Європейська конвенція з прав людини та кримінальний процес - Джеремі Макбрайд
218. Суд доходить висновку, що серйозні недоліки ордеру на обшук від 4 і 5 квітня 2006 року вже самі по собі дають достатні підстави для висновку, що обшук приміщень заявника проведено з порушенням статті 8 Конвенції.
b. Вилучення«Раймондо проти Італії» (Raimondo v Italy), 12954/87, 22 лютого 1994 року.
24. Пан Раймондо оскаржував накладення 13 травня 1985 року арешту на шістнадцять об’єктів нерухомого майна і на шість транспортних засобів...
27. ... Суд визнав, що арешт був передбачений статтею 2 ter Закону 1965 року ... а його мета — не позбавити заявника майна, а лише заборонити користуватися ним ...
... відповідно до статті 2 ter Закону 1965 року, арешт, поза сумнівом, застосували як проміжковий захід, що має забезпечити — в разі необхідності — подальшу конфіскацію майна, яку вважають результатом незаконної діяльності. Такий захід виправданий загальними інтересами, і, якщо взяти до уваги надзвичайно небезпечну економічну владу такої «організації», якою є мафія, не можна стверджувати, що накладення арешту на цій стадії провадження було непропорційне поставленій меті.
Отже, жодного порушення статті 1 Протоколу № 1 … за цим пунктом оскарження не встановлено.
«Пантелеєнко проти України» (Panteleyenko v Ukraine), 11901/02, 29 червня 2006 року.
51. ... замість відбору доказів, суттєвих для розслідування, вони вилучили всі документи з офісу та певні особисті речі, що належать заявнику, які не мали жодного стосунку до справи...
53. За таких обставин, Суд постановляє, що розглядуване втручання не здійснено «відповідно до закону» і, отже, було порушення статті 8.
c. Застосування сили«Яллог проти Німеччини» (Jalloh v Germany) [GC], 54810/00, 11 липня 2006 року.
77. ... у цій же справі ще перед тим, як ухвалили й застосували оскаржуваний захід, було зрозуміло, що вуличний торговець, стосовно якого вона мала бути застосована, тримав ті наркотики в роті, а отже, не міг їх пропонувати на продаж у великій кількості ... Суд погоджується з тим, що надзвичайно важливим для слідчих було мати можливість визначити точну кількість і якість наркотиків, пропонованих до продажу. Однак він не переконаний, що примусове введення блювотного засобу було в цій справі необхідним, аби одержати докази. Органи переслідування могли просто дочекатися, доки наркотики вийдуть з організму заявника природнім шляхом. У цьому зв’язку має значення те, що багато інших держав — членів Ради Європи застосовують саме такий метод при розслідуванні злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків...
82. Беручи до уваги всі обставини справи, Суд доходить висновку, що оскаржуваний захід сягнув мінімального рівня жорстокості, достатнього для того, щоб потрапити під дію статті 3 Конвенції. Органи влади зробили заявника об’єктом серйозного втручання в його право на фізичну й психічну недоторканність проти його волі. Вони примусили його до блювоти не з лікувальною метою, а задля здобуття доказів, які вони могли б так само дістати з застосуванням менш інвазивного методу. Спосіб, в який оскаржуваний захід застосовано, мав викликати у заявника почуття страху, тривоги й неповноцінності, що могли його образити і принизити його гідність. Окрім того, ця процедура була поєднана з ризиком для здоров’я заявника, зокрема й через те, що попередньо не було відповідного анамнезу. Хоч і не навмисно, цей захід застосували в спосіб, який заподіяв заявникові і фізичного болю, і душевних страждань. Отже, він зазнав нелюдського й принизливого для гідності, поводження на порушення статті 3 Конвенції.
«Кіґан проти Сполученого Королівства» (Keegan v United Kingdom), 28867/03, 18 липня 2006 року.
32. ... поліціянти отримали ордер мирового судді, заявивши йому під присягою, що у них є підстави думати, що доходи від пограбування перебувають за адресою, яку використовував один із підозрюваних у пограбуванні... Якщо б ця думка була правильною, то Суд не сумнівається, проникнення було б визнане за виправдане.
34. ... Суд не може погодитися з тим, що обмеження позовів про відшкодування збитків умовою наявність злого наміру є необхідним для захисту співробітників поліції при виконанні їхніх життєво важливих функцій — розслідуванні злочинів. Здійснення повноважень щодо втручання в сімейне й особисте життя має бути поставлене в розумні межі, щоб звести до мінімуму вплив таких заходів на гарантовану статтею 8 приватність особи, яка має значення для відчуття захищеності й добробуту... У справі, за обставинами якої фактично не здійснено елементарних заходів для перевірки наявності зв’язку між адресою і розслідуваним злочином, проведену в результаті цього операцію поліції, що дуже налякала й стурбувала заявників, вважати як таку, яка була дотримана відповідно до принципу пропорційності, не можна.
35. ... Цей висновок не означає, що всякий обшук, який завершується безрезультатно, не задовольняє критерій пропорційності, а лише невжиття розумних і доступних запобіжних заходів може бути причиною цього.
36. Суд доходить висновку, що в цій справі не забезпечено належного балансу і було порушення статті 8 Конвенції.
