Жагучі серця - Ксана Рейлі

Я підняла голову вверх та заплющила очі, відчуваючи музику кожною клітинкою свого тіла. Почала рухати стегнами в такт музиці, проводячи руками по своєму тілу. Мені подобалося, що це все відбувалося просто неба, і не було того жаркого повітря. Я розплющила очі та повернула голову вбік, намагаючись знайти Алекса. Тільки його чомусь ніде не було. Я оглянулася по всіх сторонах, але теж не побачила хлопця. Може, він не захотів залишатися на вечірку? Я спробувала викинути його з голови та знову віддатися музиці, але це було неможливо. Варто тільки згадати про Алекса, як я не могла думати ні про що інше. Я важко видихнула та знову підійшла до столика. Зробила декілька ковтків пива, щоб очистити мозок від небажаних думок. Лія зупинилася поруч зі мною. Вона не пила, тому їй було важко розслабилися. Я просто таки впихнула їй в руки пляшку пива. Мене дратувало, що вона була такою серйозною. Неподалік я, здається, почула знайомий голос. Коли обернулася, то побачила біля блискучого чорного автомобіля Захара. Мабуть, Алекс теж з ним. Мене мучила його розмова з батьком, яку я підслухала в гаражі. Важко було навіть собі в цьому зізнатися, але я таки хотіла побачити Алекса, поговорити з ним. Моє тіло бажало його дотиків, а губи хотіли поцілунків. Вони почали майже нестерпно поколювати. Опиратися не було сил, тож я зробила ще один великий ковток пива, а тоді поспішила в сторону Захара. Лія залишилася з Деном, тому я могла не хвилюватися за неї.

— Де Алекс? — спитала я, коли помітила, що поруч з Захаром його не було.

— Навіщо він тобі? — поцікавився хлопець.

— Хочу поговорити з ним. Терміново!

— Він знайшов дівчинку на ніч та розважається з нею у своєму автомобілі, — сказав хлопець байдужим голосом. — Ось там!

Він махнув рукою в сторону дороги, що вела до виходу з автодрому. Я відчула дивну злість всередині, а ще щось схоже на ревнощі. Мені не хотілося показувати цього, але я справді дуже сильно розсердилася. Так, ми обоє вирішили, що будемо друзями, але як він так може? Мене ображало, що він завжди відверто показував, що я подобаюся йому, але водночас знаходив собі іншу. Спочатку та його колишня, тепер дівчинка на одну ніч. Я міцно стиснула руки в кулаки та поспішила в ту сторону, куди показав Захар. Можливо, якщо я застукаю Алекса з іншою, то мені вдасться позбутися своїх почуттів до нього? Я йшла швидко, щоб встигнути спіймати його на гарячому. Цікаво, де саме вони цим займаюся? На капоті його автомобіля, на задньому сидінні чи він відвіз її кудись? Я не хотіла уявляти ці неприємні картинки, але вони самі з'являлися в моїй голові. Серце почало битися швидше, коли я помітила його Макларен. Поруч з автомобілем стояв темний силует. Я повільно підійшла ближче, склавши руки на грудях. Алекс перебував у своїх думках, тож навіть не звернув на мене своєї уваги. Схоже, я запізнилася і все шоу вже завершилося. Мою увагу привернула цигарка в його зубах. Це вперше я бачила, щоб він палив. Я зробила ще декілька кроків у його сторону та зупинилася навпроти нього. Він глянув на мене своїми зеленими очима, що в цей момент здавалися мені майже чорними.

— Де вона? — спитала я, підозріло примруживши очі.

Алекс насупився від моїх слів.

— Хто?

— Дівчина, з якою ти розважався, — буркнула я.

— Уявлення не маю, — пробурмотів він. — Принаймні я не бачив її. А ти?

— А я не ідіотка, Алексе! Ти не можеш говорити мені ті всі красиві речі, а потім розважатися з іншими.

— Не пригадую, щоб ми з тобою були парою. Хто ми, Вікторіє?

Хлопець криво посміхнувся, роблячи глибоку затяжку. Він видихнув великий клубок диму просто на мене. Я скривилася і почала кашляти. Алекс одразу ж витягнув цигарку зі свого рота і загасив її.

