Комедії - Арістофан
нерозсудливо так ви вчинили.
540 Та, лиш звисока глянувши, кожен гукав:
«Чи пильнуєш ти пряжі своєї?
Бо гляди, не боліла б тобі голова!
А війна — чоловіча турбота!»
Радник
Справедливо це сказано, Зевсом клянусь!
Лісістрата
Справедливо це? Ах ти, нещасний!
То пораду й тоді ми не годні вам дать,
коли радитесь ви по-дурному?
Та коли на усіх уже людних шляхах
ми почули одверті розмови:
«Вже немає ніде у країні мужчин,
свідок Зевс, не лишилось нікого!»
Лиш тоді ми, всієї країни жінки,
поклялись рятувати Елладу —
І жіночий на те ми з'єднали союз.
Та й чого ще було нам чекати?
І тепер, якщо наших корисних порад
ви натомість послухати згодні
І так само мовчати, як ми перед цим,
то ми вам подамо допомогу.
Радник
550 Допомогу? Ви — нам? О, жахливі які
і нестерпні розмови!
Лісістрата
Замовкни!
Радник
Будь ти проклята! Перед тобою б я змовк,
перед поганню з цим покривалом
На дурній голові? О, ніколи в житті!
Лісістрата
Якщо це лиш тобі на заваді,
То візьми вже собі покривало моє
Та навколо чола чепурненько обвинь
I нарешті мовчи!
Калоніка
А до того ще й плетений кошик візьми,
Підтягни поясок і куделю чеши
Та насіння лузай.
А війна — то жіноча турбота!
Обвиває радника покривалом.
Провідця жіночого хору
560 Покиньмо, любі сестроньки, свої дзбанки і глеки,
Щоб участь з подругами взять у захватному танці.
АНТОДА
Хор жінок
В пісні я не спинюсь
І в танку не втомлюсь,
Для колін це не труд,
Лиш палає вся грудь.
Я готова на все
Задля любих моїх. Задля тих, в кому є
І чеснота, й краса,
І відвага, й снага, й до вітчизни любові
570 І розумні думки.
Починають танцювати.
Провідця жінок
О мужніша з усіх прехоробрих жінок,
з язиком, що жалить кропивок.
Всю відвагу й завзяття нещадне збери
і за вітром пускайся попутним.
АНТЕПІРРЕМА
Лісістрата
А як знову солодкоречистий Ерот
і народжена морем Кіпріда!
Нам у груди жагу невимовну вдихнуть,
і жаданням наповнять нам лоно»
І потужність мужам подарують пружну,
і розпалять їх сласним поривом, —
От тоді, сподіваюсь, в Елладі назвуть
Лісімахами нас по заслузі-
Радник
За які ж бо діла!
Лісістрата
А за те, що ми вас щонайперше відучим казитись
І на ринки вдиратись при зброї усій.
Калоніка
Афродіта Пафійська нам свідок!
Лісістрата
От і зараз поглянь: по гончарних рядах,
між лотками старих зеленярок
580 Вже буянять озброєні чоловіки, наче ті корибанти
шумливі.
Радник
Так і личить мужам — от вам Зевсом клянусь!
Лісістрата
Та це сміх, коли воїн при зброї
І з обличчям Горгони на круглім щиті —
скумбрію почина торгувати.
Калоніка
Свідок Зевс, кучерявого бачила я
на коні старшину військового,
Як він яйця в старої торговки купив
і у мідний шолом свій поклав їх,
А то списом недавно й щитом, мов Терей,
потрясаючи, дужий фракієць
Бідолашну інжирницю перелякав
і всі фіги поїв переспілі.
Радник
Ну, а як сподіваєтесь ви припинить
колотнечу у нашій країні
І заплутаних справ розв'язати вузли?
Лісістрата
Дуже просто.
Радник
А як, розкажи-но!
Лісістрата
Якщо пряжа вузлами зіб'ється у нас,
то, узявши її обережно,
590 Порозплутуєм всі ми потроху вузли,
то відціль, то відтіль потягнувшу
І війну так же само розплутаєм ми,
як не будете нам заважати, —
Договір вкладемо, повноважних послів
і відціль, і відтіль ми пошлемо.
Радник
То як вовну чи пряжу гадаєте ви
і державні розв'язувать справи
За прядінням своїм? Нерозумні жінки!
Лісістрата
О, якби ж то були ви розумні,
То й державні діла ви провадили б так,
як ми пряжі пильнуємо й вовни.
Радник
Як же так? Розкажи.
Лісістрата
А насамперед так, як від шерсті овечої в чанах
Віджимаємо спершу весь бруд ми і піт,
слід і вам із державного міста
Повискрібувать нечисть брудну й реп'яхи
всі до одного повиривати;
Що в жмутки, в ковтяхи позбивалося, все
повичісувать дочиста гребенем,
600 Повитрушувать гнид із тепленьких посад
та гуртом їх під ніготь узяти,
А тоді вже усіх до одного коша
громадян позбирать добромисльних,
Поселенців захожих до них приєднать
і чужинців, до нас неворожих.
Хто в державну скарбницю не платить боргів,
їх до спілки також долучити.
І, закликавши в свідки богів, на міста,
що від наших будов розселились,
Подивитись — як смутно поникли вони,
наче вовни розкидані клапті,
Поодинці. їх треба нам всіх позбирать
і одну з них напрясти куделю.
Отоді, поєднавши докупи усіх,
згуртувавши усіх воєдино,
З них великий клубок намотаємо ми —
і хітон для народу зітчемо.
Радник
Це обурливо, справді — державні діла
ви хотіли б тіпати й мотати!
610 Ну, чого б то мішатися вам до війни?
Лісістрата
А ти сам, проклятущий, не знаєш?
Та вона в печінках нам подвійно сидить!
Ми у муках синів породили,
А ще тяжче у військо нам їх виряджать!
Радник
О, замовкни! Не згадуй про лихо!
Лісістрата
А до того ж тоді, коли юність цвіте,
коли радощів хочеш зазнати,
Через брань військову ми самотні спимо,
та не буду про нас говорити.
Я журюся недолею наших дівчат,
що й посивіють в спальнях дівочих.
Радник
А хіба ж і мужчини не сивіють теж?
Лісістрата
Бачить Зевс, це ніяк не те саме.
Хоч і сивий додому повернеться муж,
а дівча за дружину він візьме.
А жіночого віку — недовга пора,
і якщо не взяли її вчасно,
То ніхто не одружиться з нею пізніш,
і сидить вона й марно ворожить.
Радник
620 Та, звичайно, у кого ще сили міцні…
Лісістрата
Ще й оцей буде вчить! І коли ти помреш?
Вже могила готова — купуй лиш труну!
А медяника я приготую сама!
Ось пов'язку візьми похоронну.
Калоніка
І від мене оце ось на саван візьми.
Лісістрата
І візьми ще від мене віночок оцей.
Що ж стоїш ти і ждеш? До човна поспішай!
Тебе кличе Харон, —
Не затримуй йому переправи.
Обвивають Радника стрічками.
Радник
630 І як мені таку образу стерпіти?
От бачить Зевс, — до ради попрямую я,
