Нитки долі: Жереб кинуто - Таша Клим
Нарешті прийшовши до тями, я почала хаотично розмірковувати, що сказати іншим. Якщо видам правду, то дівчата відреагують так само, як і я, і, можливо, вечір буде зіпсовано. Щоб не привертати увагу своєю відсутністю, я повільно пішла назад, обдумуючи варіанти. Обманювати подруг не хотілося, адже я ніколи раніше не брехала їм, але також не хотілося, щоб на їхніх обличчях, навіть на мить, з'явилося розчарування.
«Будь що буде!» — подумала я і набрала повні груди повітря.
Скорчивши стривожене обличчя, я підійшла до нашої ніші.
— Еріко, щось трапилося? — спитала Моллі, щойно побачила мене.
Проковтнувши грудку, що підступила до горла, я сказала:
— Ві, гурт не приїде.
Вона підняла до мене погляд, і я побачила, як зникає усмішка, поступаючись місцем занепокоєнню. Виявившись гарною актрисою, я зовсім не раділа цьому. До горла знову підступила грудка, і я витріщилася на Вікі винним поглядом.
— Чому? Щось трапилося? — спитала вона.
— Ти, головне, не хвилюйся, — почала я, готуючи не тільки її, а насамперед себе до брехні. — Дорогою до нашого клубу вони потрапили в аварію.
Від почутого Вікі ахнула, а потім накрила рота рукою. Підійшовши до подруги, я трохи приобійняла її, щоб заспокоїти і швидше сховати своє винне обличчя.
— Як вони? — напрочуд щиро запитала Джесс, вставши поряд з іменинницею.
— Пару подряпин і синців, нічого серйозного, — чергова брехня вилітала з мого рота, за що я подумки лаяла себе. — Але їм довелося залишитися на місці події, поки патрульні оформлюють ДТП.
Після моїх слів Вікі з полегшенням видихнула та помітно розслабилася. Праворуч від мене почувся легкий смішок, і я відразу повернулася на звук. Ерні заявив, мовляв, вони невдахи, за що отримав ліктем у бік від Хлої.
— Як ти можеш?
Він обійняв дружину і, посміюючись, сказав:
— Люба, я ж жартую. Уявляєш, який шанс вони втратили?
— Дружище, ти начебто мало випив, але говориш незрозуміло, — озвалася Джейн.
Ерні підвівся та підняв руки, сигналізуючи про капітуляцію.
— Здаюся! Моє почуття гумору вам не по зубах, — все ще сміючись сказав він, а потім додав: — Хлопці з цього гурту прогаяли шанс познайомитися з нашими красунями і виступити в такому крутому клубі.
Нішу заповнили смішки, що поступово переросли в повноцінний сміх.
— О-о-о, ти маєш рацію, дружище, вони невдахи, — прохрипів Алан, махнувши рукою.
Вікторія розвернулася до гостей, підняла підборіддя і сказала:
— Все, досить засмучуватися. Ми й самі можемо влаштувати шоу. Правда?
Настрій іменинниці миттєво передався всім! Моллі з Джессікою простягли Джейн руки, а Вікі завзято продовжила:
— Вставайте, без вас нічого не вийде.
— І що ви задумали? — посміхаючись, спитала тренер, вибираючись із-за столу.
— Зараз ми влаштуємо таке шоу, яке ще місяць обговорюватимуть наші відвідувачі, — сказала Джесс і одразу попрямувала в бік сцени.
Взявши за руки Джейн, ми пішли за Джессікою. Ерні, Хлоя та Алан вирішили підтримати нас і почали потихеньку пробиратися крізь натовп, ближче до сцени.
Після короткої розмови з діджеєм та пошуку потрібних треків, Quake таки влаштував справжнє шоу. Сказати, що натовп був у захваті — це не сказати нічого! Декілька постановок ми виконали на сцені, але потім люди на танцполі розійшлися, звільняючи місце для нас. Як виявилося, дехто з відвідувачів знав шоу-балет Quake, тож фурор вдався на всі сто. Ті, хто вперше нас бачили і від інших відвідувачів дізнався, що ми господині закладу, підходили та засипали компліментами.
На обличчі Вікі весь вечір сяяла щаслива усмішка, яка зігрівала моє серце, немов промінчик сонця в найхолодніший день. Поглядаючи на неї, я зрозуміла, що сьогоднішня брехня була задля порятунку свята. І не має значення, з яких причин не зміг приїхати гурт The Shadows, адже головне, що вечір пройшов на висоті. Хоч мені й було ще соромно за ту телефонну розмову, але я вирішила просто не думати про це. Майже за два роки страждань і копання в собі, єдине, чому я навчилася — вдавати, що все добре, коли це зовсім не так.
Випивши кілька чарок традиційної для нас текіли, я частково змогла приглушити думки і нарешті розслабитися. А випивши ще кілька, я збиралася зателефонувати хлопцеві з гурту і вибачитися за свою поведінку, але, дякувати Богу, мене зупинило те, що поряд були подруги, які не підозрювали про брехню. Вирішивши розібратися у всьому завтра, я дістала із сумочки телефон, відкрила журнал викликів і зберегла невідомий контакт, записавши його, як «Він», оскільки ім'я я не запам'ятала, а листок із номерами вже лежав на дні урни.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно