Вибухова парочка - Аріна Вільде
Люба
Другий ранок я відчуваю легке запаморочення та втомлення. Спочатку вирішую що в черговий раз допрацювалася до знемоги, але коли йду в ванну за аптечкою, зависаю на кілька хвилин. Тому що в шафці упаковка тампонів, яку я повинна була відкрити ще тиждень тому. Або два? Чи три?...
Я навіть боюся припустити, що вагітна. Тому що в останні кілька років бажаю цього найбільше в житті, не дивлячись на те, що зовсім не уявляю себе в ролі матері. Але мені скоро тридцять три і кожен раз проходячи повз щасливих сімей в грудях щемить від, а настрій псується. Тому що я теж хочу відчути щастя від материнства. Теж хочу побачити перші кроки своєї дитини і її беззубу посмішку. Хочу знаходити в її рисах свої власні і якщо навіть ця дитина буде від такого ідіота як Кирило, я все одно буду любити її найбільше в житті.
Я вирішцю почекати поки що з походами до лікаря і тестами на вагітність. Боюся, що затримка пов'язана з нервами, а не з тим, що всередині мене зародилося нове життя. А потім впадаю в паніку, згадуючи що перші кілька разів з Царьовим були під впливом алкоголю, та й після того я не раз пила. Руки почали тремтіти від страху за малюка, а ноги в мить стали крижаними. Я послала все до біса і помчала в аптеку. Використовувала сім тестів різних виробників і на кожному з них з'явилося дві смужки.
Здається, всередині живота почали трепетати метелики, а серце забились так сильно, що ось-ось і вилетить із грудей.
Я стану мамою. Неймовірно. Я притискраю долоню до живота і на обличчі розкаітає щаслива посмішка. Господи, хоч би з малюком все було в порядку!
Кілька дзвінків, кілька звітів, але робота не йде. Всі мої думки крутяться навколо дитини. Я почала робити позначки в блокноті, що потрібно купити в першу чергу, потім зрозуміла що доведеться в квартирі з кабінету переробити все під дитячу кімнату, а ще, швидше за все, перевезти маму з села в місто, щоб поки я буду на роботі вона могла сидіти з малюком.
Єдине, що мене турбувало - наш татко. Йому точно не варто знати про цю новину. Та й не думаю, що він зрадіє. Швидше за все спробує відкупиться, але мені від нього нічого не потрібно. Найдорожче я вже отримала.
Я вирішую ігнорувати його як і раніше, а через кілька місяців, коли животик стане помітним, піду у відпустку, а потім що-небудь напевно придумаю. Зрештою я завжди можу збрехати, що дитина Макса.
Стоп. А якщо це і справді так і є?
Я знову впадаю в паніку. Диалюся на календарик і намагаюся підрахувати скільки днів пройшло з останньої менструації, а ще згадати коли в останнє була з Максимом і заспокоююся. Ми з КирилОм зачали дитинку після того як він зламав ногу. Якщо вже вибирати батька дитини між Царьовим і Максом, то я без сумнівів вибрала б ідіота з милицями. Той хоч і клоун, але добрий клоун.
Я роблю кілька глибоких відозва і вирішую, що зараз ніщо не повинно викликати підозри у моїй вагітності. Тому я приймаю його пропозицію на рахунок обіду. А ще, я намагаюся не думати про це, але після того як Кирило покинув мою квартиру стало якось ... занадто тихо. Та й секс з ним був приголомшливим, чого вже таїти?
- Що значить ти повирішувала всі справи з Мамаєвим? - Царьов виглядає злим і незадоволеним.Правда це анітрохи не лякає мене, я навпаки - їз усіх сил терплю, щоб не розсміятися після його падіння з велотренажера.
- Я надавила куди треба і він відступив, правда від участі в тендері не відмовився. Так що варто очікувати якоїсь підстави з його боку, - я не видаю справжні причини того, чому Мамаєв раптом передумав вимагати продати йому контрольний пакет акцій. Кирилу цього знати не варто. Точно не зараз.
- Люба, ти з глузду з'їхала? - він в кілька кроків долає відстань між нами і кладе долоні мені на плечі. Від такої його близькості, від погляду і від запаху його парфуму тіло пояинає тремтіти і мені шалено хочеться доторкнутися до нього. - Я хвилювдався за тебе, приставив цілодобову охорону, підняв на вуха всіх своїх людей щоб знайти на Мамаєва компромат, а ти йдеш в обхід мені, ризикуючи і собою і фірмою?
- Заспокойся, Царьов, я ж не з іграшковим пістолетом до нього ходила, - качаю головою, хоча зізнатися чесно, в той момент, коли трохи більше місяця тому назад мене викрали прямо з парковки, я дуже сильно злякалася. - Почекай, що значить ти приставив до мене охорону?
- Те й значить, Левандовська. Уяви собі, я за тебе хвилювався. Тільки не надумай собі чого там, це все в інтересах фірми. Ти ж знаєш, що я ще не повністю увійшов в курс справи, а без тебе все завалиться.
- Невже великий Царьов визнає свою безпорадність? - я не можу втриматися, щоб не сказати це, а ось зізнатися в тому, що його раптова турбота приємна - не виходить.