— Вибач, — сказав він.

— Не знала, що ти палиш.

— Я роблю це дуже рідко. Паління і спорт — несумісні речі. А якщо ти гонщик, то автоматично стаєш спортсменом.

— Чому тоді вирішив зробити це сьогодні? — поцікавилася я та підійшла впритул до нього. — Ти засмутився через те, що програв мені?

Я уважно подивилася на нього, очікуючи відповіді. Алекс раптом підняв свою руку та ніжно торкнувся нею до моєї щоки. Він нахилився трохи ближче, а я глибоко вдихнула повітря, змішане з його запахом. З'явилося непереборне бажання заплющити очі, що я і зробила.

— Я завжди програю тобі, Вікторіє, — прошепотів він, торкнувшись губами мого вуха. — Як тільки вперше побачив тебе тоді на автодромі, то одразу ж зрозумів, що програю у кожній своїй боротьбі. З тобою я ніколи не буду переможцем. Мої почуття до тебе не дозволять мені нашкодити тобі.

— Я чула твою розмову з батьком, — тихо сказала я та розплющила очі.

— Це правда. Я завжди буду надто обережним з тобою на заїздах. Мені здається, що це погубить мене.

— Чому ти так кажеш?

— Бо це вже сталося, — відповів Алекс, вдивляючись у мої очі. — Ти так і не відповіла на моє запитання. Хто ми, Вікторіє?

Він все ще ніжно торкався своєю рукою до моєї щоки. Ми стояли так близько, що я з легкістю могла поцілувати його. Я й хотіла зробити це.

— Не знаю, — тихо прошепотіла. — Ми не лише суперники, конкуренти й... друзі. Це щось значно більше. І ти теж не відповів на моє запитання.

— На яке?

— Де вона? — різко повторила я.

Алекс усміхнувся, змушуючи мене ще більше насупитися. Це починало відверто дратувати.

— Ти ревнуєш мене? — спитав він, піднявши одну брову. — Бо все виглядає саме так.

— Можливо, — пробурмотіла я, відчуваючи, що мої щоки почервоніли. — То що скажеш?

— Я навіть не розумію, про кого ти говориш.

— Захар казав, що ти пішов з якоюсь дівчиною до свого автомобіля, щоб розважитися з нею.

— Захар, — повторив Алекс. — Не сприймай його слова серйозно. Він знає куди натиснути, щоб прочитати емоції інших.

— Тобто він збрехав?

Хлопець раптом охопив моє обличчя двома руками, нахилившись ближче до мене.

— Ох, Вікторіє! — тихо сказав він. — Хіба я можу бути з іншою дівчиною, якщо усі мої думки забиті лише тобою?

Я не стримала своєї усмішки. Слова Алекса були для мене приємними. Я поклала свої руки на його груди та потягнулася до нього. Наші губи зустрілися в ніжному поцілунку. Того разу я перша поцілувала його й зовсім не шкодувала про це. Теплі губи Алекса — те, чого я найбільше бажала в цей момент. Я поцілувала його сильніше, і коли він розімкнув свої губи, дозволила собі поглибити поцілунок. Руки хлопця опустилися на мою талію. Він розвернув мене до свого автомобіля, впираючи мої ноги до холодного бампера. Моє тіло затремтіло, а кожен сантиметр шкіри покрився сирітками. Я закинула свої руки на шию Алекса, притягуючи його ближче. Дихати було важко, але я не могла змусити себе зупинитися. Він раптом забрав свої руки. З мого горла вирвався розчарований стогін. Я відчула, що губи Алекса розтягнулися в задоволеній усмішці. Він відірвався від моїх губ, змушуючи мене розплющити очі. Я помітила, що хлопець зняв свою шкіряну куртку з плечей та постелив її на капот автомобіля позаду мене. Весь цей час я уважно спостерігала за ним. Він раптом підняв мене за талію та посадив на капот, застелений його курткою. Я інстинктивно широко розсунула ноги, дозволяючи йому стати між ними. Ми деякий час мовчки дивилися одне на одного. Він раптом притулився своїм чолом до мого та заплющив очі.

— Здається, це погубить нас обох, Алексе, — прошепотіла я та знову поцілувала його.