Вогонь і кров - Ернст Юнгер
Моя адреса тепер така:
Доброволець Е.Ю., III дивізія піхоти, 221-та бригада піхоти, фузілерський полк 73, III батальйон, 9 рота
Найкращі вітання всім удома
Ваш Ернст
Поштова картка [Поштовий штемпель:… Польова пошта III дивізії піхоти. 9.4.15]
До родини
Доктору Е. Юнґеру
Місто Рейбург (округ Ганновер)
Ім’я відправника: Доброволець Е. Юнґер
Армійський корпус, дивізія, полк, батальйон, рота, взвод:
фузілерський полк 73, III батальйон, 9 рота
8.IV
Любі батьки!
Як Ваші справи? Мої привітання із Днем народження прийшли вчасно? Надішліть мені, будь ласка, адреси Фріца й Ханни; тепер, коли брат і сестра теж залишили батьківський дім, було би чудово залишатися на зв’язку з ними. У нас тут незначні побоювання через те, що в роті тепер має бути до 300 чоловік. Мабуть, ми всі ще раз поїдемо на полігон у Бельгію, щоб навчитися використовувати 88-каліберні гармати та відпрацювати ще раз тактику бою у складі підрозділу. Після цього ми нарешті покажемо англійцям, чого навчилися. Мені здається, в Бельгії зараз повно наших підрозділів.
Зараз ми постійно чуємо канонаду десь на віддалі. Зате тут немає літаків, які ми бачили в небі Базанкура та Оранвілля.
Надішліть мені, будь ласка, пару підтяжок та сіру краватку. А ще кнопки та трохи смаковитих сигар. Деяким хлопцям надсилають час від часу банки з тушкованкою та ін., все це дуже смачно. Мамин лист я отримав сьогодні учора. Ви виписали газету? А ще мені дуже потрібна настільна лампа. Крім цього, нічого нового.
Найкращі вітання
від Вашого Ернста
(III. I[D], 221.I В, Füs Reg 73, 3. Bat., 9. Komp)
[Телеграма]
Отримано 28.4.1915 о 12.26
Доктору Юнґеру, місто Рейбург
Телеграма з Гайдельбергу
Надіслано 28/4 о 10.40
Легко поранений під Комбре[25]. Вишліть трохи грошей і книжок
Юнґер Гайдельберг
Лазарет Ландгаузшуле
[чиясь приписка:] Доброволець Юнґер
ГАЙДЕЛЬБЕРГ
Лазарет Ландгаузшуле
Мама приїде завтра ввечері
Юнґер
29.4
Любі батьки!
Швидше за все Ви вже отримали мою телеграму. Я надіслав її на випадок, якщо Ви раптово отримаєте повідомлення з полку, що я зник безвісті або навіть помер. Зі мною все добре; я знову маю якесь дурнувате везіння. Ми спробували під щільним вогнем прорватися через ліс до укріплень Комбре. Я стояв із одним сержантом в укритті, але раптом праворуч і ліворуч загриміло, і нас почало кидати на всі боки від вибухових хвиль. Нарешті я відчув удар та помітив, що мене поранило в ліве стегно, бо з нього до чобіт стікала кров.
Я ще зміг дістатися до бліндажа санітарів, там мене перев’язали, а наступного дня я вже сидів у потязі, який приїхав прямо до Гайдельберга. Потім я зауважив, що уламок гранати пройшов через шкіряний гаманець у мене на поясі, якби його не було — він пройшов би до кістки. Щонайменше за 14 днів мене відправлять звідси до Ганновера, до батальйону резерву. Таким чином ми з вами побачимось знову навіть раніше, ніж я собі уявляв. Загалом, я почуваю себе добре і вже навіть накульгую навколо тутешнього подвір’я під доглядом милих гейдельберзьких медсестер. Коли мене діставали з потяга, гайдельбержці вигукували: «Цей ще й посміхається!».
Погода тут гарна, вишневі дерева вже розквітають. Насправді я маю розповісти ще купу всього. Ваш бінокль я ретельно бережу, а ось револьвер десь загубився.
З найкращими побажаннями,
ваш Ернст.
(Доброволець Юнґер. Гайдельберзький лазарет резерву)
Детмольд, 30 квітня 1915
Інтернат Леопольдінум
Любий Ернсте!
Я отримав Твою поштову картку від 21-го квітня. Потім прийшов лист від тата, який мене страшенно налякав. Та мене заспокоїло те, що Твоє поранення не серйозне і що Ти скоро знову станеш на ноги. У Гайдельберзі Ти маєш добре відпочити. До речі, якщо Ти ще не отримав листа від батьків, мама скоро буде в тебе. Як у вас погода? Така ж гарна, як і тут, у Тевтобурзькому лісі? (…)
Нас неймовірно розкидало по країні, Ханна у Дрездені, Ти в Гайдельберзі, тато й мама в Рейбурзі, Вольфганг та Ганс у Вунсторфі, а я в Детмольді. Бажаю Тобі всього найкращого і сподіваюся, що Ти скоро одужаєш та отримаєш відпустку.
Твій Фріц
Любі батьки!
Від сьогодні, з 1-ї пообіддя, я перебуваю у Дьоберітці. Від завтра починається служба. Загалом, здається, що тут все не так суворо, як я думав. До речі, тут всі носять запасний комплект форми, якби я знав, то теж взяв би його з собою. До того ж у нього обов’язково мають входити жовті шкіряні гетри. Ми, штандарт-юнкери, живемо окремо, харчуємося в місцевій їдальні. У самому таборі це досить дорого. Надішліть мені, будь ласка, якомога швидше мою форму, взуття, портупею, кашкет, носовички. Краще буде надіслати їх у моїй валізі, тут такі майже у всіх. Перевірте, чи надягнутий вже комірець. Якщо Ви надішлете валізу поштою як продукти, що швидко псуються, то вона надійде сюди дуже швидко. Буде ще дуже добре, якщо Ви покладете туди щось на кшталт варення або ковбасу, бо тут це все дуже дороге. Моя адреса така: штандарт-юнкер Юнґер, вишкільні курси, Берлін, Дьоберітц, 5-та рота[26].
Щойно щось зміниться, я одразу напишу
Найкращі привітання, Ваш Ернст
29.VI
Любі батьки!
Сьогодні нас поділили на підрозділи, після чого я мав заповнити