Криміналістика - Андрій Віталійович Кофанов

На вирішення експертизи зазначених об’єктів можуть бути поставлені такі питання:

Чи є представлена речовина фармацевтичним препаратом (лікарськім засобом); якщо так, то яке його найменування?

Чи є представлений фармпрепарат отруйним або сильнодіючим засобом?

Чи є у представленому фармпрепараті сторонні домішки і якщо є, то які саме? Яка кількість цих домішок, і чи не є вони отруйними?

Чи є на медичному шприці, ін’єкційних голках залишки фармацевтичних (лікарських) засобів; якщо так, то яких саме? Чи не є вони отруйними або сильнодіючими?

Чи містять представлені фармацевтичні препарати психотропні, наркотичні речовини або прекурсори; якщо так, то чи відповідає їх вміст написам на упаковках?

Чи належать надані на дослідження фармпрепарати до однієї партії?

З фармацевтичною експертизою методично пов’язана фармакологічна експертиза. Фармакологія — це наука, яка вивчає дію лікарських препаратів і отруйних речовин на організми рослин, людей, тварин. Шляхом досліджень, експериментів, вона визначає дію певних речовин, отруйність лікарських препаратів у кількісному та ситуаційному відношеннях, вивчає залежності їх впливу на організм від різних факторів об’єктивного та суб’єктивного характеру, умови кумуляції, протипоказання тощо. Отримані результати дають можливість визначити, за яких розладів організму можна застосовувати досліджувані лікарські засоби. Коло питань, що є предметом фармакологічної експертизи, повністю становить компетенцію медичної або судово-медичної експертизи.

З метою підвищення результативності боротьби зі злочинами, що скоювалися в закладах торгівлі, громадського харчування, а також на підприємствах-виробниках харчових продуктів, ще наприкінці 60—х років XX століття були створені лабораторії дослідження харчових продуктів, завдання яких полягало у перевірці відповідності якості харчових продуктів вимогам державних стандартів та інших нормативних документів. Так з’явився новий вид експертизи — експертиза харчових продуктів.

Об’єктами дослідження експертизи харчових продуктів можуть бути: зерно, зерноборошняні товари; кондитерські вироби; молоко та молочні продукти; м’ясо та м’ясопродукти; риба та рибопродукти; харчові жири; бакалійні товари; слабоалкогольні і безалкогольні напої; алкогольні напої.

При їх дослідженні вирішуються такі питання:

Чи відповідають подані на дослідження вироби нормам, зазначеним у ГОСТах, ДСТУ та інших нормативних документах?

Якими є фізико-хімічні та органолептичні показники хліба, хлібобулочних виробів, і чи відповідають вони їх найменуванням?

Чи є наданий на дослідження крохмаль модифікованим?

Чи відповідає вага штучного виробу нормі?

Чи відповідають за фізико-хімічними показниками молоко, молочні продукти та консерви ДСТУ та ГОСТу?

Які жирність та кислотність молока, молочних продуктів, наданих на дослідження?

Яка кількість цукру додана до продукту?

Який вид тваринного м’яса (яловичина, свинина, баранина)?

Яка вага (вихід) м’ясних та рибних напівфабрикатів січених, натуральних?

Яке співвідношення м’яса у м’ясних напівфабрикатах, обкачаних у сухарях?

Що являє собою надана на дослідження речовина? Якщо це жир, то до якого виду він належить?

Чи відповідають за фізико-хімічними показниками наданий рослинний, тваринний або суміш жирів нормативним документам?

Чим є надана на дослідження речовина — вершковим маслом, маргарином або їх сумішшю?

Чи є домішки рослинного жиру у твердих жирах?

Чи відповідають спирт, вино, лікеро-горілчаний напій, горілка, коньяк, пиво відповідним нормативним документам (ГОСТу, ДСТУ, ГСТУ, тощо)?

Чи відповідають вино, лікеро-горілчаний напій, горілка, коньяк, пиво своєму найменуванню, а також даним, зазначеним на етикетці, у сертифікаті якості?

Чи відповідає надана проба напою зразку, вилученому як еталонний (порівняльний, контрольний)?

У рамках судової ґрунтознавчої експертизи вивчаються об’єкта ґрунтового, ґрунтово-мінерального чи ґрунтово-техногенного походження (ґрунти, гірські породи природного чи штучного походження, в тому числі деякі будівельні матеріали — глини, піски, каміння, шлаки, крейда, гіпс, цегла чи будівельні розчини, що містять пісок, крейду, тощо).

Експертні дослідження подібних об’єктів проводяться з метою встановлення різноманітних фактичних даних (обставин) у конкретній справі. Такими даними можуть бути ідентифікація місця скоєння злочину або ж факти, що слугують одним із джерел доказів про перебування (контакт) людини, тварини чи предмета на території, пов’язаній з подією злочину, про контактну взаємодію із забрудненим ґрунтовими нашаруваннями предметом або транспортним засобом, про механізм утворення ґрунтових нашарувань чи про джерело походження нашарувань у справах про вбивства, зґвалтування, крадіжки, дорожньо-транспортні пригоди, коли речовини ґрунтового походження спостерігаються у вигляді забруднень на одязі і взутті, робочих інструментах (лопатах, сокирах), нашарувань на транспортних засобах і механізмах, відшарувань на місці ДТП у вигляді грудок ґрунту. У кримінальних чи господарських справах про порушення вимог законодавства про використання природних ресурсів одним із суттєвих джерел доказів є результати ґрунтознавчої експертизи, проведеної з метою встановлення факту забруднення ґрунтів (токсичними стоками, нафтопродуктами), визначення джерела походження мінеральної сировини або про належність її до сировини, зовнішньоторговельні операції з якою контролюються державою (каолінові глини).

При вирішенні подібних питань об’єктами експертних досліджень виступають ґрунтові чи ґрунтово-техногенні нашарування на речових доказах, які звичайно підлягають порівнянню між собою або з відповідними матеріальними елементами місця події; пов’язана з подією локальна ділянка місцевості (приміщення), стосовно якої вирішується питання про тотожність (дані щодо неї експерту надаються, як правило, у вигляді певної кількості зразків); зразки; інші відомості, що містяться у матеріалах кримінальної справи і необхідні для вирішення поставленого завдання (протоколи огляду місця події і вилучення зразків, схеми місця події, довідки про погодні умови, про роботи, що проводились на місці події, тощо).

Найчастіше на вирішення судово-ґрунтознавчої експертизи ставляться такі питання:

Чи є на предметах, наданих для дослідження (одязі, взутті, знаряддях злочину, інших предметах), нашарування ґрунту (чи інших речовин ґрунтово-мінерального походження)?

Чи мають спільну родову (групову) належність нашарування ґрунту (чи інших речовин ґрунтово-мінерального походження) на представлених об’єктах-носіях та