Безмірна залежність - Лола Астра
Я знаю, що ми з Іллею не будемо разом. Мені потрібно заспокоїтися і викинути цю нісенітницю з голови. Навряд чи для нього це серйозно. Впевнена, він почав сумніватися. Нам нереально бути разом. Але я б дуже хотіла з ним просто побачитися. Іллюша! Почуй мене зараз!
26.04.2017, 18:15Найскладніше — це припинити чекати, припинити будувати плани. Цей щоденник допомагає мені впоратися, але не рятує від почуттів. Бракує тепла, хоча б віртуального. А коли Ілля поруч, все здається реальним. Зараз я буду перечитувати його повідомлення. Він діє на мене, як заспокійливе. Він відноситься до тієї категорії чоловіків, до якої завжди тяглася моя душа. Він не з тих, хто любить принижувати, знущатися, самостверджуватися за інший рахунок. Він ставиться до мене з повагою. Ах, як шкода, що він так далеко. Це може стати серйозною проблемою, він може злякатися і почати уникати мене. Але сподіваюся, що він вже дорослий і не вчинить так зі мною.
26.04.2017, 22:02»Після нашої розмови Ілля знову зник на декілька днів, але мене це не турбувало, адже все тільки починалося. Його не було онлайн, отже, він працював, і я йому теж не писала, щоб не турбувати. Але через три дні вже сумувала за ним дуже. Особливо після того, як втратила свідомість, чого зі мною не траплялося років сім-вісім.
Це сталося після зустрічі з подругою, коли я їхала додому в автобусі. Було спекотно, і я розв'язала шарфик, але вже через мить отямилася на підлозі автобуса. На щастя, люди навколо виявилися дуже добрими і турботливими: мені поступилися місцем, надали першу допомогу, провели додому.
Коли ти закоханий, тобі хочеться ділитися печалями і радощами з коханою людиною, ти відчуваєш себе захищеним, тому що ти не один. Це відчуття і робить тебе щасливим. Тому тільки-но я прийшла до тями, мені захотілося поділитися тим, що сталося, з Іллею, хотілося, щоб він пожалів мене, підтримав. І я написала йому про те, що трапилося. Але він нічого не відповів — його не було в мережі.
«Хочу, аби Іллюша прив'язався до мене так само сильно, як і я до нього, або ще сильніше: щоб думав і мріяв про мене кожного дня, почав писати і телефонувати мені частіше. Хочу, щоб він полюбив мене по-справжньому, а я любитиму його. Щоб він запропонував нам зустрітися в реальному житті, і зустріч дійсно відбулася. Хочу, щоб ми з ним обнімалися, цілувалися, кохалися, бачилися частіше, побудували справжні, міцні, серйозні стосунки. Хочу бути з ним щасливою. Щоб ми поважали одне одного, кохали, хотіли, щоб не набридали одне одному, щоб у нас були однакові погляди на життя, щоб ми були щасливі разом, щоб не сварилися і жили весело і в достатку. Хочу бути гарною і люблячою дружиною, дівчиною, коханкою, і щоб мене любили, цінували, поважали, дбали про мене. Хочу прокинутися цього ранку і побачити від нього повідомлення, причому таке, яке вселить у мене впевненість. Хочу світитися від щастя й усвідомлення того, що мене кохають, кожного дня. Хочу, щоб всі ці бажання здійснилися якомога швидше!
29.04.2017, 00:11»Наступного дня він з'явився в соцмережі приблизно опівдні. Почав розміщувати у себе на сторінці нові записи, ставити лайки, активно коментувати записи своїх друзів. Але мені він нічого не відповідав. Я заходила в мережу кожних п'ять хвилин, а то й частіше, хоча була в цей час в гостях у батьків. Мама жваво мені щось розповідала, а я з хвилюванням дивилася в телефон.
І, о диво, коли мама махнула на мене рукою і вийшла з кімнати, я, нарешті, побачила довгоочікуване повідомлення від нього. Це була картинка з написом «Привіт, bitch!»
Мене накрило хвилею розчарування. Що це взагалі за ставлення до мене? Друге слово було затемнено, але це не завадило мені його прочитати. Яка неповага — звертатися до мене такими словами!
Цілий день Ілля був в мережі, активно лайкав, коментував і, напевно, спілкувався з іншими дівчатами, а на моє повідомлення зумів написати тільки це? У пориві гніву я відповіла:
«Що це за нешанобливе ставлення до мене? Ти занадто несерйозний. Не очікувала від тебе такого. Тобі потрібна дівчина простіша. Не пиши мені більше, якщо це все, що ти можеш мені сказати».
«ОК», — надійшла коротка відповідь, і я миттєво опустилася з небес на землю. Мій колишній чоловік теж завжди так відповідав, коли ми сварилися, я ненавиділа це слово. Залишок дня був остаточно зіпсований, а ще вранці було стільки надій.
«Бажання не здійснилося! Ненавиджу своє життя! Я відпустила Іллю, а він цьому і радий. Напевно, думає, що я хвора істеричка, а це означає, що він мене не розуміє. Він більше не напише, мені залишається забути його, але це так боляче. Не знаю, як пережити ці дні на самоті. Цілих три вихідних дні! Вчора я чекала, що він напише мені щось миле й добре, а він знову просто віджартовувався. Сидів в мережі, але мені не писав. Напевно, спілкувався з іншими дівчатами. А мені так боляче і прикро від усвідомлення того, що я йому не подобаюся. Моє життя — це лайно. Коли я вже помру? Я хочу припинити відчувати, я не хочу більше закохуватися. Я ненавиджу чоловіків за їхню черствість і дурість. Я їх усіх зневажаю, щоб вони всі вимерли! Я не хочу жити. Я втомилася плакати кожного дня. Я хочу померти.
30.04.2017, 0 9:43»Заспокоєння не прийшло і наступного дня. Я прокинулася вранці й одразу — в телефон, а там нічого. Хвилювання здавлювало груди, я не хотіла втрачати Іллю, адже він
