Кайфологія - Павло Петрович Коробчук

а якщо душа не лежить до вгрузання у графіку, якщо у рівні прокачки героя не полягає прогрес, то можеш, скачавши голограму, потрапити в Африку, або накласти на себе руки, не забувши натиснути Ctrl+S. ландшафт №0,14395
до ландшафтів звикають як до людей як до способу мислення як до шкідливих звичок видихають дим за обрій у інший ландшафт у природному стані ландшафт одноманітний якщо не дивишся на нього століттями так само і людина розкладається і хробаки це вже інший ландшафт інколи я ще можу виокремити себе серед ландшафту у стрибку відірвавши обидві ноги від нього або дивлячись на долоні або кліпнувши чи вдасться виокремитися за мить до початку дощу інакше стану такими ж краплями і не зможу зібрати себе розмитого можна здійснити самогубство ландшафту повісити його лягти чи покласти під поїзд можна змиритися з ним і вигулювати один одного як псів цей папір хоч і не є рельєфний але утворює певний ландшафт і сила пробілів підказує що ландшафт людини це не тільки тіло епоха творить людину
дивлячись на велич і спроби здаватися дивним, я згадую безліч подібних. смішно і гірко, коли замість партитур – у музиканта горілка в голові і гламур. розуму багато не потрібно, достатньо – дієвого, з місцем рибним, де ходив Ієгова. розум мусить бути влучний, як емблема, щоб розумів і вуличний бомж, і богема. головне серед дивного, як заповідав Тесла, щоб – мислила людина, а не воскресла.