Пастка для Бродського - Джулія Ромуш
На цей понеділок я чекав довго, думав про цю маленьку всі вихідні. Я знаю, що вона повинна прийти на дев'яту годину. Знаю, що Наталі поведе її в зал для показів. Я вже тут, і чекаю на неї. Ось вони заходять, так вона має гарний вигляд, все сидить по фігурці. Опускаю очі на її ногу, вона не накульгує, отже все добре. І черевики ті моторошні не одягла, мене це тішить.
Наталі цікавиться за якими мірками зшита робота. І Олеся дуже злякано повідомляє, що шила її за своїми мірками. Я кажу, що от і добре, нехай приміряє, на ній роботу й оцінимо. Вона різко розвертається, і її очі як два блюдця. Вона так здивована, її щічки червоніють. Ох, я тебе засмутив? Я просто насолоджуюся цим видовищем та мені дуже цікаво, що буде далі.
Вона йде за куліси, щоб переодягнутися. І тут на подіум виходить зовсім інша жінка. Від зніченої Олесі не залишилося й сліду. Вона впевнена в собі, крокує так, як ніби врятувала світ від катастрофи, з такою впевненістю і гордістю. Дивиться мені прямо в очі, потім зупиняється й розвертається до мене своїм татуюванням... Ох, у цієї жінки прекрасне тіло! У мене вже залізний стояк... Мене заводить з розуму її дупа. Дивлюся на неї й до мене доходить - все ж таки вона грає зі мною, хоче подратувати та завести до межі. Ох, дитинко, ти граєш з вогнем!
Наталі бачить все це. Те, як я дивлюся на дівчину, як спалахують мої очі, цей азарт ... І намагається врятувати маленьку, хоче сказати їй, що вона нам не підходить. Але я різко перериваю колегу і кажу, що Олеся може проходити в мій кабінет для підписання контракту. Наталі несхвально дивиться на мене і лише зітхає.
Я просто вилітаю з залу, мені потрібно хоч трохи заспокоїтися, а то я розірву її в кабінеті. Але таке видовище відбиває все бажання з мене. Знову ця дурепа... Моя секретарка б'є всі рекорди. Де вона взяла цю блузу? Вкрала у дитини в школі? Та її груди просто вивалюються назовні. Вона смокче олівець і посміхається мені. Адже вона вірить в те, що зараз виглядає як богиня і не хотіти її, просто не можливо. Я морщусь від усього цього цирку.
- Поверни блузку в дитячий світ, і купи вже хоч щось, що прикриє весь цей сором! - На підвищених тонах кажу і пристукую за собою двері.
Ох, субота... Мені потрібно протриматися до довбаної суботи, і я позбудуся і від цієї дурепи, і від Насті відразу. Одним пострілом двох зайців. Звільни я зараз це створіння і скандал мені забезпечений. Мій бідний мозок просить маленьку перерву від мозготраху, йому потрібно трохи відпочити та побути в самотності.
Ох, скільки зусиль мені вартувало умовити себе не накидатися на Олесю, поводитися гідно. Я ж не тварина, але коли вона залітає до мого кабінету, і я бачу її груди разом зі сосками, які стирчать назовні ... Я просто не можу заспокоїтися. Твою ж мати, та що вона витворяє? Серйозно? Ось так? Хоче продовжити вечір нашого знайомства? Але дівчина відразу червоніє, вибачається, запевняє, що все це випадковість. Ага, все, ширма впала у мене перед очима та я як бик який прямує на червоне полотно ... Я хочу її зараз, НЕГАЙНО!!!
Стою просто в шоку. Ну от чувак - тебе зробили, не чекав? А чого ти хотів? Запропонував трахнути її прямо тут, на столі. І що думав, вона сама застрибне туди й ніжки розставить? Про що ти думав взагалі в цей момент? ПРИДУРОК!!! Але те, що вона мені сказала перед виходом ... Ох, маленька, ти навіть не уявляєш якого звіра ти розбудила й почала з ним цю небезпечну гру ...
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
