Пастка для Бродського - Джулія Ромуш
*****************************************************************************
Мої скроні пульсували від напруги, я ніколи не любила робити те, що приносить мені дискомфорт. Ось, як і зараз - сорок хвилин ми приміряємо тільки перший комплект білизни, а це стерво постійно випинає свої губи та каже, що там щось висить, там навпаки обтягує.
- Олеся, невже ти забула як шити дійсно якісну білизну? - Чую я зверхньо від неї, поки намагаюся визначити, наскільки потрібно натягнути трусики в талії, щоб ця ходяча глиста ідеально в них виглядала. Мене взагалі цікавило питання - чому ми будемо показувати білизну на таких худих недотепах, як Катька?Адже якщо подумати, то таких як вона не багато. Загалом білизну купують стандартні жінки, у яких і груди є, і дупа, а у цієї немає ні того, ні іншого.
- Катя, тобі здалося, просто для твоїх форм ... складно щось знайти. Ми ж не дитячу колекцію рекламуємо, - Чорт, ну хотіла ж засунути язика в одне місце і стояти мовчки. Туманова, куди тебе понесло???
- В якому це сенсі??? - Вона роздуває ніздрі як носоріг, дивися зараз слина почне летіти в різні боки... Олеся, воно тобі потрібно було? Навіщо ти заводишся з цією істеричкою?
- Ну як би м'якше тобі пояснити? - Я криво посміхнулася. - Спідня білизна для того, щоб жінка могла прикрасити те, що їй дала природа. Ну дивися - все те, чим тебе обділили. Груди, наприклад, дупа, - ох, відчуваю зараз мене понесе ураганом.
- Так? - З такою гидкою посмішкою питає вона.- А Вадиму завжди подобалися мої форми! - Ну ось і її вихід! Отримала Олеся? Значить вона була з Вадимом? Якого біса? Вона бачить моє розгублене обличчя. До серця надходить напад паніки. Спокійно, спокійно, видихни та скажи їй щось.
- Напевно, йому набридло стукатися об твої кісточки, тому що тепер у нього є нормальна жінка. - Блять, Олеся, ну навіщо опускатися до такого рівня? Мій здоровий глузд звучить десь в глибині мене, але я його не чую.
- Та він просто трахає тебе і все, поки нікого кращого не трапилось. - Вона шипить як змія, і починає покриватися червоними плямами.
- Катя, давай не переходити на особистості! Якщо з тобою в житті таке відбувається, це ж не означає, що з усіма відбувається так. Наприклад, тебе влаштовував такий розклад, мене ні. - Я розлютила цю сучку, вона вже наступає на мене.
- Туманова, ти думаєш, що особлива? Ага, тут таких як ти особливих знаєш скільки було? Всі ставки робили на його колишню бабу, але навіть вона його не втримала. Ти то куди лізеш?
- Катя, давай я сама розберуся у своїх можливостях та перспективах! А твоїх, вибач, порад і спроб відкрити мені очі я не потребую. - Вона дивиться на мене зі злою посмішкою на обличчі, потім підходить до своєї сумки, дістає носовичка і йде з ним до мене. Якого біса вона хоче?
- Тримай, Туманова! Коли він тебе викине, як і інших, буде чим підтерти свої жалюгідні сльози! Вважай це дружнім жестом. - Бачу радість в її очах, думає, що зможе мене ось так от пришпилити до стінки?
Беру хустку, витираю нею свої черевики, повертаю їй вже брудною.
- Дякую Катя! Не порівнюй себе і мене! А свій дружній жест можеш засунути собі в дупу! - І виходжу із зали, голосно грюкнувши дверима. Дихай Олеся, дихай.
Твою ж мати, яка неприємна ситуація... Я, звичайно, здогадувалася, що Вадим далеко не хороший хлопчик, але з Катькою??? Серйозно??? Фу, як неприємно...
************************************************************************************
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
