Гірка правда - Віктор Варфоломійович Поліщук
В постановах VIII делегатської конференції ОУН-з, що відбулася 7-8 червня 1992 р. в Ноттінгем (Великобританія) говориться: Будь-яким способом порізнити національності України ми протиставляємо спільний фронт демократичних сил всіх національностей республіки в їх боротьбі за самостійну і незалежну соборну Україну, демократичну державу. [47] Тут бачимо, що "демократи" з ОУН-з, керуючи з далекої дистанції (Великобританія) планують впрягти всі національності України для побудови соборної України, тобто такої, яка охоплює всі, на розсуд ОУН, етнічні українські землі. Якщо я помиляюся щодо визначення "соборності" в розумінні ОУН, то нехай мене спростують всі три фракції ОУН.
Багато шуму викликало вміщення в залі засідань II з'їзду РУХу гербів Холма, Перемишля й інших міст, які входять до складу Польської Держави, бо це був виразний натяк на територіальні претензії до цих територій. І ось переді мною київський журнал "Україна", в якому на 2 стор. обкладинки констеляція гербів земель України, в якій, крім гербів Львівщини, Волині, Запоріжжя тощо, вміщені теж герби Перемишля і Холмщини.[48]
З цими заявами й діями перегукується програма Української Національної партії, в якій говориться: Українська національна партія відстоює право українського народу на незалежне державне існування Української Держави в етнічних кордонах.[49] Побіч інформації про мету
УНП вміщена карта українських земель, на яких має бути побудована українська держава. Ця карта публікується вище.
Ну, що ж, мабуть не повинно бути сумніву щодо того, до чого прагнуть українські націоналісти усіх фракцій ОУН, ідеологія яких включає побудову (здобуття, як кажуть націоналісти) соборної, тобто на всіх українських територіях, української держави. Отже - держави, в рамках якої були б Перемишль, Санок, Холм, Кобринь, Пінськ, Курськ, Вороніж, Таганрог, Ростов, Ставрополь, Краснодар, Бендери. Наміри може й непогані, але одночасно злочинні, бо ведуть прямо до війни. І нехай ніхто не ставить мені у закид, що програма УНП, не є програмою ОУН. Українська національна партія, Українська національна асамблея, Українська національна самооборона й їм подібні, це і є ОУН, яка виступає сьогодні на Україні під вивіскою Конгресу українських націоналістів. До партій ОУН слід теж зарахувати Українську республіканську партію з Михайлом Горинем на чолі, яка є трансформацією ОУН-м на Україні, натомість Українська консервативна республіканська партія на чолі зі Степаном Хмарою є трансформацією ОУН-б на Україні. Оце тільки Валентин Мороз діє у Львові, як своєрідний націоналістичний отаман, котрий не визнає жодної з фракцій ОУН і самотужки намагається створити, організувати націоналістичний рух на Україні.
Побудова соборної, тобто на всіх українських (на розсуд ОУН) етнічних землях держави, входить до ідеології ОУН, як невід'ємна її (ідеології) складова частина. Про це сказав ще 1939 р. в часописі "Пробоєм", №19, 1939, Прага, чільний теоретик ОУН - Микола Сціборський: засадою українського націоналізму, як була так і буде боротьба за Самостійну Соборну Державу З цієї засади він ніколи й ні перед ким не уступить - підкреслення в оригіналі - В.П.[50]
Зі сказаним тут кореспондує зміст книжки Мирона Лозовського "Село Лази". Йдеться про село, розташоване на північ від Перемишля і на схід від Ярослава, польських мешканців якого автор називає "зайдами". Автор може писати що йому подобається, але ж ... книжка видана не автором, а Науковим Товариством ім. Шевченка, на титульній сторінці видавець, тобто НТШ, дає пояснення, що йдеться про "село Лази на Ярославщині в Західній Україні".[51]
І ще з тієї ж ділянки: Симптоматичними для цієї теми є висловлювання чільної діячки ОУН-б на Україні, згаданої вже тут, Лариси Скорик: На превеликий жаль, місцевість, де я народилася, а це Західна Україна, нині на території Польщі. [52] Пам'ятаймо, що це говорить впливовий депутат до Верховної Ради України.
Тут я не кажу про доцільність чи про недоцільність побудови держави на етнічних землях, бо це - природне прагнення. Річ, одначе, в тому, що ОУН цілком волюнтаристично визначає етнічні кордони України, не враховує при цьому тверджень сусідів України, не враховує факту існування етнічного пограниччя, не рахується з міжнародною ситуацією, яка склалася після II світової війни, не рахується з кошмаром війни. Зрештою, як я вже про це згадував, для ОУН, згідно до теорії Дм. Донцова, війна, це неминучість, а навіть той добрий котел, в якому кристалізується "щирий українець". Я мав розмову з одним чільним членом ОУН-м, А.С., котрому висловив думку про моє побоювання з приводу передбаченого розпаду СРСР і можливості у зв'язку з цим кривавих подій на етнічному тлі. Він мені відповів: "то й добре, нам про це йдеться!" На таку заяву в мене не вистачило слів. А пишучи цю працю, доходжу до висновку про брак будь-якої гуманності в ідеології українського націоналізму.
І, вважаю, що не дійдуть до діячів ОУН такі аргументи, що існує від 1499 року незалежна держава Швейцарія, а в ній живуть три основні етнічні групи: німці, французи й італійці, що існує ряд арабських держав, а по суті арабський народ - один, а внутрі тих держав існують конфлікти на тлі різниць в ісламі, що в Бельгії 55 відсотків населення становлять фламандці, рід яких походить від германських племен, а 45% становлять валлони, споріднені з франконами. І живуть же, іноді сваряться, але ж не вирізують одні одних. То чому б не мали жити як люди, як рівноправні громадяни -поляки в українській державі, як одна з національних меншостей, а українці в рамках польської держави на такому самому статусі. Пам'ятаючи при цьому, що не існує фізична можливість стовідсоткового розмежування етносів.
Стаття "націоналізм" в "Енциклопедії українознавства", про яку мовимо, не говорить ще й
