Тріумвірат. Дитя вогню - Яна Паувел

Коли він зайшов у свій кабінет, там уже були Кіт, Олівер і Сем. Сара  і Петер зайшли всередину, вслід за ним. Не вистачало тільки Свята.

— Скажи нам, чого від тебе хотів вартовий, — дещо вороже промовив Сем.

Вітольд тяжко зітхнув, обійшов стіл і сів у своє крісло. Розмова мала бути не з приємних, а він почувався справді виснаженим.

— Моєї крові, — зрештою, відповів він.

Саме це він пообіцяв вартовому в обмін на допомогу. Але він тоді був надто сильно заклопотаний пошуками Влади, щоб робити якісь припущення.

— Навіщо вартовому твоя кров? — здивувався Петер.

— Щоб відкрити замок, — ледь чутно прошепотіла Кіт і прикрила долонею рота. — Кров древнього, скіфські вовки, чистокровний фенікс… Отже, це правда…

Її очі заблищали від захвату. Вітольд на жаль не розділяв її ентузіазму.

— Який замок?

— Про що ідеться?

Сем і Петер запитали одночасно і переглянулись.

— Кров древнього – це ключ до гробниці Деймоса, — збуджено проголосила Кіт. — Вовки – єдині, хто знає до неї шлях. А кров фенікса – єдине, що може пробудити його від сну.

— Хіба Деймос не покинув цей світ? — розгублено запитав Сем. — Маю на увазі, він же зник. Більш як дві тисячі років тому.

— Він не зник, — стомлено заперечив Ві. — Його приспали. І мали розбудити більш як тисячу років тому.

— То він мав на увазі те, що сказав? — недовірливо запитав Олівер. — Деймос повернеться…

Вітольд знизав плечима.

— Кіт, я б не радів на твоєму місці так сильно, — приструнив він сестру. — Ми знаємо про нього тільки те, що написано в літописах. Але і цих записів достатньо, щоб збагнути, яким він був.

Тиран, деспот, людиноненависник.

— Це неймовірно, — повністю проігнорувала його слова Кіт. — Я стільки про нього читала.

Як можна бути такою наївною? Мабуть, він неправильно її виховував, як інакше її може тішити перспектива близького геноциду.

— Це просто ще одна причина для Союзу знищити нас, — можливо більш грубо ніж потрібно було сказав він.

Зате подіяло. Дівчина вгамувалася і розгублено подивилася на нього.

— Спроби пробудити Деймоса уже були. І щоразу вони закінчувалися різнею. Союз зробив усе можливе, щоб унеможливити його пробудження.

— Я не розумію, — зізналася дівчина.

— І не вона одна, — підтримала дівчину Сара. — Деймос наш предок, наш бог. Навіщо Союзу перешкоджати його пробудженню?

— Ми чогось не знаємо? — прищурившись запитав Сем.

Вітольд потер пальцями очі і глибоко вдихнув.

— Ви зрозумієте, якщо згадаєте історію. Що сталося з його дітьми – древніми. І хто це з ними зробив. — З виразу їхніх облич він зрозумів, що вони усвідомили, в чому справа. — А тепер подумайте, що це древнє незнищенне чудовисько зробить в першу чергу.

Їх вид пережив три війни. І першою була війна за владу. В них майже не залишилося записів про той період. Їхньому клану чудом вдалося уникнути кровопролиття. Маркела не була жорстокою до обернених. Та й сама вона обернула не так багато людей. В їхньому клані ніколи не було обернених рабів. Тільки близькі друзі і члени сімей.

Сама древня, впала в безумство, коли помер її чоловік. І її син – Арістей – убив її, щоб захистити своїх дітей.

Іншим кланам не так сильно пощастило. А почалося все з Тормента. В літописах говорилося, що він був дуже жорстоким. Полюбляв тортури і молоденьких дівчат. І він щедро ділився своєю кров’ю з людьми. Обертав їх, а тоді мучив, деколи місяцями, відрубуючи їм кінцівки і спостерігаючи за тим, як вони відростають. У нього було троє дітей, всі від різних жінок. І до всіх них він ставився як до сміття.

За що зрештою і поплатився. Обернені ним люди почали проти нього повстання. Цю історію знали, мабуть, усі. Це історія про те, як був заснований Союз.

Тому що після смерті Тормента, обернені з інших кланів, перестали шанувати древніх як богів. Їх вбивали, жорстоко, подекуди розчленовували заживо. Декого мучили місяцями.

Ось чому, коли прийшов час будити Деймоса, Союз кланів виступив проти.