Зіграй мою наречену - Холод Влада

— Знаю, друзями ми не були і все таке, але мені реально потрібна твоя допомога, Надю, — я знов подивився їй в очі. — Обіцяй, що хоча б подумаєш. Я буду тобі платити, як акторці... Все що завгодно зроблю.

Я казав це все від чистого серця. Мені дійсно була потрібна її допомога. Особливо зараз, коли я зрозумів, що вона зовсім не змінилася. Така людина точно не буде обманювати. Вона не зрадить  і доробить справу до кінця. Самойленко завжди була дуже надійною, сумніваюся, що зараз щось змінилося.

Надя, здається, розгубилася.

Чомусь вона весь час відповідала з якоюсь затримкою. Чи то просто втомилася... Я подивився на Надю.

І правда, синці під очима. Вона ж тільки з роботи, відіграла виставу. Напевно, було неправильно з мого боку отак одразу вимагати якусь конкретну відповідь.

Коли Надя вже було відкрила рота, щоб щось сказати, я таки перебив її.

— Пробач, давай зараз ти не будеш нічого говорити. Просто йди додому, подумай, — я усміхнувся. — О, і я не сказав головного... Я ж тобі заплачу, скільки схочеш...

Вмить її очі почали ледь не іскритися від гніву.

— Я що по-твоєму якась шлюшка, яку можна отак купити?

— Самойленко, яка ти шлюшка? Ти просто тормоз! — я починав злитися. — Я прошу тебе зіграти роль моєї нареченої. І заплачу тобі за цю твою гру, що незрозуміло?!

— Випусти мене з цієї клятої машини! Я більше не хочу з тобою говорити! — Надя теж підвищила голос.

— Добре, — я нарешті натиснув на кнопку. — Але все одно подумай.

— Пробач, та я точно не погоджуся, — сказала Надя, виходячи з машини, а потім додала якось тепло. — Гарного вечора тобі.

— Гарного вечора, — я кивнув, а Надя пішла до під’їзду.

Я дивився їй вслід і думав, що навряд зможу знайти когось хоч трохи схожого на неї... Таки був в цій бестії якийсь свій шарм. Надя все одно була доброю до мене, не зважаючи на наші не надто теплі стосунки що в школі, що зараз.

Вона зайшла до будинку і я мав би вже поїхати, однак все одно стояв і дивився на клятий під’їзд.

Цікаво, у Наді дійсно хтось є, чи це вона просто так сказала? Щоб я відчепився?

Ні, в принципі, вона дівчина симпатична, але все одно надто проста. Не знаю, хто може закохатися в таку. Вона просто як відкрита книга в усьому. В цьому нема ніякої загадки, елегантності... А я завжди любив саме елегантних і загадкових жінок...