Кобзар - Тарас Григорович Шевченко
1
Оце тобі, а це тобі. Я оце літала Аж у Сибір: та в одного Декабриста вкрала Трохи жовчі. От, бачите, Й є чим розговіться! Ну, а в твоїй Московщині Є чим поживиться? Чи чортма й тепер нічого?
3
Э… сестрица, много: Три указа накаркала На одну дорогу…
1
На яку це? на ковану? Ну, вже наробила…
3
Да шесть тысяч в одной версте Душ передушила…
1
Та не бреши, бо тілько п'ять. Та й то з фоном Корфом Ще й чваниться, показує На чужу роботу! Капусниця! закурена… А ви, пості-пані? Бенкетуєте в Парижі, Поганці погані! Що розлили з річку крові Та в Сибір загнали Свою шляхту, то вже й годі, Уже й запишались. Ач, яка вельможна пава…
2 і 3
А ти що зробила??
1
А дзуськи вам питать мене! Ви ще й не родились, Як я отут шинкувала Та кров розливала! Дивись, які! Карамзіна, Бачиш, прочитали! Та й думають, що ось-то ми! А дзусь, недоріки! В колодочки ще не вбились, Безпері каліки!..
2
Ото, яка недотика! Не та рано встала, Що до світа упилася… А та, що й проспалась!
1
Упилася б ти без мене З своїми ксьондзами? - Чортма хисту! Я спалила Польщу з королями; А про тебе, щебетухо, І досі б стояла. А з вольними козаками Що я виробляла? Кому я їх не наймала, Не запродавала? Та й живущі ж, проклятущі! Думала, з Богданом От-от уже поховала. Ні, встали, погані, Із шведською приблудою… Та й тойді ж творилось! Аж злішаю, як згадаю… Батурин спалила, Сулу в Ромні загатила Тілько старшинами Козацькими… а такими, Просто козаками, Фінляндію засіяла; Насипала бурта На Орелі… на Ладогу Так гурти за гуртом Виганяла та цареві Болота гатила. І славного Полуботка В тюрмі задушила. Отойді-то було свято! Аж пекло злякалось. Матер божа у Ржавиці Вночі заридала.
3
Й я таки пожила: С татарами помутила, С мучителем покутила, С Петрухою попила, Да немцам запродала.
1
Та ти добре натворила: Так кацапів закрепила У німецькі кайдани - Хоч лягай та й засни. А в мене ще, враг їх знає, Кого вони виглядають? Вже ж і в крепость завдала, І дворянства страшну силу У мундирах розплодила, Як тих вошей розвела; Все вельможнії байстрята! Вже ж і Січ їх бісновата Жидовою поросла. Та й москаль незгірша штука: Добре вміє гріти руки! І я люта, а все-таки Того не зумію, Що москалі в Україні З козаками діють. Ото указ надрукують: «По милості божій, І ви наші, і все наше, І гоже й негоже!» Тепер уже заходились Древности шукати У могилах… бо нічого Уже в хаті взяти; Все забрали любісінько. Та лихий їх знає, Чого вони з тим поганим Льохом поспішають? Трошки, трошки б підождали, І церква б упала… Тойді б разом дві руїни В П ч е л е описали…
2 і З
Чого ж ти нас закликала? Щоб на льох дивиться?
1
Таки й на льох. Та ще буде Два дива твориться. Сю ніч будуть в Україні Родиться близнята. Один буде, як той Ґонта, Катів катувати! Другий буде… оце вже наш! Катам помагати - Наш вже в череві щипає… А я начитала, Що, як виросте той Ґонта, Все наше пропало! Усе добре поплюндрує Й брата не покине! І розпустить правду й волю По всій Україні! Так от бачите, сестриці, Що тут компонують! На катів та на все добре Кайдани готують!
2
Я золотом розтопленим Заллю йому очі!..
1
А він, клятий недолюдок, Золота не схоче.
3
Я царевыіми чинами Скручу ему руки!..
2
А я зберу з всього світа Всі зла і всі муки!..
1
Ні, сестриці. Не так треба. Поки сліпі люде, Треба його поховати, А то лихо буде! Он бачите, над Києвом Мітла простяглася, І над Дніпром і Тясмином Земля затряслася. Чи чуєте? Застогнала Гора над Чигрином. О!.. Сміється і ридає Уся Україна! То близнята народились, А навісна мати Регочеться, що Йванами Обох буде звати! Полетімо!..
Полетіли Й летячи співали:
1
Попливе наш Іван По Дніпру у Лиман З кумою.
2
Побіжить наш ярчук: В ірій їсти гадюк Зо мною.
3
Как хвачу да помчу, В самый ад полечу Стрелою.
Три лірники
Один сліпий, другий кривий, А третій горбатий Йшли в Суботов про Богдана Мирянам співати.
1
Що то, сказано, ворони. Уже й помостили, Мов для їх те сідало Москалі зробили.
2
А для кого ж? Чоловіка, Певне, не посадять Лічить зорі…
1
Ти то кажеш. А може, й посадять Москалика або німця. А москаль та німець І там найдуть хлібець.
3
Що це таке верзете ви? Які там ворони? Та москалі, та сідала? Нехай бог боронить! Може, ще нестись заставлять, Москаля плодити. Бо чутка є, що цар хоче Весь світ полонити.
2
А може, й так! Так на чорта ж їх на горах ставить? Та ще такі височенні, Що й хмари достанеш, Як вилізти…
3
Так от же що: Ото потоп буде, Пани туда повилазять Та дивиться будуть, Як мужики тонутимуть.
1
Розумні ви люди, А нічого не знаєте! То понаставляли Ті фігури он для чого: Щоб люди не крали Води з річки - та щоб нишком Піску не орали, Що скрізь отам за Тясьмою.
2
Чортзна-що провадить! Нема хисту, то й не бреши. А що, як присядем Отутечки під берестом Та трохи спочинем! - Та в мене ще шматків зо два Є хліба в торбині, То поснідаєм в пригоді, Поки сонце встане…
Посідали. «А хто, братця, Співа про Богдана?»
