💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Сучасна проза » Карбід - Андрій Степанович Любка

Карбід - Андрій Степанович Любка

Читаємо онлайн Карбід - Андрій Степанович Любка
гаком, вона виглядала цілком привабливо: груди все ще спокусливо випиралися вгору, а між ними й сідницями (таки заширокими, але нема на те ради!) чітко прочитувався силует талії. Якби скинути хоча б три-чотири кілограми, то й на пляж не соромно було б вийти. Шкода, що Тис на це вже не звертає уваги.

— Довго ти ще там будеш хлюпатися? Досить уже, вилізай! — крикнула жінка так, щоб Тис почув її за дверима лазнички.

— Та я щойно заліз, що ти вічно мене ганяєш з місця на місце? Мені треба підготуватися, у нас сьогодні важлива зустріч, вирішальна й остаточна. Я маю виглядати, як нова копійка! — була його відповідь.

— І в мене зустріч, мені треба йти на день народження до подруги, а ти цілий ранок займаєш ванну, годі вже!

— Кажу — відчепися!

— Вилізай звідти, бо я тобі зараз світло вимкну! — пригрозила Марічка, все ще стоячи перед дзеркалом і уважно вивчаючи своє підборіддя.

— Жінко, облиш мене, будь ласка. Я зараз домиюся й вийду.

— Ти розумієш, що ванна не лише твоя, нею треба ділитися. Помився — звільняй територію. Ти вже більше години там. Плескаєшся, ніби в океані. Та й що тобі там купати твоє рахітичне тільце? А мені от ще голову треба помити й висушити, а потім бігти до подруги. Не кажучи, що я ще навіть подарунка не маю! Все, вилізай, ви-лі-зай!

— А в мене сьогодні зустріч організаційного комітету. Буде мер, будуть усі. Післязавтра ми відкриваємо Фонтан Єдності, а сьогодні в нас останнє засідання. Це важливий для мене момент, ну як ти не розумієш! Твої подружки зачекають, ці курки взагалі не мають мене сьогодні відволікати. До того ж за кілька хвилин я вже виходжу!

— Ти не міг до свого засідання раніше підготуватися? Впусти мене! — напосідала Марічка.

— Ой, жінко, ти мене в могилу зведеш! Знаєш, кого ти мені нагадуєш? Мадярську радянську республіку!

— Кого-кого?

— Мадярську республіку рад. Вони теж забирали в людей ванни і змушували впускати туди робітників.

— Кого?

— Робітників. У 1919 році в Угорщині відбулася комуністична революція. Провів її Бейла Кун, друг Леніна і фанатичний комуніст. І він проголосив створення Угорської Радянської Республіки. Вона проіснувала недовго, менш ніж півроку, але це, мабуть, була найабсурдніша держава в світі.

— Ну і до чого тут я? — не розуміла Марічка, якій уже уривався терпець.

— Як до чого? Ти ж вимагаєш ванну! А коли мадярські комуністи прийшли до влади, одним із перших їхніх рішень було так зване квартирне питання. Все було ще більш по-дикунськи, ніж у Булґакова. Спочатку вони позбавили всіх титулів аристократію, націоналізували їхні маєтки. Потім дійшла черга і до просто заможних людей. У помпезному, багатому Будапешті власників великих квартир змусили поділитися кімнатами з брудними трудягами. Всього тоді було підселено до багатих людей понад тридцять тисяч пролетарів. І як підселено! До одного підприємця підселили його колишнього служку, який обікрав господаря рік перед тим. А тепер командував і погрожував! — сказав Тис і немов на підтвердження своїх слів лунко хруснув пальцями. — А до вишуканої й екзальтованої дами підселили проститутку, яка активно займалася своїм ділом. Одного разу п'яний клієнт повертався з убиральні, сплутав кімнати — і зґвалтував бабусю! Щоправда, історія замовчує, сподобалося їй це чи ні, хі-хі. Ну, але найкраще було з ваннами. Усіх, хто мав приватні ванни, а це тоді була розкіш і рідкість, змусили двічі на тиждень ділитися ними з простолюдом. Було складено список ванн у Будапешті, а пізніше його опублікували в газетах і вивішували на дошках оголошень житлових кооперативів. У вівторок усі охочі з вулиці могли прийти до тебе і помитися. Натомість у п'ятницю в такі помешкання організовано приводили діток зі шкіл і садочків, а господар мав забезпечити їх гарячою водою, милом і чистими рушниками. Отак-то! Тепер розумієш, чому ти зі своєю істерикою під дверима нагадуєш мені Угорську радянську республіку?

— Слухай, чоловіче, я тобі востаннє повторюю: вилізай із ванни, а свої історії залиши для мера й інших охочих слухати маячню! Мені треба збиратися й поспішати! Вилізай, бо зараз як! — вирячила очі Марічка, після чого ще мить розглядала себе таку в дзеркалі.

— Так, так, ти таки все більше нагадуєш угорських комуністів, які жадали крові! Ті теж ще не встигли як слід вмоститися у владні крісла, а вже почали кривавий терор. Мадяри взагалі жорстокі, це азіати, кочівники. Правда, завдяки цьому в них найкращі м'ясива: ніхто так не вміє приготувати сало, навіть українці! А ковбаса в них яка, смакота! Вони ж завойовники, які прийшли сюди кінно. А коли довго подорожуєш, то мусиш мати нормальні харчі. От вони і вигадали свіже м'ясо класти під сідло коня, а коли той вдавався у чвал і пітнів, це м'ясо від солі з поту ставало в'яленим. І досі в них кухня солена, гостра й жирна, але як же це смачно, ммм! — прицмокнув Тис і з головою пірнув під воду, щоб змити шампунь з волосся. Випірнувши, продовжив: — Люблять вони свіже м'ясо, люблять! Комуністична республіка в Будапешті протрималася 133 дні, а вбито було тисячі — без суду й слідства. Це я тобі як історик кажу. Зрештою, комуністи у всіх країнах — це наволоч і вбивці. Але мадяри зі своїх жертв особливо знущалися, виколювали очі, розпинали на хрестах священиків — це такий у них був атеїстичний жарт, просто розстріляти їм видавалося замало.

— Та пішов ти зі своїми мадярами й історіями! Виходиш чи ні?!

— Кажу ж, виходжу зараз! Дай домитися, я ж раз на місяць у ванну залажу, і саме в цей момент вона стає тобі конче потрібною! Комуністка ти, ага, як же я не розпізнав тебе раніше! Казали ж люди: не бери свиню з Сасова... Але я не послухався, женився — і на, маєш тепер, комуністка мене з моєї ж ванни виганяє, в моєму будинку, збудованому моїми батьками! Навчилася ти лихого у своїх мадярських комуністів, що всі маєтки й палаци перетворили на санаторії й курорти для пролетаріату, який все дощенту знищив, сплюндрував, засрав!

— Та ну тебе! — втомлено махнула рукою Марічка й пішла з коридору в іншу кімнату, щоб не чути свого навіженого чоловіка.

— Ти послухай, послухай, — з ентузіазмом продовжував учитель історії, який не здогадувався, що вуха дружини вже поза

Відгуки про книгу Карбід - Андрій Степанович Любка (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: