Криміналістика - Андрій Віталійович Кофанов

Чи є на предметові—носієві нашарування мікрочастинок лакофарбового покриття або сліди лакофарбового матеріалу, їх локалізація?

Чи мають загальну родову (за наявною в науці і техніці класифікацією типу, роду, виду тощо) чи групову приналежність (за умовами виготовлення, зберігання, тощо) декілька об’єктів (частина лакофарбового покриття, слідів чи обсягів лакофарбового матеріалу)?

Чи належать частинки лакофарбового покриття (сліди лакофарбового матеріалу) лакофарбовому покриттю конкретного пофарбованого предмета чи конкретному обсягові лакофарбового матеріалу (банці фарби, тощо)?

Чи мають подані для дослідження зразки одне джерело походження за місцем їх виготовлення або зберігання?

Чи однакові за хімічним складом частки лакофарбового матеріалу, знайдені під час огляду місця події (на одязі, взутті потерпілого), зі зразками ЛФМ, що вилучені з автотранспортного засобу?

Чи однаковими художніми (будівельними) фарбами пофарбовані порівнювальні об’єкти?

Чи піддавалась поверхня предмету перефарбуванню?

Який спосіб нанесення лакофарбового покриття на предмет?

Який механізм нашарування частинок лакофарбового покриття чи слідів лакофарбового матеріалу на конкретному предметові—носієві?

Предметом експертизи нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів (НП та ПММ) є фактичні дані, які встановлюються на основі загальних положень методики досліджень матеріалів і речовин та спеціальних галузей знань — нафтохімії, технології нафтопереробки тощо. Такими фактичними даними є наявність на предметах-носіях легкозаймистих нафтопродуктів (НП), що свідчать, наприклад, про причину пожежі, використання їх для спалювання трупів; належність легкозаймистих НП, вилучених на місці події, до конкретної ємності; наявність на одязі потерпілого нашарувань мастильних матеріалів та їх віднесення до конкретного об’єкта (транспортного засобу, вогнепальної та холодної зброї) чи конкретного об’єму (картер, коробка передач, задній міст транспортного засобу).

Об’єктами експертизи НП та ПММ є розчинники, бензин, газ, дизельне пальне, мінеральні мастила, консистентні змазки, парафін, бітуми.

До завдань експертизи НП та ПММ відносяться:

— виявлення слідів НП та ПММ;

— встановлення природи речовини невідомого походження з метою віднесення її до продуктів нафтопереробки;

— визначення виду, сорту, марки наданого на дослідження НП та ПММ у відповідності з існуючими науковими, технічними та торговими класифікаціями;

— встановлення належності порівнюваних об’єктів до одного виду, сорту, марки НП або ПММ;

— встановлення спільної групової належності досліджуваних об’єктів, тобто виявлення у них ознак, які свідчать про спільне джерело їх походження за місцем виготовлення (конкретний завод), належністю одній партії виготовлення, однаковими умовами зберігання, експлуатації;

— ототожнення мас (об’єктів) НП та ПММ, розділених на частини в зв’язку з розслідуваною подією.

Під час проведення експертизи НП та ПММ вирішуються такі питання:

Яка паливно-мастильна речовина виявлена на місці об’єкту пожежі? Чи могла вона бути використаною для підпалювання?

Чи однакова природа масляних плям, виявлених на одязі, дорожньому полотні, тощо?

Чи є сліди конкретної взаємодії одягу (іншого предмету), на якому виявлені нафтопродукти та паливно-мастильні матеріали, з розшукуваним у справі об’єктом, що є предметом — носієм цих речовин?

Чи є нафтопродуктом рідина в конкретній ємності?

Чи є на предметові—носієві сліди нафтопродуктів?

Яка родова (групова) приналежність виявленого нафтопродукту або паливно-мастильної речовини (в ємності чи на предметові—носієві)?

Чи є даний зразок частиною нафтопродукту або паливно-мастильної речовини, що знаходиться в конкретній ємності?

Чи залишені сліди на предметові—носієві нафтопродуктом або паливно-мастильною речовиною конкретного обсягу?

Який механізм утворення слідів на предметові—носієві?

Чи є конкретний нафтопродукт в суміші з іншими нафтопродуктами або речовинами (наприклад, бензину в гасі, бензину в фарбі, тощо)?

Скло та кераміка, а найчастіше — осколки або окремі фрагменти виробів з них, їх мікрочастки є об’єктами судової експертизи; їх дослідженню приділяють значну увагу при розслідуванні дорожньо— транспортних пригод, крадіжок, злочинів проти особи, тощо.

Дослідження морфологічних ознак осколків скла дозволяє встановлювати вид виробу — тарне (колір, форма), розсіювачі фар (наявність оптичних елементів — призм, лінз), віконне (наявність жовтої люмінесценції, яка свідчить про флоат — спосіб виготовлення), загартоване скло (форма, розміри та відсутність гострих країв).

На вирішення експертизи скла та кераміки можуть бути поставлені такі питання:

Чи є даний об’єкт склом (керамікою)?

До якого виду виробів належать надані на дослідження осколки?

Чи мають спільну родову (групову) належність осколки скла (кераміки), вилучені (вказати місце) зі зразками?

Чи мають осколки скла (кераміки) єдине джерело походження?

Чи є серед наданих на експертизу осколків частини виробів зі скла, які встановлюються на автомобілях?

До якого типу розсіювачів належать осколки, вилучені на місці події? На автомобілях яких марок вони встановлюються?

Чи становили раніше єдине ціле осколки скла, вилучені на місці події, з осколками фари автомобіля?

Дослідження пластмас і полімерів належить до одного з відносно нових видів експертиз. Предметом цієї експертизи є встановлення фактів і обставин розслідуваної події на основі спеціальних знань у галузі експертології, хімії та технології полімерних матеріалів, пластмас, гуми, та методів їх дослідження.

Її об’єктами є пакувальні засоби, деталі технічних засобів, радіо— і телеапаратура, продукція електротехнічної і кабельної (ізоляційні прошарки проводів, шнурів, кабелів, ізоляційні стрічки), взуттєвої (гума, штучна шкіра), гумової, галантерейної (біжутерія, ґудзики) промисловості, а також їх частини, мікрочастки, нашарування.

Таким чином, можна виділити три види експертизи пластмас і полімерів: експертиза полімерних матеріалів і виробів з них, експертиза пластмас і виробів