Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т. - Колектив авторів
229.3.8. Обов’язки з погашення податкового векселя не можуть передаватись іншим особам незалежно від їх взаємовідносин з векселедавцем.
229.3.9. За користування податковим векселем не нараховуються відсотки або інші види плати, передбачені законодавством для інших видів векселів.
229.3.10. Векселедержателем є орган державної податкової служби за місцем реєстрації векселедавця.
229.3.11. На підприємствах, що використовують легкі та важкі дистиляти в якості сировини у виробництві етилену, встановлюються податкові пости. На податковому посту представники органу державної податкової служби за місцем його розташування здійснюють постійний безпосередній контроль за цільовим використанням нафтопродуктів в якості сировини для виробництва етилену.
229.3.12. Податковий вексель без сплати суми акцизного податку коштами вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання легких та важких дистилятів виключно як сировини у виробництві етилену.
229.3.13. Для погашення податкового векселя векселедержателю подається довідка векселедавця про цільове використання легких та важких дистилятів як сировини у виробництві етилену, погоджена представником податкового посту, встановленого на підприємстві. Копія довідки про цільове використання подається органу державної митної служби.
229.3.14. У разі якщо передбачений цією статтею податковий вексель не погашається в установлений строк, векселедержатель здійснює протест такого податкового векселя у неплатежі згідно із законодавством та протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього податкового векселя, з опротестованим податковим векселем. Банк-аваліст зобов’язаний не пізніше операційного дня, що настає за датою звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати суму, зазначену у податковому векселі, векселедержателю.
229.3.15. Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до ввезення легких та важких дистилятів для використання у якості сировини для виробництва етилену, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
229.3.16. Перелік підприємств, що здійснюють ввезення легких та важких дистилятів для використання у якості сировини для виробництва етилену, затверджується Кабінетом Міністрів України.
229.3.17. Ввезення легких та важких дистилятів, що використовуються в якості сировини для виробництва етилену, здійснюється в межах квот, встановлених Кабінетом Міністрів України.
229.3.18. У разі нецільового використання суб’єктами господарювання легких та важких дистилятів, що ввезені в якості сировини для виробництва етилену, з таких суб’єктів справляється штраф у розмірі, який обчислюється виходячи з обсягів використаних не за призначенням легких та важких дистилятів та ставки акцизного податку, передбаченої пунктом 215.3 статті 215 цього Кодексу, збільшеної в 1,5 рази.
Коментованим пунктом ст. 229 Кодексу визначено особливості оподаткування нафтопродуктів, що ввозяться на митну територію України як сировина в нафтохімічній промисловості, а також порядок використання податкових векселів при імпортуванні таких нафтопродуктів виробниками без сплати акцизного податку. Вказані норми є новими у практиці акцизного оподаткування імпорту нафтопродуктів.
229.3.1. Нормою закріплено можливість ввезення на митну територію України легких (код 2710 11 11 00 згідно з УКТ ЗЕД) та важких (код 2710 19 31 30 згідно з УКТ ЗЕД) дистилятів як сировини для виробництва етилену без сплати акцизного податку.
229.3.2. Контроль за цільовим використанням легких та важких дистилятів для специфічних процесів переробки (імпортованих виробниками етилену без сплати акцизного податку) здійснюється органами державної податкової служби шляхом створення на відповідних підприємствах-виробниках податкових постів (див. п. 229.3.11–13 Коментарю до п. 229.3 ст. 229 Кодексу).
229.3.3–4. Умовою ввезення легких та важких дистилянтів без сплати акцизного податку (як сировини для виробництва етилену) є надання суб’єктами господарювання, отримувачами такої продукції, податкового векселя, авальованого банком (податкової розписки), який є забезпеченням виконання зобов’язання на суму податку, нарахованого на обсяг нафтопродуктів, що імпортуються за ставкою, визначеною у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу (діюча на момент митного оформлення). Податковий вексель виписується до моменту отримання легких та важких дистилятів.
Податковий вексель у випадку імпорту легких та важких дистилятів виписується у трьох примірниках, перший з яких заповнюється на вексельному бланку, придбаному векселедавцем в банку, а два інших — на ксерокопіях вексельного бланка, що мають однаковий з першим примірником номер. Такий вексель повинен бути відповідним чином авальований банком. Один з яких подається до органу державної податкової служби за місцезнаходженням виробника, другий — до органу державної митної служби, яким здійснюється митне оформлення зазначених товарів, третій залишається платнику податку. Записи в кожному з примірників повинні бути тотожними.
229.3.5–6. Граничним терміном, на який може бути видано податковий вексель, визначено 90 календарних днів з дня митного оформлення імпорту нафтопродуктів. Такий вексель може бути виданий виключно виробником етилену, для виробництва якого використовуються легкі та важкі дистиляти (отримані без сплати акцизного податку). Такий виробник визначається векселедавцем за податковим векселем.
229.3.7. Податковий вексель, оформлений згідно з вимогами даної статті (див. п. 229.3.3–4 Коментарю до п. 229.3 ст. 229.3 Кодексу), є підставою для митного оформлення імпорту нафтопродуктів, визначених у пп. 229.3.1 п. 229.3 ст. 229 Кодексу.
229.3.8–9. Законодавцем прямими нормами заборонено векселедавцю передавати обов’язок погашення податкового векселя (див. п. 229.3.5–6 Коментарю до п. 229.3 ст. 229 Кодексу) іншим суб’єктам господарювання. Крім того, залишено практику ненарахування відсотків або іншої плати за податковими векселями.
229.3.10. Векселедержателем визначається орган державної податкової служби за місцем реєстрації підприємства-виробника етилену, який імпортує легкі та важкі дистиляти для специфічних процесів переробки без сплати акцизного податку.
229.3.11–13. На підприємствах-виробниках етилену, які використовують як сировину імпортовані легкі та важкі дистиляти, створюються податкові пости. Представники органу державної податкової служби на такому посту здійснюють безпосередній контроль за цільовим використанням нафтопродуктів, які були отримані, сировини для виробництва етилену.
Порядок роботи податкових постів визначається центральним органом державної податкової служби. Зокрема, порядок роботи податкових постів, установлених на підприємствах суб’єктів господарювання, що використовують ввезені на митну територію України легкі та важкі дистиляти без сплати акцизного податку для
