Комедії - Жан Батист Мольєр
Пан Журден. Як то?
Учитель музики. Хіба ж війна не е наслідок того, що між людьми немає єдності?
Пан Журден. Так.
Учитель музики. І якби всі люди вчилися музики, чи не було б це засобом об’єднати їх усіх і встановити загальний мир на землі?
Пан Журден. Ваша правда.
Учитель танців. Коли людина чинить невірно — чи то в родинних, чи то в державних справах, чи то командуючи військом, — хіба ж не кажуть завжди: такий-то зробив невірний крок у такій-то справі?
Пан Журден. Авжеж, так кажуть.
Учитель танців. А невірний крок роблять чому? Хіба ж не тому, що не вміють добре танцювати?
Пан Журден. Це правда, ви маєте рацію обидва.
Учитель музики. Ми, власне, й хотіли довести вам, які корисні танці та музика й наскільки вони вищі за всі інші мистецтва й науки.
Пан Журден. Тепер я розумію.
Учитель музики. Ви маєте бажання познайомитися з нашими творами?
Пан Журден. Аякже!
Учитель музики. Я вже вам колись розповідав про мої спроби висловити музикою різні почуття.
Пан Журден. Чудово!
Учитель музики (до співаків). Ідіть сюди. (До пана Журдена). Ви повинні собі уявити, що вони одягнені як пастухи.
Пан Журден. Чому це завжди як пастухи? Вічно у вас пастухи та й пастухи.
Учитель танців. Коли розмова ведеться в супроводі музики, то найкраща для того форма — пастораль. Пастухи тільки те й робили, що співали, і було б зовсім ненатурально і недотепно, коли б вельможне панство або ситі міщани почали висловлювати свої почуття співом.
Пан Журден. Ну, гаразд, гаразд! Побачимо.
Музичний діалог
Співачка та двоє співаків.
Співачка.
Душа в закоханості краю
Спокою ні на мить не зна…
Там, кажуть, з радістю нудьгують і зітхають.
Хай кажуть, але добре знаю,
Що в світі кращого над воленьку нема.
Перший співак.
У світі кращого нема над ніжні чари,
Що дві душі запалюють пожаром,
Одним незміряним бажанням!
Немає щастя без любові жару!
Позбав життя солодкого кохання —
І радість, втіха зникнуть в хмарах…
Другий співак.
Як солодко було б спізнать любові,
Аби міг вірити я любки слову.
Даремна річ! Жорстока доля злая!
Я череднички вірної не знаю…
Через їх рід лукавий і неситий
Отруєне кохання всього світу.
Перший співак.
Ніжна жага!
Співачка.
Щирість щаслива!..
Другий співак.
Жінка брехлива!..
Перший співак.
О дорога!
Співачка.
Мого серця ти пара!
Другий співак.
Геть! Жахлива примара!
Перший співак.
Ненависть смертельну покинь і кохай.
Співачка.
А дівчину вірну знайдеш — пошукай!
Другий співак.
Даремне!.. Де її зустріну?..
Співачка.
Щоб нашу честь оборонить —
Любов моя до послуг пана.
Другий співак.
Та чи ж повірю я на мить,
Що ти не зрада, не омана?
Співачка.
Хто з двох відданіше коха. —
Ми легко перевірить можем.
Другий співак.
Того, чия любов лиха, —
Скарай мерщій, о милий боже!
Всі втрьох разом.
О, ніжні почуття
Хай в серці запалають…
Кохання розцвітає,
Як вірність в нас буя!
Пан Журден. Оце й усе?
Учитель музики. Все.
Пан Журден. До ладу підібрано… ще й вирази такі ловкенькі.
Учитель танців. А ось і моя робота. Покажу вам невеличкий зразок граціозних рухів та різноманітних поз, що роблять танці такими чарівними.
Пан Журден. І знову пастухи?
Учитель танців. Це вже як вам схочеться. (До танцюристів). Починайте!
ВИХІД БАЛЕТУ
Чотири танцюристи виконують різні на під керівництвом учителя танців.
ДІЯ ДРУГА
ЯВА 1
Пан Журден, учитель музики, учитель танців.
Пан Журден. От так штука! Та й зграбненько ж ці хлопці підстрибують!
Учитель музики. Коли вони танцюватимуть під музику, буде ще краще. Побачите, який чудовий балет ми для вас приготували.
Пан Журден. Він мені сьогодні саме до речі. Особа, на честь якої я все це влаштовую, має скоро завітати до мене на обід.
Учитель танців. Все готове.
Учитель музики. Проте ще дечого бракує: така чарівна особа, як ви, що так високо шанує мистецтво і має гроші, повинна щотижня влаштовувати в себе концерти — щосереди або щочетверга.
Пан Журден. А у вельможних панів такі штуки бувають?
Учитель музики. Ну звичайно, пане.
Пан Журден. О, тоді й у мене будуть. А чи ж добре вийде?
Учитель музики. Ще б пак! Потрібні три голоси: дискант, контральто і бас, яким акомпануватимуть альт, лютня та для партії баса — клавесин; ритурнелі гратимуть дві скрипки.
Пан Журден. Можна буде взяти ще й морську сурму. Морська сурма дуже мені подобається, вона така милозвучна.
Учитель музики. Дозвольте вже най усе влаштувати.
Пан Журден. Не забудьте ж прислати співаків, щоб співали нам під час обіду.
Учитель музики. Все буде як слід.
Пан Журден. А головне, щоб балет був добрий.
Учитель музики. Не турбуйтесь, ви будете вдоволені. Між іншим, ми вам покажемо кілька різних менуетів…
Пан Журден. Ого-го! Щодо менуетів я дока. Гляньте-но, як хвацько я танцюю. Ану лиш, пане вчителю.
Учитель танців. Візьміть же вашого капелюха, пане мій, прошу вас.
Пан Журден бере в лакея свого капелюха й надіває його поверх нічного ковпака. Вчитель танців бере пана Журдена за руку і, наспівуючи менует, танцює разом з ним.
Ла, ла, ла, ла, ла, ла, ла, ла, ла, ла, ла, ла, ла, ла, ла. Ла, ла, ла, ла, ла, ла, ла, ла, ла, ла, ла, ла, ла, ла, ла. В такт, в такт, будьте ласкаві! Ла, ла, ла, ла, ла. Ноги рівно. Ла, ла, ла. Вище голову, вище голову! Ла, ла, ла, ла, ла, ла, ла, ла, ла, ла. Не тримайте так незграбно руки! Ла, ла, ла, ла. Носки, носки вивертайте! Ла, ла, ла. Тримайтеся струнко!
Пан Журден. Ну як?
Учитель музики. Кращого собі й уявити не можна.
Пан Журден. До речі, навчіть мене, як годиться вклонятися маркізі; це мені буде скоро потрібно.
Учитель танців. Вклонятися маркізі?
Пан Журден. Атож. Маркізі, що зветься Доріменою.
Учитель танців. Дозвольте вашу руку.
Пан Журден. Навіщо? Ви зробіть самі, а я запам’ятаю.
Учитель танців. Якщо ви бажаєте зробити глибокий шанобливий
