Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т. - Колектив авторів

229.5.8. Обов’язки з погашення податкового векселя не можуть передаватись іншим особам незалежно від їх взаємовідносин з векселедавцем.

229.5.9. За користування податковим векселем не нараховуються відсотки або інші види плати, передбачені законодавством для інших видів векселів.

229.5.10. Векселедержателем є орган державної податкової служби за місцем реєстрації векселедавця.

229.5.11. На підприємствах, що використовують нафтопродукти в якості сировини для виробництва у хімічній промисловості, встановлюються податкові пости. На податковому посту представники органу державної податкової служби за місцем його розташування здійснюють постійний безпосередній контроль за цільовим використанням нафтопродуктів в якості сировини для хімічної промисловості.

229.5.12. Податковий вексель без сплати суми акцизного податку коштами вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання нафтопродуктів виключно як сировини для виробництва у хімічній промисловості.

229.5.13. Для погашення податкового векселя векселедержателю подається довідка векселедавця про цільове використання нафтопродуктів як сировини для виробництва у хімічній промисловості, погоджена представником податкового поста, встановленого на підприємстві. Копія довідки про цільове використання подається органу державної митної служби.

229.5.14. У разі якщо передбачений цією статтею податковий вексель не погашається в установлений строк, векселедержатель здійснює протест такого податкового векселя у неплатежі згідно із законодавством та протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього податкового векселя, з опротестованим податковим векселем. Банк-аваліст зобов’язаний не пізніше операційного дня, що настає за датою звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати суму, зазначену у податковому векселі, векселедержателю.

229.5.15. Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до ввезення нафтопродуктів для використання у якості сировини для виробництва у хімічній промисловості, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

229.5.16. Перелік підприємств, що здійснюють ввезення нафтопродуктів для використання у якості сировини для виробництва у хімічній промисловості, затверджується Кабінетом Міністрів України.

229.5.17. Ввезення нафтопродуктів, що використовуються в якості сировини для виробництва у хімічній промисловості, здійснюється в межах квот, встановлених Кабінетом Міністрів України.

229.5.18. У разі нецільового використання суб’єктами господарювання нафтопродуктів, що ввезені в якості сировини для виробництва у хімічній промисловості, з таких суб’єктів справляється штраф у розмірі, який обчислюється виходячи з обсягів використаних не за призначенням нафтопродуктів та ставки акцизного податку, передбаченої пунктом 215.3 статті 215 цього Кодексу, збільшеної в 1,5 рази.

Пунктом 229.5 ст. 229 Кодексу визначено особливості оподаткування нафтопродуктів, що ввозяться на митну територію України для подальшого використання як сировини у хімічній промисловості без сплати акцизного податку. Вказані норми є новими у практиці акцизного оподаткування і запроваджуються з 01.01.2012 року.

229.5.1. Нормою закріплено можливість ввезення на митну територію України нафтопродуктів (код 2710 11 11 00, 2710 11 15 00, 2710 11 21 00, 2710 19 11 00, 2710 19 15 00, 2710 19 25 00 та 2710 19 29 00 згідно з УКТ ЗЕД) як сировини для виробництва у хімічній промисловості без сплати акцизного податку.

229.5.2. Контроль за цільовим використанням нафтопродуктів ввезених на митну територію України без сплати акцизного податку здійснюється органами державної податкової служби шляхом створення на відповідних підприємствах-виробниках податкових постів (див. п. 229.5.11–13 Коментарю до даного пункту ст. 229 Кодексу).

229.5.3–4. Умовою ввезення нафтопродуктів без сплати акцизного податку (як сировини для хімічної промисловості) є надання суб’єктами господарювання, отримувачами такої продукції, податкового векселя, авальованого банком (податкової розписки), який є забезпеченням виконання зобов’язання на суму податку, нарахованого на обсяг нафтопродуктів, що імпортуються за ставкою, визначеною у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу (діюча на момент митного оформлення). Податковий вексель виписується до моменту отримання нафтопродуктів.

Податковий вексель у випадку імпорту нафтопродуктів виписується у трьох примірниках, перший з яких заповнюється на вексельному бланку, придбаному векселедавцем у банку, а два інших — на ксерокопіях вексельного бланка, що мають однаковий з першим примірником номер. Такий вексель повинен бути відповідним чином авальований банком. Один з примірників подається до органу державної податкової служби за місцезнаходженням виробника, другий — до органу державної митної служби, яким здійснюється митне оформлення нафтопродуктів, третій залишається платнику податку. Записи в кожному з примірників повинні бути тотожними.

229.5.5–6. Граничним терміном, на який може бути видано податковий вексель, визначено 90 календарних днів з дня митного оформлення імпорту нафтопродуктів. Такий вексель може бути виданий виключно виробником продукції хімічної промисловості. Такий виробник визначається векселадавцем за податковим векселем.

229.5.7. Податковий вексель, оформлений згідно з вимогами даного пункту статті 229 (див. п. 229.5.3–4 Коментарю до п. 229.5 ст. 229 Кодексу), є підставою для митного оформлення імпорту нафтопродуктів, визначених у пп. 229.5.1 п. 229.5 ст. 229 Кодексу.

229.5.8–9. Законодавцем прямими нормами заборонено векселедавцю передавати обов’язок погашення податкового векселя (див. п. 229.5.5–6 Коментарю до даного пункту ст. 229 Кодексу) іншим суб’єктам господарювання. Крім того, залишено практику ненарахування відсотків або іншої плати за податковими векселями.

229.5.10. Векселедержателем визначається орган державної податкової служби за місцем реєстрації підприємства хімічної промисловості, який імпортує нафтопродукти, визначені у пп. 229.5.1 п. 229.5 ст. 229 Кодексу.

229.5.11–13. На підприємствах, які використовують як сировину імпортовані нафтопродукти у хімічному виробництві, створюються податкові пости. Представники органу державної податкової служби на таких постах здійснюють безпосередній контроль за цільовим використанням вказаних нафтопродуктів.

Порядок роботи податкових постів визначається центральним органом державної податкової служби. Прийом імпортованих на митну територію України нафтопродуктів для використання їх як сировини у хімічній промисловості здійснюється за участі представника органу державної податкової служби на податковому посту такого підприємства.

Підставою для погашення податкового векселя (див. п. 229.5.3–4 Коментарю до п. 229.5 ст. 229 Кодексу) є довідка векселедавця про цільове використання нафтопродуктів. Така довідка погоджується представником органу державної податкової служби на податковому пості.

229.5.14. Див. пп. 229.4.12 Коментарю до п. 229.4 ст. 229 Кодексу.

229.5.15–17. Функції з розроблення та відповідного затвердження порядку випуску, обігу