Конституційне право України - Володимир Годованець

Суду України — у формі усних та письмових слухань. Форма розгляду визначається Конституційним Судом.

Засідання Конституційного Суду України вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше 11 суддів, а рішення приймається, якщо за нього проголосувало більше половини суддів, які брали участь у засіданні.

Пленарне засідання Конституційного Суду України вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше 12 суддів, а рішення приймається, якщо за нього проголосувало не менше 10 суддів.

На засіданнях і пленарних засіданнях Конституційного Суду України головує Голова Конституційного Суду, а за його відсутності — заступник Голови.

Закон передбачає дві форми звернення до Конституційного Суду України — конституційне подання та конституційне звернення.

Конституційне подання — це письмове клопотання до Конституційного Суду України про визнання акта (чи його окремих положень) неконституційним, про визначення конституційності міжнародного договору чи про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України. Конституційним поданням є також звернення Верховної Ради України щодо дачі висновку на предмет дотримання конституційної процедури розслідування та розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

Конституційне звернення — це письмове клопотання до Конституційного Суду України щодо необхідності офіційного тлумачення Конституції та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина, а також прав юридичної особи.

Вимоги до оформлення конституційного подання чи конституційного звернення зафіксовані відповідно у статтях 39 і 42 Закону України «Про Конституційний Суд України».

Суб’єктами права звернення до Конституційного Суду України щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим є Президент України, не менш як 45 народних депутатів України, Уповноважений Верховної Ради

України з прав людини, Верховний Суд України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Суб’єктами права на конституційне подання щодо відповідності Конституції чинних міжнародних договорів України чи тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість, є Президент України та Кабінет Міністрів України; щодо додержання конституційної процедури розслідування й розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту — Верховна Рада України; щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України — Президент України, не менш як 45 народних депутатів України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховний Суд України, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування.

Правом звернення до Конституційного Суду України з питань офіційного тлумачення Конституції та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина, а також прав юридичної особи користуються громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи.

З урахуванням того, що фізичні особи не наділені правом безпосереднього звернення до Конституційного Суду України з питань щодо відповідності Конституції України законів України та інших правових актів, які стосуються прав і свобод людини та громадянина, особливого значення набуває діяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, який відповідно до Конституції та Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від

квітня 1998 р. здійснює нормативний контроль за дотриманням конституційних прав і свобод людини та громадянина. Отже, фізичні особи через Уповноваженого з прав людини мають широку можливість звертатися до Конституційного Суду України за захистом своїх конституційних прав і свобод.

Конституційний Суд України не розглядає справ за власною ініціативою.

Відкриття провадження в справі в Конституційному Суді України за конституційним поданням чи конституційним зверненням ухвалюється Колегією суддів Конституційного

Суду чи Конституційним Судом на його засіданні. Справа, за якою відкрито конституційне провадження, розглядається Конституційним Судом України на пленарному засіданні в порядку та в строк, встановлені Законом України «Про Конституційний Суд України». Дата розгляду справи Конституційним Судом України визначається його Головою.

У разі прийняття Колегією суддів процесуальної ухвали про відкриття провадження в справі в Конституційному Суді України ця справа вноситься його Головою на розгляд пленарного засідання Конституційного Суду. У випадку прийняття Колегією суддів процесуальної ухвали про відмову у відкритті провадження в справі секретар Колегії суддів направляє матеріали Голові Конституційного Суду України для розгляду справи на засіданні Конституційного Суду.

Підставами для відмови у відкритті провадження в справі в Конституційному Суді України є:

відсутність встановленого Конституцією та Законом України «Про Конституційний Суд України» права на конституційне подання чи конституційне звернення;

невідповідність конституційного подання чи конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією та Законом України «Про Конституційний Суд України»;

непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні чи конституційному зверненні (стаття 45 Закону України «Про Конституційний Суд України»).

З метою повноти розгляду справи Колегія суддів Конституційного Суду України під час підготовки справи та Конституційний Суд у процесі провадження в справі мають право:

витребувати від Верховної Ради, Президента, Прем’єр-міністра, Генерального прокурора України, суддів, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування, посадових осіб, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, політичних партій та інших об’єднань громадян і окремих громадян необхідні документи, матеріали та інші відомості, що стосуються справи;

у разі необхідності призначити експертизу в справі й вирішити питання щодо залучення експертів у конституційному провадженні;

викликати посадових осіб, експертів, свідків, представників за законом і уповноважених за дорученням, а також громадян, участь яких повинна забезпечити об’єктивний і повний розгляд справи.

За результатами розгляду справ щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента та Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим Конституційний Суд України приймає рішення, а у справах з питань офіційного тлумачення Конституції та законів України, про відповідність Конституції чинних міжнародних договорів України чи тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради для надання згоди на їх обов’язковість, а також щодо додержання конституційної процедури розслідування та розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту — дає висновки.

За рішенням Конституційного Суду України закони та інші правові акти визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо було порушено встановлену Конституцією процедуру їх розгляду, ухвалення чи набрання ними чинності.

Закони, інші правові акти чи їх окремі положення, визнані Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції (неконституційними), втрачають силу від дня прийняття рішення Конституційним Судом України.

Рішення та висновки Конституційного Суду є обов’язковими для виконання на всій території України, остаточними й такими, що не підлягають оскарженню.

Рішення та висновки Конституційного