Правила, які варто порушити. Жити за власним кодексом - Річард Темплар
ПРАВИЛО 75
Розвивайте свої можливості
«Ви маєте право на справедливе ставлення»
З раннього дитинства ми починаємо скаржитися, що «це несправедливо». А більшість людей продовжує це робити решту життя. І це дивно, бо ніхто не дає нам жодної підстави сподіватися, що життя буде справедливим, а ми й далі скаржимося.
Годі, досить. Життя несправедливе: змиріться з цим. Усе починається з дня вашого народження: судилося вам з’явитися на світ на повноводному Заході чи десь на півдні від Сахари — на розтрісканій від посухи африканській землі, у порядних батьків чи жахливих, бути єдиною дитиною в сім’ї чи мати братів і сестер, зростати в достатку чи злиднях. Так, це непросто, принаймні для декого. Яким би несправедливим не було ваше життя, б’юсь об заклад, що я знайду людину, у якої воно гірше, хоча жодної її вини в тому немає.
Я не розповідатиму вам численні історії людей, які пережили низку справді моторошних нещасть, а міг би. Найімовірніше, ви уникнете таких песимістичних сценаріїв і, мабуть, будете ремствувати на щось значно тривіальніше. Наступного разу, коли вам не вдасться орендувати квартиру, яка подобалася, чи одружитися, доведеться працювати у вихідні чи навіть утратити роботу, не порівнюйте себе з тими, хто має квартиру, роботу, родину й завжди вільний по суботах і неділях. Спробуйте порівняти себе з тими, у кого немає домівки, роботи, грошей, родини.
Якщо це завдання заскладне для вас, тоді уявіть, що на своїй роботі ви важко працюєте, з усім управляєтеся справді добре та виявляєте свій справжній потенціал. Ви усвідомлюєте, що в компанії є можливість створити новий підрозділ, який сприятиме бізнесу та ідеально підійде вам. Найвище керівництво погоджується, відкриває той підрозділ… і призначає керувати ним когось іншого. То не випадковий приклад, так трапилося з двома моїми знайомими з різних компаній у різний час. Справедливо? Звісно ні. Але ж це життя? Так, поза всяким сумнівом. Ніхто з цих двох людей не бідкався, не подавав позов до суду, не заявляв про дискримінацію, нічого такого не робив. Вони обоє є гравцями за Правилами, вони не занепали духом і знайшли собі краще місце.
Отже, можу сказати вам, що життя не ставитиметься до вас справедливо. Звісно, воно може обійтися з вами й набагато справедливіше, ніж ви того чекали, тобто воно може бути несправедливим у протилежному сенсі. Ми не цінуємо добро, тому вважаємо життя жорстокішим до нас, ніж воно є насправді.
Тож налаштуйтеся помічати все хороше, що трапляється з вами: кожен день, коли ви здорові, кожну людину поряд, яка дарує вам радість, той факт, що маєте їжу і дах над головою, та всі інші речі, на які деякі люди — абсолютно несправедливо — не можуть розраховувати. До більшості з нас життя буває настільки ж часто добрим, наскільки й поганим, ми просто не цінуємо цього належним чином. Тому будьте вдячні за все те, що ви маєте, а інші — ні, тоді ви зрозумієте: ви отримали значно більше, ніж уявляєте собі. І навіть якщо життя, попри все, буває іноді несправедливим до вас, — що ж, кості мусять десь упасти; можливо, ви саме врятували когось іще. Замість того щоб думати «Чому я?», спробуйте запитати себе: «А чому не я?»
ПРАВИЛО 76
Не чекайте від життя справедливості
«Що більше вчитеся, то кращим фахівцем станете»
У трирічному віці метою мого сина було знати все, що тільки можна. На тому етапі така мета здавалася йому цілком реальною. І справді, є така популярна наклейка на бампері автівок, на якій написано: «Найми підлітка, поки він знає все».
