Кайфологія - Павло Петрович Коробчук

треш не ви треш
носити в кишені папір і ручку – це як носити презерватив – ніколи не знаєш, що залізе тобі в голову. і ось, зрештою, я записую події з таким захопленням, ніби зненацька знаходжу свіжого сексуального партнера: "так, це я виламав двері в туалеті поїзда Львів-Київ. так, це я ходив голий у кіоск купувати пиво. атож, я робив усім відомі непристойності на львівському Форумі." але я був не сам і ось їхні імена: життя довбе як не в дух, то під чи в пах, не встигаєш усвідомити себе культуристом чи блондинкою, як усі глядачки покидають залу ще до початку твоєї вистави. застигає папір і ручка. застигає презерватив. тобто, як би ти себе не досліджував, не випробовував, не записував, варто мати хоч якісь банківські збереження, запасний простір і час, оскільки, як би ти не використовував природу речей, треба пам’ятати, як – потім. природа використає нас. передчуття болю
важливо, щоб рушниця завжди стояла поруч. це змушує вибірково промовляти потоки думок. передчуття болю, як універсальний конкурент, надає опору, але, разом з тим, контролює кожен твій крок. слова, як цнотливиці, мають бути прозорі та чесні, а дії – тверді і практичні, як дерев’яні вироби. інакше – продовжуватимеш надіятися на піднебесся і знову підеш на вибори. навіть для снів можна складати бізнес-плани, на кожну проблему виробляти типи емоцій. передчуття болю слідкує за тобою, як мафіозні клани, на кожному кроці. чотириптих про пізнання
* * * як добре що тексти можна читати кілька разів повільніше і швидше виправити помилки виховати дітей інакше але якщо ходити не так як раніше чи буде паркет скрипіти у попередніх місцях одночасно з твоїм теперішнім ходінням і чи відіб’ється це на твоїй