Вогонь і кров - Ернст Юнгер
Найкращі вітання,
Ваш Ернст
20.Х
Любі батьки!
Як Ваші справи? У мене все дуже добре. Просто зараз я сиджу на передовій у моїй землянці та пишу лист і підписую поштову картку. Дякую за Ваші посилки, які я отримав, все, крім лікеру та пралін, які, сподіваюся, ще надійдуть. Моє найбільше бажання наразі — це щотижневик про жуків або загалом про комах. Сподіваюся, до Різдва мене підвищать до лейтенанта, але на все хороше треба чекати. Тут зараз дуже спокійно, хоча в кожному разі щоденних втрат на передових позиціях не уникнути. Тепер я знову зовсім звик до вибухів. Мені здається, що дуже скоро настане час для товстих рукавичок, в’язаних шарфів та бавовняних шкарпеток, адже погода хоч і ясна, та все ж стає доволі холодно, особливо вночі. Надсилаю дві фотокартки з траншеї для нашого архіву. На одній я стою перед бруствером з мішків із піском, у який 4 дні тому влетіла важка граната. На іншому знімку ми з хлопцями з відділення стоїмо перед нашою землянкою. Зверху висить маленька міна, що не розірвалася, ми знайшли її в окопі. Ліворуч внизу — вхід до землянки, а ця чорна пляма праворуч зверху — це діра, яку пробила міна першого дня. Справа Зліва зверху ми стоїмо в нашому окопі. Думаю, помітно, як там тісно. Ви також можете переконатися, що окоп достатньо глибокий. Загалом, окопи ще вищі за рахунок мішків з піском та насипів землі. Маленька військова родина, досить милий знімок. Напишіть мені якнайшвидше.
Найкращі вітання.
Ваш Ернст!
[на полях ліворуч] Якийсь жартівник-англієць вчора зранку кричав із того боку, що через 2 місяці вже настане мир.
Монші-о-Буа, 20 жовтня 1915
Любий Фріце!
Зграї журавлів пробудили в мені спогади про Рейбург, Мардорф та озеро Штайнгудер. Але, тривожно скрикуючи, бідні птахи летіли вздовж лінії фронту, а їм услід посилали багато сотень пострілів, німецьких, англійських, французьких. Окрім цього, тут все по-старому, доволі одноманітно. Постійні вибухи набридають, і я хотів би знову сидіти над моїми комахами.
Твій Ернст
Поштова картка
до фрау Юнґер
місто Рейбург (округ Ганновер)
Відправник (ім’я та посада): фенріх Е. Юнґер
Полк № 73
23.Х
Люба мамо!
Зараз я цілком безтурботно дістався майже до Кельна. Наш лейтенант взяв мене з собою у другий клас, хоча зазвичай ми їздимо ще у вагонах 3-го класу. Як тільки прибуду в полк, напишу більше.
24.Х
Любі батьки!
Ваш лист я отримав учора. У мене все добре, сподіваюсь, у Вас також. Я вже переконався, що надіслати фотоап. — це буде дуже незручно, тому, коли мене підвищать, я подивлюся, чи зможу я придбати його в Камбре або Ліллі. Те, що Ви виписали ентомолог. журнал, мене дуже тішить. Щодо пістолета я ще раз все обдумав. Дрейзе 6,35 має бути дуже корисним та підійде мені і щоб носити постійно, і для патрулювань. Але випишіть або надішліть його якомога швидше. Колись потім я куплю собі на зарплатню ще один, думаю, парабеллум, і для боїв, і загалом на майбутнє. Крім того, я би дуже хотів купити собі велику подушку. Тепер я знову в селі Душі. Ви отримали мої фото? Зараз нам найкраще живеться на передовій. Я вже командир відділення, першого відділення в першому взводі. Вночі в нас чотири години чергування, вдень — дві. Решту часу я присвячую читанню, письму, віршам і т. п. Тому мене дуже втішить, якщо Ви зможете надіслати мені книжки Лафера, коли вони Вам не потрібні. Все, що в нас вдома, я все одно вже читав. Часто Брехт або інший лейтенант запрошують мене повечеряти з ними. У мене [завжди] досить багато листів. До речі, Ви можете якось запросити на недільну вечерю Пріпке, його адреса: Ляйбніцштрассе 7. Рабе — ще один мій вірний товариш, він вдає, що винайшов новий хімічний елемент, тож я порадив йому тата як видатного хіміка. Із Фріцом ми ведемо дуже поетичне листування, тільки листи Ханни завжди повні пліток, але на це гріх скаржитися. Вчора знову поранило двох наших. Для Ханни я знайшов тут тонке й вузьке кільце від гранати, я хочу ще зробити на ньому гравіювання і витіснити золотом. Нещодавно біля вбиральні я знайшов у землі кістки пальців, у мене навіть виникла ідея зробити з однієї кістки мундштук. Сигари вже теж закінчуються. Надішліть будь-ласка декілька штук по 12–15 пфенінгів, тільки щоб обгортка була тонкою або зовсім без неї, і тільки світло-коричневого кольору. Найкращі вітання надсилає Вам
Ваш Ернст
Польова пошта [Поштовий штемпель: К.Д. Польова пошта, ІІІ піх. див., 26.9.15]
6 рота, II бат. фуз. полку № 73
221 бригада. III див.
до родини
Док. Е. Юнґеру
Місто Рейбург (округ Ганновер)
Відправник: фенріх Ернст Юнґер
III піх. див. 221 бригада
2 бат. 6 рота
25.Х.15
Любі батьки!
Я щасливо дістався і тепер приєднався до 6-ї роти. Старший лейтенант добре мене зустрів і призначив до 6-ї, оскільки в 9-й вже є два штандарт-юнкери. Я мав вести на передову 2-гий взвод. Дорогою нас, імовірно, помітили. Сссс — бум! Біля нас упала одна граната. Я крикнув всім залягти, а потім бігти до укриття. Вперше я вів взвод під вогнем.
Зараз я вже знову подолав страх перед боєм. Тут панує постійна діяльність. Ми розташовуємося ліворуч від Арраса.
Найкращі вітання
Ваш Ернст
Е.Ю. ІП піх. див. 221 бриг.
73 фуз. полк, 3 бат, 6 рота
26.Х.15
Любі батьки!
Сьогодні я вже другий день у Душі. Тут справді спокійно, утім, доволі цікаво. Сьогодні мене представили командиру роти, лейтенанту Брехту. Раніше він був торговцем у німецьких колоніях. Лейтенант вибачився, що не може запросити мене на обід, бо його самого вже запросили до майора. Я живу в маленькому будиночку разом із одним фельдфебелем, зате в нас є крихітний, але надійний підвал-бомбосховище. Тимчасово я ділю пайок зі своїми товаришами, але, починаючи від завтра, вже буду харчуватися в офіцерській їдальні. Наша рота наразі висувається на позиції, з наступного тижня ми вже будемо в окопах. Тут окопи набагато кращі, ніж [на позиціях] при Реймсі, все залито бетоном, є захист від бомб і від води.
