Орлі, син Орлика - Тимур Іванович Литовченко

25.08.1733

Сейм розпочав вибори нового короля Польщі.

11.09.1733

Сейм одностайно обрав королем Польщі Лещинського короля Станіслава І.

20.09.1733

На правому березі Вісли з'явився 20-тисячний російський десант під проводом Лассі.

22.09.1733

Станіслав І Лещинський втік у Данціґ (Гданськ), це розраховував дочекатись допомоги від Франції та заступництва Швеції, Османської імперії і Пруссії.

24.09.1733

Сейм обрав саксонського курфюрста Августа польським королем Августом III: реставрація Станіслава Лещинського провалилася. Як компенсацію Лещинський отримав у пожиттєве користування Лотарингію, що згодом увійшла до складу Франції.

1733

За активну участь у польській справі свого тестя король Луї XV нагородив Григорія Орлика діамантом вартістю 10 тисяч екю й наказав геральдистам підготувати графський патент на ім'я кавалера де Лазіскі, а придворний живописець Жан Оноре Фрагонар дістав оплачене замовлення на виконання портрета новоспеченого графа. Королева Марія Аделаїда подарувала свій портрет, оздоблений самоцвітами. Але найголовніше – король Луї XV домігся від Порти звільнення гетьмана Пилипа Орлика, який мав очолити козацьке повстання.

1734

Помер гетьман Данило Апостол. Після його смерті нові вибори гетьмана не відбулися, натомість під наглядом Сенату розпочала роботу особлива колегіальна установа – «Правління гетьманского уряду», що складалося навпіл з велико– і малоросів.

1734

40-тисячна армія імператора Карла VI була зупинена під Пармою французькими та сардинськими військами.

01.02.1734

Григорій Орлик відплив з Тулона до Стамбула, маючи з собою листа короля Луї XV до хана Каплан-Гірея, де містилася вимога звільнити гетьмана Пилипа Орлика й допомогти козакам. Дізнавшися про це, російський уряд доклав титанічних зусиль, і в результаті залякувань і підкупів Запорозька Січ присягнула на вірність російській короні. Мазепинці остаточно втратили перспективу військової підтримки в Україні…

VIII. 1734

Перш ніж отримати патент на графське достоїнство, перевдягнений татарським торговцем Григорій Орлик здійснив таємну подорож на Гетьманщину: дістався Полтавщини, у Ніжині мав бесіду з козацькими старшинами. У Батурині відшукав старого священика, який охрестив його у 1702 році, та зробив виписку про своє народження з церковної книги. Комендант російського війська в Україні, шотландець генерал Джеймс Кейт (з 1741 року – російський провінційний великий майстер) не тільки не затримав Григорія Орлика, а й, навпаки, допоміг безперешкодно покинути Україну.

1735

Відбувся невдалий похід російських військ під проводом генерала Леонтьева проти кримських татар.

VII.1735

На поселенні у Москві помер Григорій Герцик дядько Григорія Орлика, сподвижник Івана Мазепи.

1736

Австрія та Росія почали війну проти Османської імперії.

1736

Відбувся невдалий похід російських військ під проводом Мініха та Лассі проти кримських татар.

1737

Відбувся новий похід російських військ під проводом Мініха та Лассі проти кримських татар.

12.07.1737

Ізмайловський полк під командуванням Мініха взяв штурмом Очаків.

05.08.1737

За ініціативою імператора Карла VI почалися мирні переговори Росії з Османською імперією у Немирові. З боку Росії участь у них брали Волинський, Шафіров і Неплюєв.

1737

Оскільки у стосунках королеви Марії Аделаїди та французького короля Луї XV настало різке охолодження (королева більше не бажала виконувати подружні обов'язки), Луї XV віддалився від дружини. Розпочався період фаворитизму: першою фавориткою Луї XV стала графиня де Мальї, потім король захопився її старшою сестрою, герцогинею де Вантіміль, потім молодшою маркізою де Латурнель, яку згодом зробив герцогинею де Шатору.

1737

В Криму завершився третій період правління хана Каплан-Гірея: його змістили. Далі у Криму правили хани Фета-Гірей (1737), вдруге Менглі-Гірей II (1737—1738), по його смерті – Селяміт-Гірей II (1739—1743), Селім-Гірей II (1743—1748), Арслан-Гірей (1748—1755) та Алім-Гірей (1755—1758).

