Співучасть у злочині - Ігор Іванович Митрофанів
Оскільки банда є різновидом співучасті у злочині, на неї поширюється регулюючий вплив інституту співучасті у злочині, регламентованого розділом VI Загальної частини КК. Ознаками банди є: з об’єктивного боку — множинність учасників, спільність участі в банді, стійкість, озброєність; із суб’єктивного боку — умисний характер спільної діяльності кожного із членів банди у вчинюваних бандою злочинів, єдність мети об’єднання в банду: вчинення нападів на підприємства, установи, організації або окремих осіб. Множинність учасників як ознака банди — це наявність у її складі не менше трьох осіб, яким притаманні ознаки суб’єкта злочину і які створили банду для вчинення нападів на підприємства, установи, організації або окремих осіб або вступили до неї (як організатор, виконавець, підбурювач або пособник). Спільність участі у банді включає такі елементи: 1) кожен з учасників банди докладає відповідних зусиль, роблячи свій внесок у створення та (або) у злочинну діяльність банди, що ставить перед собою мету досягнення певних цілей через вчинення нападів на підприємства, установи, організації чи на окремих громадян; 2) дії кожного з учасників спрямовані на досягнення спільного, єдиного й неподільного результату — шляхом вчинення нападів на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб досягти мети діяльності банди; 3) дії кожного з учасників банди перебувають у необхідному причинному зв’язку з фактом існування банди та зі злочинами, які ця банда вчиняє. Спільність діянь, вчинюваних учасниками банди, характеризується розподілом функцій між ними. Крім того, особливістю такої спільності участі у банді, як наявність необхідного причинного зв’язку, є існування останнього: 1) між діяльністю кожного з її учасників і здійсненням злочинної діяльності банди в цілому; 2) між діяннями організатора, підбурювача або пособника і вчиненням нападів безпосереднім виконавцем (співвиконавцями). Початковим моментом ланцюга злочинності у банді є вступ до неї її учасників, кінцевим — вчинення нападів на підприємства, установи, організації чи окремих громадян. Стійкість, як ознаку банди, обумовлюють кількісний і якісний показники. Кількісний — учасники банди зорганізувалися для вчинення двох або більше злочинів, до яких слід віднести як безпосередні напади на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб, так і злочини, які вчиняються з метою забезпечення функціонування банди або вчинення окремого нападу зі зброєю, іншими знаряддями чи засобами вчинення злочину тощо. Якісний — наявність організаційної єдності учасників банди, об’єднаних єдиним планом, з розподілом функцій між ними. Озброєність, як ознака банди, дозволяє зробити висновок про необхідність розширення змісту останньої. Доведено, що існуюче в судовій практиці й запропоноване Пленумом Верховного Суду України обмеження озброєності банди лише наявністю вогнепальної або холодної зброї є необґрунтованим, оскільки не враховує можливості озброєння банди такими видами зброї, як вибухова (гранати, вибухові пристрої, детонатори тощо), газова нервово-паралітичної дії, електрошокова паралізуюча, масового враження тощо. Ця ознака банди має характеризуватися наявністю хоча б в одного з членів групи пристроїв, приладів або інших предметів, конструктивно призначених і технічно придатних для ураження живої чи іншої цілі, а також які не мають іншого призначення (господарського, спортивного) за умови усвідомлення учасниками групи наявності зброї й можливості її застосування під час нападів на підприємства, установи, організації чи окремих осіб або за інших обставин, пов’язаних з існуванням й діяльністю банди. При цьому слід зазначити, що поняття зброї та визначення її видів потребує врегулювання шляхом прийняття відповідного закону[196].
Пленум Верховного Суду України в абз. 2 п. 17 Постанови «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями» зазначив, що банду слід вважати створеною з моменту досягнення її учасниками згоди щодо вчинення першого нападу за наявності планів щодо подальшої спільної злочинної діяльності такого ж характеру та за умови, що об’єднання набуло всіх обов’язкових ознак банди. При цьому немає значення, передувала створенню банди стадія існування об’єднання як організованої групи або злочинної організації чи банду одразу було створено як така. Тобто ПВСУ визнає існування банди як у вигляді організованої групи, так і злочинної організації.
Однак, як зазначає І. І. Радіонов, докладне вивчення й узагальнення ознак банди та їх зіставлення з ознаками таких видів групової співучасті, як вчинення злочину організованою групою та вчинення злочину злочинною організацією, показує, що постійними, притаманними банді як константа є лише ознаки вчинення злочину організованою групою осіб. Відмінними для цього виду групової співучасті ознаками є наявність п’ятьох або більше осіб, їх зорганізованість для вчинення декількох злочинів, стійкість, наявність єдиного плану, відомого всім учасникам групи, й розподіл функцій між її учасниками. Ознака «ієрархічність об’єднання», яка є спеціальною для вчинення злочину злочинною організацією і яка відрізняє цей вид групової співучасті від вчинення злочину організованою групою, для банди не є постійною, невід’ємною ознакою, а зустрічається лише в окремих випадках. Тому І. І. Радіонов доходить висновку, що банда належить до такого виду групової співучасті, як вчинення злочину організованою групою осіб. При цьому він говорить про безпідставність визнання окремими науковцями можливості існування банди лише на рівні злочинної організації, оскільки таке рішення не відповідає чинному кримінальному законодавству, практиці його застосування й необґрунтовано звужує застосування ст. 257 КК «Бандитизм»[197]. Тобто І. І. Радіонов визнає існування банди як у вигляді організованої групи, так і злочинної організації.
І. В. Іваненко у своїй роботі «Бандитизм: кримінологічне та кримінально-правове дослідження» доводить, що банда є специфічним злочинним співтовариством, яке може існувати на різних рівнях своєї організованості (як на рівні організованої злочинної групи відповідно до ч. 3 ст. 28 КК України, так і на рівні злочинної організації відповідно до ч. 4 ст. 28 КК України)