Скорочено Майстер корабля - Юрій Яновський
Син писав, що в батькових писання скрізь присутнє море, а дівчина – десь поза написаним. Синові не сподобалось, що батько пише різні деталі про кінозйомки. Але певно батько докорів чути не хоче. Син прочитав і про Будду, якого батько дав йому. Можливо це той самий Будда, якого батько одержав від Професора. Але Майк викинув Будду, бо він відволікав жінок.
Синові сподобався останній розділ, він його зворушив. Майкові сподобалось, як Сев, молоді актори і батько співали пісню. Синові цікаво, яку пісню вони тоді співали? Бо тепер в моді "Пісня капітанів", яку співають пілоти. Майк пише батькові слова пісні.
Під тобою знайома земля,
Капітан!
Кораблі підняли якоря,
Капітан!
По морях бригантини пливуть,
Капітан!...
Ще Майкові цікаво за Богдана. Чи це не Богданові стоїть пам'ятник на березі?
Син пише, що йому сподобалась і дівчина, але він боїться думати, що це його мати.
Майк написав, що Богдан і острів Ява, можливо, якось зв'язані. Острів Майкові здається нудним, одні ліси там ы якысь пырамыди. А подобається йому на острові тільки аеродром.
Вкінці листа син написав: "Бувай здоровий, тату. Я кидаю папір. Через три хвилини всі п'ятеро дверей твого будинку зачиняться за мною. Вибач. Привіт. Майк".
IX
Врятований матрос Богдан розповідає свою історію. (Розповідь у романі ведеться від імені Богдана, тобто від першої особи). Коли Богдана врятували, він відкрив очі і подумав, що знову доведеться топитись. Адже на одному острові йому напророчили смерть у воді. Богдан стільки разів топився, що думав піти до лікаря, щоб йому зробили зябра.
Як Богдан опинився у воді? Причина – шлюб. Матрос працював в румунського рибалки, котрий мав сестру, що точила зуби на Богдана. Ця сестра була навіть схожа чимось на Тайах. Звали сестру хазяїна Ганка. Богдан не хотів з нею одружуватись, тому задумав втечу. Одного вечора чоловіки напилися. Хазяїн пішов, а Богдан заснув. Вночі прийшла до нього Ганка, котрій Богдан не зміг відмовити. Згодом матрос сказав Ганці, що жонатий. Вона не докоряла, що він забув, як вона з братом врятувала Богдана, коли топився в морі. Але вона вибрала хвилину і спихнула Богдана у воду з шаланди. Ну а потім всі вже знають, як Сев врятував матроса.
До брата Ганки Богдан потрапив оригінальне. Матрос був на пароплаві, що віз вугілля. У вугіллі переховувалися "зайці", які хотіли кораблем потрапити на Балканський півострів. Деякі люди задихалися у тому вугіллі. І помічник капітана наказував скидати трупи за борт. Богдан дорікнув за це. Скинули за борт і його. Але матрос якимось чудом добрався берега. У гавані Балканського півострова Богдан здуру потрапляє у концентраційний табір на кілька місяців. Одного разу прийшов до людей полковник і пообіцяв відвезти човнами додому. Близько 200 людей погодились.
Богдан і люди, які повірили полковнику, опиняються на великому паруснику. Це був старовинний бриг, у дні якого вже були діри. Полковник теж був на паруснику і їхав не сам. З ним була дочка – чорна, як сім галок, їй було років шістнадцять. Якось Богдану вдалося поговорити з нею. Задуривши їй голову, матрос дізнався, що пливуть вони на південь, а не на північ. Люди зрозуміли, що їх обдурили. Богдан з хлопцями захопили дівчину, полковник скаженів. Але домовилися, що віддадуть дочку, коли викачають усю воду, бо у цей час у трюмі води було по кісточки. Богдан усе роздумував, як напасти на полковника та його озброєну охорону. А коли напали, то виявилось, полковник зумів втекти човном, який був на паруснику. Залишився лише капітан-румун, який кинув зброю і здався перед хлопцями. Румун не міг покинути своє судно, воно для нього було ніби дружиною.
Тепер парусник посував на північ. У каюті Богдан знайшов полковникову дочку. Раптом парусник почали обстрілювати. Матрос знайшов щось подібне до рятувального пояса й надів його на дівчину. Вона плигнула за борт. За нею поспішив і Богдан. В корабель уже потрапляли набої. Богданові не вірилось, що не допливе до берега. Хлопець і дівчина тримались на воді до вечора, протрималися й ніч. Богдан загубив свідомість, притискаючи до себе напівмертву дівчину. Такими їх знайшли рибалки. Дівчина була нежива.
***
Лист Тайах до То-Ма-Кі.
Генуя
Тайах пише, що з листів до неї бачить, що То-Ма-Кі тепло до неї ставиться. Вона часто його згадує. Пам'ятає, як курила, як він зайшов, як їх познайомили. Згадує, як поцілувала його в готелі.
А далі То-Ма-Кі чомусь її уникав. Він правильно написав: "Все минає, Тайах". Таях тоді дуже любила свого мужа й завше посилала йому привіт на Північ, лягаючи спати. І ніхто не знав цього.
Там, де вона зараз, може танцювати. В Італії для неї все нове. Але прийшло те, чого не хоче – лист від чоловіка. У листі увага й ніжність, а в неї почуттів немає.
Тайах зізнається, що їй чогось бракує, а може й когось. Не знає, як буде далі з чоловіком. Вона радить То-Ма-Кі ніколи не любити когось першим. Коли тебе покохають, тоді одружуйся, люби.
