Вогонь і кров - Ернст Юнгер
Старший лейтенант якраз пив каву, коли я відрапортував. Те, як швидко я повернувся, справило на нього хороше враження, він запросив мене приєднатися, запропонував каву, лікер, сигару та на додачу знайшов мені кімнату на цю ніч, а також потурбувався про сніданок. За вечерею він розпитував мене про відпустку та родичів і навіть згадав, що бачив Фріца серед штандарт-юнкерів. Він висловив надію, що тато зможе знайти родовища[34]. Мене знову призначили до 2-ї роти.
Сьогодні зранку ми попрощалися і я подякував йому та в товаристві фельдфебеля попрямував до місця розташування своєї роти. Наразі рота перебуває на позиціях, я вже не йду на передову, бо завтра ми всі перебираємося у якесь інше місце.
Перед обідом я розмовляв по телефону та отримав наказ приготувати квартири для першого бату завтра у X. на 2 годину. Зазвичай це дуже невдячна робота.
Тут я живу в дуже милій кімнаті в будинку посеред лісу. Ліс здається дуже первісним, мабуть, через те, що місцевий ландшафт складається з гір та крутих лощин. Це справжнє солдатське містечко посеред яру. Сьогодні після обіду мають прийти мої речі. У нашій роті залишилося дуже мало старих вояків.
У штабі полку я познайомився також із добровольцем Штельманном. Ми обмінялися думками та я зрадів, почувши, що тут всі добре підготовлені.
Передавайте найкращі вітання Фріцу та Ханні й обом малюкам. Надішліть мені, будь ласка, також адресу тата, якщо він не вдома.
Найкращі вітання
Ваш Ернст
Окопи, 15 грудня 1916
Любий Фріце!
З тих пір, як я отримав третє поранення, я весь час чекав, що Ти подаси ознаки життя. Весь час, поки ми перебуваємо на Соммі, я виконую обов’язки дивізійного спостерігача, оскільки моя нога наразі не дозволяє мені брати участь у довгих маневрах. Так що я сиджу прямо зараз на пагорбі перед телескопом, з якого можна спостерігати за вогневими точками та світловими сигналами супротивника. Біля мене два телефони, один зв’язує з позиціями, інший — зі штабом дивізії.
З дня на день мене звільнять з цієї посади і тоді я повернуся до квартири в селищі Нюрлю, у якій після втечі місцевих жителів ми досить затишно влаштувалися. Особливо вражає там набір порцеляни, якої так багато, що ми могли б відкрити власну крамницю. Ще вчора ввечері я собі зручно розташувався в моїй кімнатці біля пічки, яку ми розтоплювали ставнями та меблями, курив та читав книжку. За будинком тут великий сад. Разом із великою кількістю хвойних, гарних та височезних, там стоїть також безлистий каштан, чиї плоди я збираю, аби смажити.
Стрілянина на Соммі дещо стихла. Тільки вечорами чути час від часу на добрячій відстані загороджувальний вогонь. Загалом же, це гарчання повільно стихає.
Пропозиція миру нас тут дуже здивувала, і декому дуже не сподобалося, що ми маємо зробити перші кроки. Що ж до мене, то я не вірю в жоден мир, до якого не примусив голод або сила зброї.
Твій Ернст
5.II.1917
Любі батьки!
Ви отримали мій попередній лист? З тих пір я не чув від Вас ніяких звісток. Я знову надіслав посилку з книжками, напишіть, будь ласка, коли отримаєте його. Разом із тим я надіслав ще кілька цікавих мап колишніх позицій на Соммі, частково з моєї служби в офіцерській розвідці, частково зі спостережного пункту, тож прошу Вас зберегти ці мапи разом з іншими моїми речами з війни.
Фріц, як це видно з його останнього листа, тепер знову має бути в Німеччині. Він якраз повернувся з коротких гастролей і візьме участь у гарному наступі в новому році. Сам він розповість про це більше.
Ви, напевно, вже знаєте, що з 15 лютого змінюються правила написання адреси в польовій пошті, тож ось нова: лейт. Юнґер, фуз. полк № 73, 1 бат., 2 рота. 18-го числа я знову їду до розташування полку, тож врахуйте це, якщо будете щось посилати.
Мені дуже хотілося б отримати газету, щоби можна було дізнатися, що відбувається в світі, наприклад, «Ганноверський оглядач» абощо.
Будь ласка, передавайте всім привіт
Найкращі вітання
Ваш Ернст
15.II.17
Любі батьки!
Лист тата від 11.2 я отримав сьогодні, як і лист від сержанта Боде. Сподіваюся, мої речі я знайду в місці розташування роти. Наш полк має знову відійти з передової. Тепер дуже скоро слід чекати атаки. У кожному роді військ подейкують, що на цілому фронті супротивник пробує сили, особливо там, стоять де англійці.
Тато писав, щоб я пошукав посаду ад’ютанта або щось схоже. Навіть не зважаючи на те, що це посада для тилових щурів, кавалеристів та інших ветеранів, які воюють не доходячи до лінії фронту, для мене таке призначення було би просто жахливим, адже на цій посаді стаєш хіба що кращим камердинером і служкою. Якщо я стану командиром роти у фуз. полку № 73, наді мною буде тільки два начальника і завдання, які будуть і цікавими, і передбачатимуть самостійність, де можна буде щось зробити самому, а не лише передавати накази інших. Крім того, я маю ще раз понюхати пороху в бою, без цього я не вгамуюся. Служити в тилу я зможу й після війни, якщо тільки матиму таке бажання.
Ви вже отримали мою посилку з книжками? Завтра я надішлю другу. Дякую за те, що надіслали тютюн і маленький пакунок від матусі. Буде чудово, якщо зможете надіслати маленьку пляшку хорошого лікеру.
Загалом, тут усе добре. Як там Фріц?
Найкращі привітання Вам усім від
Вашого Ернста
Сіссон, 17 лютого 1917
Любий Фріце!
Як Тобі ведеться у Дьоберітці? Ти потрапив до тієї самої роти, у якій я був тоді.
Мій час на полігоні в Сіссоні також закінчується, завтра вдень я вже їду до розташування полку. Бойє написав мені, що там згущуються хмари. Можливо, скоро нас закинуть на інші позиції. Ну звісно, хотів би я подивитися на болота Сомми якраз на початку весни, коли все живе прозябає у воді, в очереті та багнюці.
Напиши ще про
