Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар - Владислав Едуардович Теліпко

class="book">Науково-консультативна рада при Верховному Суді України є її дорадчим органом, завданням якого є розробка науково обґрунтованих рекомендацій з правових питань судової практики. Про порядок утворення і діяльності Науково- консультативної ради при ВСУ див. коментар до ст. 46 цього Закону.

Верховний Суд має офіційний друкований орган, який може бути співзасновником інших видань. На сьогодні офіційним друкованим органом ВСУ є Вісник Верховного Суду України.

Стаття 40. Суддя Верховного Суду України

1. Суддя Верховного Суду України:

1) бере участь у розгляді справи в порядку, встановленому процесуальним законом;

2) бере участь у розгляді питань, що виносяться на засідання Пленуму Верховного Суду України;

3) аналізує судову практику, вносить у встановленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства та його застосування;

4) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Суддя Верховного Суду України є посадовою особою державної влади і носієм судової влади в Україні. Відповідно до ст. 127, 129 Конституції України він наділений повноваженнями здійснювати правосуддя і виконувати свої обов’язки на професійній основі в порядку, встановленому процесуальним законом, при цьому є незалежним і підкоряється лише закону, нікому не підзвітний, недоторканний і незмінюваний.

Суддя Верховного Суду України має статус, закріплений у Конституції України та Законі, що коментується.

Відповідно до коментованого Закону суддею Верховного Суду України може бути громадянин України, який володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як п’ятнадцять років або є суддею Конституційного Суду України. Отже, суддею цього суду може бути суддя з великим досвідом роботи — фахівець високої кваліфікації.

Суддя Верховного Суду України обирається Верховною Радою України безстроково, він не може належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Суддею не може бути особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.

Суддя Верховного Суду України звільняється з посади органом, що його обрав, з підстав, передбачених ч. 5 ст. 126 Конституції України.

При розгляді справ, що знаходяться в його провадженні, суддя здійснює необхідні процесуальні та організаційні заходи з метою забезпечення своєчасного та якісного їх розгляду. Він вивчає справи, бере участь у складі колегії суддів у судовому засіданні з розгляду справи, за його участю вирішуються питання, що виникають у судовому засіданні і при постановлені судового рішення у розглянутій справі.

Суддя Верховного Суду України бере участь у розгляді справи в порядку, встановленому процесуальним законом; бере участь у розгляді питань, що виносяться на засідання Пленуму Верховного Суду України; аналізує судову практику, вносить у встановленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства та його застосування.

Перелік повноважень судді ВСУ, що міститься у частині першій коментованої статті, не є вичерпним і може бути розширений за рахунок інших повноважень, визначених законом.

Стаття 41. Голова Верховного Суду України

1. Голова Верховного Суду України:

1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, а також із судовими органами інших держав та міжнародними організаціями;

2) визначає адміністративні повноваження заступника Голови Верховного Суду України;

3) скликає Пленум Верховного Суду України; вносить на розгляд Пленуму подання щодо призначення на посаду секретаря Пленуму; виносить на розгляд Пленуму питання та головує на його засіданнях;

4) видає на підставі акта про обрання на посаду судді Верховного Суду України або звільнення судді з посади відповідний наказ;

5) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України про наявність вакантних посад у Верховному Суді України в десятиденний строк з дня їх утворення;

6) контролює ефективність діяльності апарату суду, вносить Голові Державної судової адміністрації України подання про призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду та про звільнення їх з посад, а також про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства;

7) інформує Пленум Верховного Суду України про діяльність Верховного Суду України;

8) здійснює інші повноваження, визначені законом.

2. Голова Верховного Суду України з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.

3. У разі відсутності Голови Верховного Суду України його адміністративні повноваження здійснює заступник Голови Верховного Суду України, а за відсутності заступника Голови — суддя цього суду, який має більший стаж роботи на посаді судді.

Голова Верховного Суду України є керівником суду і здійснює загальне організаційне керівництво його діяльністю і, поряд з Пленумом Верховного Суду України, на якому колегіально обговорюються та вирішуються численні організаційні питання, має широкі повноваження із спрямування та організації роботи суду, представляє всю систему судів загальної юрисдикції у зносинах з іншими органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, а також з судовими органами інших держав та міжнародними організаціями,

Виходячи з положень коментованої статті у зазначених зносинах Голова ВСУ не потребує спеціального доручення і діє самостійно. Водночас це зобов’язує його особисто представляти Верховний Суд України і всю систему судів загальної юрисдикції у зазначених зносинах — надавати відповіді на звернення, проводити зустрічі, особистий прийом, офіційні візити тощо з питань, що стосуються Верховного Суду України