Коли ти починаєш заглиблюватись у сферу, що тебе цікавить, для тебе розкривається вся широта знань, і що більше ти нею цікавишся, то далі відступає своєрідна лінія горизонту. Що більше вчишся, то краще розумієш власне невігластво.
Звісно, ліпше дивитися на це з іншого боку — тішитися, скільки всього ще можна дізнатися. Засмутити може лише усвідомлення того, що ти вивчив усе, що можна, і більше не в змозі отримувати задоволення від предмета свого захоплення. Так, неприємно дізнатися, що багато чому ще треба вчитись, але це дає вам безмежний простір зануритись у те, що вас приваблює. І не забувайте, що інші в такому самому становищі. Навіть знання спеціаліста світового рівня будуть лише верхівкою айсберга. Проте він, імовірно, добре уявлятиме собі розмір того айсберга — розумітиме власні прогалини краще за багатьох інших.
До того ж експерти також визнають: не все, що сприймається як факт, обов’язково є таким, як здається. У юності речі частіше можуть здаватися або чорними, або білими. З віком більшість із них сприймаємо в сірому спектрі, з такою кількістю відтінків, про яку ми раніше й не здогадувалися. Це твердження особливо справедливе, коли йдеться про релігію та політику, не кажучи вже про більш прозаїчні сфери та — не менш важливі — практичні навички і вміння, як-от управлінські чи батьківські.
У дитинстві я знав майже все, що було відомо про динозаврів. У той час ніхто не знав про них багато, тож ми всі були експертами. Тоді було відомо про півдюжини динозаврів, і в той час ми навіть не здогадувалися, що одного з них насправді ніколи й не було38. Утім справжні фахівці розуміли, скільки всього залишалося невідомим. Це якраз той момент, коли можна назвати себе знавцем — коли ти бачиш ступінь свого невігластва.
У мене є приятелька, яка почала перенавчатися на психотерапевта, коли їй уже було за сорок. Перед початком курсу вона була трохи ознайомлена з цією наукою, та щойно просунулася помітно вперед, як з’ясувала: у межах її предмета є значно більше напрямів і можливостей навчання, ніж вона собі уявляла. Що глибше вона занурювалася у вивчення цієї дисципліни, то більше відкривала можливостей. Так улаштований світ, і це водночас лякає та захоплює нас. Пориньте в невідоме та насолоджуйтеся мандрівкою. Ви ніколи не побачите весь океан, та, якщо випливете на середину, вам відкриється значно більше, ніж коли стоятимете на березі та лише мочитимете ноги.
ПРАВИЛО 77
Що більше вчитеся, то менше знаєте
38
Бронтозавр, якщо вам цікаво. Трапилося так, що відомий вид динозавра помилково прийняли за нового ящера. Проте, очевидно, справедливість зрештою таки буде відновлено, а це доводить, що навіть експерти всього не знають.
«У дурня нічого не навчишся»
Замисліться над цим на хвилину. На якомусь етапі життя кожну по-справжньому кмітливу й успішну людину, напевне, вчив (або керував нею) хтось менш здібний, ніж вона. Гадаєте, усі вчителі Ейнштейна були розумнішими за нього? Сумніваюся.
Ваш бос, можливо, не такий тямущий, як ви, та, треба сподіватися, він уміє керувати підлеглими та ставити запитання, що не дають атрофуватися вашому мозку, — а це вже немало. Це ліпше, ніж гонористий розумник.
А той факт, що ваш бос або вчитель не генії, не повинен вам перешкоджати. Ви просто маєте знайти інші способи, щоб учитись у них.
Тож поспостерігайте за ними, оцініть їх та їхню роботу. Проаналізуйте їхні хиби, так само як і вдалі рішення (коли вони є), та поміркуйте, як учинили б ви, аби уникнути подібних помилок.
Глибоко все обмірковуючи, ви можете зробити ці уроки
