Ти нікому не розкажеш - Олекса Мун (Alexa Moon)

‍— Приготуєш чай? — кидає мені через плече, буденним тоном. — Де ноут? Я оберу який фільм будемо дивитись.

— А чи не занадто ти тут розкомандувався? — складаю руки на грудях, підсвідомо закриваючись від нього.

— Ні, — цілком серйозно відповідає він. — Якщо принципово, можеш сама вибрати фільм.

— Пішов. Геть. Звідси!

Я роблю найбільшу помилку. На хвилі емоцій, що спалахнули, крокую до нього.

— Софа, — запобігливо хитає головою.

— Не називай мене так! — ще один крок. Дурненька.

Аріс робить два великі кроки, і я відчуваю, як мене притискає до холодної стіни.

Оманливо ніжно, хлопець відкидає волосся, що впало на обличчя і, провівши пальцями по вилиці, змушує підняти голову вгору.

— Ти ж не хочеш по-поганому? — друга рука пробирається під широку футболку, завмираючи на талії. Пхає на себе, притискаючись сильніше.
Упираюся кулаками йому у живіт, зупиняючи.

— Чи хочеш?

Мотаю головою в різні боки, проганяючи сльози, що підступили.

— Тому, крихітко, — опускається нижче до губ.

Відчуваю у роті присмак нікотину. Його голос стає низьким, загрозливим:

— Давай без зайвих слів. Ми просто подивимося довбаний фільм. Так?

— Так! — шепочу у відповідь.

— Із чаєм допомогти?

— Ні.

— Розумниця! І останнє, де ноут?

— Лежав під подушкою.

— Ось бачиш, у нас може вийти нормальний діалог, коли ти слухаєшся. — Усувається. Заправляє пасмо за вухо, ще більше відкриваючи моє обличчя. — Тобі подобаються комедії чи жахи?

— Мені все одно...

_____________
Мені буде приємно «почути» вашу думку стосовно моїх героїв. Чи подобаються вони вам? 
Аріс один з моїх найулюбленіших. Дуже цікавим виходить.)