Том 10 - Леся Українка
Рожанський - студент.,, товариш М. П. Косача. Докладніших відомостей немає.
Фундуклеївський яр — тепер вулиця Леніна в Києві. Назву «Фундуклеївський» було дано на честь київського цивільного губернатора (1839—1852) Івана Івановича Фундуклея (1804—1880).
«Біла» —член «Плеяди» Віталій Гаврилович Боровик (1864—?), навчався в той час на природничому факультеті університету, після закінчення1 працював з М. М. Коцюбинським у загоні по боротьбі з філоксерою, на початку 90-х років був активним членом ліберально-буржуазного «Братства тарасівців». У 20-х роках В. Боровик працював у Одесі, брав участь у науковому опрацюванні лексичних матеріалів для словника української мови. Леся Українка любила переказувати його вірш антицарського спрямування:
У стайні великій під яслами з сіном Осел каплоухий стоїть
І, встюбивши морду в пахучее сіно,
Він ухами клапа і спить.
І сниться йому, що в північній країні',
Нева де до моря біжить,
Осел такий самий, як він, тільки старший,
На троні московськім сидить.
«S о n a t е р a t h e t і q u е» — «Патетична соната» великого німецького композитора Людвіга ваи Бетховена (1770—1827).
31. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 21 лютого 1890 р. Київ
Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 28.
Подається за автографом (ф. 2, № 133).
Датується за змістом листа на підставі згадки про лікування у київських лікарів Рінека і Павловського.
Маршинська - Аполлінарій Маршинсышй (1865—1929), український громадський діяч, економіст і педагог ліберально-буржуазного, а згодом буржуазно-націоналістичного напряму. Член «Плеяди», організатор Української громади в Дерпті (тепер Тарту, Естонської PGP), на зборах якої під час гостювання у свого брата М. П. Косача виступала Леся Українка. Знайомий І. Франка, М. Павлика, Н. Кобринської. Після Великої Жовтневої соціалістичної революції опинився в таборі буржуазно-націоналістичної еміграції в Празі.
Антонович к а — Варвара Іванівна Антонович, дружина українського буржуазного історика, професора Київського університету Володимира Боніфатійовича Антоновича (1834—1908).
«Чорноморці» — оперета в 3-х картинах. Музика М. Ли-сенка. По Кухаренку скомпонував М. Старицький.
Кухаренко Яків Герасимович (1800—1862) — український письменник, етнограф. Відомий як автор п’єси «Чорноморський побит» (1836), за якою 1878 p. М. Старицький написав ліб-ретто оперети «Чорноморці».
Л ю д я — Людмила Михайлівна Старицька-Черняхівська (1863—1941) — українська письменниця ліберально-буржуазного напряму, дочка М. П. Старицького.
«Світова річ»— комедія в 5-ти діях Олени Пчілки з життя інтелігенції.
Заньковецька покинула Садовськог о...— Чутки, нібито Марія Заньковецька порвала з трупою М. Садовського з тим, щоб піти на «імператорську сцену», не відповідали дійсності.
Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 28—30.
Подається за автографом (ф. 2, № 134).
Датується за змістом листа па' підставі згадки про концерт «в пользу чорногорців», який відбувся 19 лютого (3 березня) 1890 р.
...Н а ш с о u s і п...— Іван Дмитрович Шишманов (1862—1928), болгарський вчений і культурний діяч, професор Софійського університету, чоловік Лідії Драгоманової.
Лоті П’єр (псевдонім Жіольєна Віо; 1850—1923)—.французький письменник.
«Молочний путь» — так звався демократичний гурток молоді, що збирався у Ковалевських. Докладніші відомості див. у «Спогадах про Миколу Ковалевського» Лесі Українки у восьмому томі нашого видання.
...М а т и її в м е р л а...— Відома революціонерка Марія Павлівна Ковалевська (Воронцова; 1849—1889) трагічно загинула.
1889 р. в сибірському засланні: вона разом з товаришками отруїлась на знак протесту проти знущаяня над Надією Сигидою та іншим:і в’язнями («Карійська трагедія»; див.: Деятели революційного движения в России. Био-библиографичсский словарь, т. 2, вьіп. 2. столб. 596—598).
Ковалевеькнй Микола Васильович (1841—1897) — український громадський і політичний діяч роволюційно-домократичиого напряму, перебував у дружніх стосунках із Косачами, М. Драгома-новим, М. Павликом, І. Франком, матеріально підтримував революційно-демократичні видання «Народ» та «Хлібороб». За політичну діяльність був засланий на три роки в Мінусіпськ. З М. В. Ковалев® ським Лесю Українку зв’язували громадські справи.
Дитячі роковини — дитячий ранок з нагоди Шевченко-вих роковин.
Синявський— очевидно, Антін Степанович Сипявськпй (1876—?), український, громадський діяч і педагог, член одеської Громади, директор комерційної школи в Катеринославі.
Мала Мощаниця — село, тепер Здолбупівського району Ровенської області.
К о р е й в о Б.— київський книгар і видавець.
Ш one н Фредерик Фрапцішек (1810—1849) — воликий польський композитор і піаніст.
Р о с с і н і Джоаккіїїо-Аитоніо (1792—1868) — видатний італійський композитор.
С є р о в а Валентина Семеиівна (1842 — ?) — композитор-ди-летант, мати видатного російського художника Сєрова Валентина Олександровича (1865—1911), дружина відомого російського композитора і музикознавця Сєрова Олександра Миколайовича (1820—1871). Йдеться про інтродукцію до опери «Урієль Акоста».
Гайдн Йозеф (1732—1809)—великий австрійський композитор.
Мендельсон-Бартольді Якоб-Людвіг Феліи (1809— 1847). — видатний німецький композитор, тут ідеться про його концертну увертюру «Сон літньої ночі».
«На крыльях м о и х п е с н о п е и и й» — пісня на слова Г. Гейне.
Вагнер Ріхард (1813—1883) — великий німецький композитор, диригент, письменник.
Чи не збираються представлять «Кармелю-к а»? — Йдеться про п’єсу Олено Пчілки «Кармелгой», написану нею для домашнього театру Косачів.
Тальберг Зигизмунд (1812—1871) — австрійський піаніст, композитор.
33. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 4 березня 1890 р. Київ
Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 135) з незначними скороченнями,
Датується за змістом листа на підставі згадки про концерт «в пользу чорногорців», який відбувся 19 лютого (3 березня)
1890 р. в Києві.
Медведєв Петро Михайлович (1837—1906) — російський антрепренер, режисер, театральний діяч.
К о м а р о в Павло Федорович — брат М. Ф. Комарова.
Циганков — одеський знайомий Лесі Українки. Докладніших відомостей немає.
...Н а Несторовському засіданн і...— тобто на засіданні Історичного товариства Нестора-літописця (1873—1917).
...В Софі ю...— М. П. Драгоманову.
Так оце ми з тобою і в Московщину поїде,-м о!..— Йдеться про намір їхати до Москви на лікування, а можливо, і для хірургічної операції. Про це Леся Українка говорить і в листі до брата (див. лист 35).