1738

У підкореній Україні з'явився самозванець Іван Миницький, який видавав себе за покійного цесаревича Олексія Петровича. Згодом заарештованого Миницького та священика Гаврила Могилу, котрий шанував самозванця як царя, посадили на палі.

1738

Укладено Віденський мир: Лотарингія остаточно перейшла до Франції, натомість король Луї XV гарантував Прагматичну санкцію. Імператор Карл VI визнавав новостворене Неаполітанське королівство. Зять Карла VI Франц Стефан, герцог Лотаринзький, замість минулих володінь отримав Парму і П'яченцу (колишні володіння інфанта Карла), а по смерті останнього Медічі – ще й Тоскану.

24.05.1738

Під час російсько-турецької війни великий візир Ваган-паша у Видені (сучасна Болгарія) зустрівся з Пилипом Орликом для обговорення планів спільної боротьби з Росією та звільнення України. Як і решті, цим планам не судилося збутися…

03(14).07.1739

Племінниця російської імператриці Анни Іванівни Анна Леопольдівна одружилася з принцом Антоном-Ульріхом Брауншвейг-Беверн-Люнебурзьким.

1739

Австрійці зазнали тяжкої поразки від Османської імперії при Кроцьку.

01.09.1739

Після блискавичної перемоги Мініха над сераскиром Велі-пашою при Ставучанах і оволодіння Хотином у Белграді підписано мирной договір:

– Карл VIвіддавав Туреччині свої землі у Валахії та Сербії, з Белградом і Орсовою;

– Росія повернула туркам Очаків і Хотин, зобов'язалася більше не загрожувати кримському хану;

– Росія отримувала степ між Бугом і Дінцем, а також: дозвіл відправляти свої товари Чорним морем, хоча й виключно на турецьких кораблях;

– султан зобов'язувався зрити укріплення Азова й визнати його нічийним містом – «ані турецьким, ані російським».

06.02.1740

Відбулося «курйозне весілля» блазня князя Голіцина з блазнихою калмичкою Бужениновою у Льодовому домі.

14.02.1740

У Петербурзі урочисто відсвяткували укладення Белградського миру.

17(28).10.1740

Померла російська імператриця Анна Іванівна, російським імператором проголошено двомісячного Іоана Антоновича, регентом при якому став курляндський герцог Ернст Йоганн Бірон (Бюрен).

20.10.1740

Помер імператор Священної Римської імперії Карл VI.

09(20).11.1740

Після нічного арешту регента Бірона правителькою Російської імперії стала Анна Леопольдівна з титулом Великої княгині та Імператорської Високості.

1740

Племінник і спадкоємець гетьмана Івана Мазепи – Андрій Войнаровський помер на засланні в Якутську.

1740

В результаті мирного договору з Османською імперією французи діставали право вільно пересуватися і торгувати на території останньої під повним захистом султана, їхні товари не оподатковувалися, окрім імпортно-експортних зборів, французькі посланці й консули діставали судову владу над співвітчизниками, яких не можна було заарештовувати за відсутності представника консульства.

1741

Швеція оголосила війну Росії; на той час Григорій Орлик – член «Таємної ради» короля Луї XV – переконав монарха відновити коаліцію Порти, Швеції, кримського хана та України проти Росії, відвідав Стокгольм і доклав усіх можливих зусиль, щоб із переходом влади в Російській імперії до імператриці Єлизавети І ця війна продовжувалась.

1741

Після капітана Дж. Філіпса великим провінційним майстром російських масонів призначено генерала Джеймса Кейта.

1741

Жанна-Антуанетта Пуассон вийшла заміж за племінника свого покровителя (можливо, батька?..) Нормана де Турнема і стала мадам д'Етіоль.

25.11.1741

Уночі за допомогою гвардії Єлизавета Петрівна усунула Анну Леопольдівну, правительку Росії при малолітньому синові Іоані VI Антоновичу (1740—1741), і стала імператрицею Єлизаветою І.

1742

Єлизавета І взяла морганатичний шлюб з Олексієм Розумовським, котрий разом з