Забути її... - Крістіна Жиглата

Я роблю кілька глибоких зітхань і відводжу погляд убік, щоб приховати свою лють. Так, у мене не наймиліший  зовнішній вигляд… Що коштували одні татуювання, які у багатьох асоціювалися з бандитами чи в'язнями, але… Та байдужість з якою говорила жінка про своїх рідних племінницях, мене просто вбивала. Як можна бути такою черствою та безсердечною сукою?

- Ваші племінниці будуть у повній безпеці, і їм нічого не загрожує, запевнив, незважаючи на те, що жінку це не хвилювало.

- Тоді дозвольте запитати: навіщо вони вам, якщо не для  прибутку?

- Процес опікунства над дівчатами має бути запущений якнайшвидше… Тобто вже! - Кажу я, проігнорувавши її останні слова. Одночасно я пірнаю рукою у внутрішню кишеню своєї куртки, витягаю звідти досить об'ємний стос купюр і кладу його на стіл перед жінкою. Від чого в неї одразу спалахують очі. - Це невелика компенсація за втрату вашого часу і на витрати. Вже сьогодні ви повинні поїхати та написати заяву, що хочете взяти опіку над племінницями. Подумайте до вечора про суму, яку ви хотіли б отримати, за сприяння мені... Я зв'яжуся з вами ввечері, - додаю, після чого підіймаюся на ноги і йду.