Нитки долі: Жереб кинуто - Таша Клим

— Неймовірна, — прошепотів я з усією тією ніжністю, що сповнювала моє серце.

Я обіймав багато дівчат, усіх їх цілував і з більшістю займався сексом, але жодна, жодна з них ніколи не викликала в мені подібних почуттів. До ломоти в тілі я хотів лише ту єдину, яка дозволяла відчути себе особливим. Яка приносила мені безмежну радість, просто перебуваючи поряд.

«Я люблю тебе, моя прекрасна лісова німфо», — пролунало в моїй голові, але зізнатися в цьому я все ж таки не наважився.