💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Наука, Освіта » Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

Читаємо онлайн Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода
Бога. Цей образ часто зринає у творах філософа також тоді, коли мова заходить про метафізичні засновки його науки, зокрема про схованість невидимої натури, про "обоження" творива, містичне "переображення" людини тощо. Так само важливим цей символ є для Сковороди і в ділянці гносеології та герменевтики.

42 Сковорода розробляє тут поширений в українській бароковій літературі мотив "співрозп'яття". Пор., наприклад, із віршами Івана Максимовича: "Иже Христу плоть свою со страстми распяша, / Коль красен вѣнец от рук Вышняго пріяша. / Христе Боже, и мою распни противную / Сію плоть, да не вижду грѣху повинную" [Максимович І. Царскій путь креста Господня. - Чернігів, 1709. - Арк. 125 (зв.)]. Цей мотив знаходимо також у творах Кирила Ставровецького [див.: Транквіліон-Ставровецький К. Євангеліє учителноє. - Рахманів, 1619. - Арк. 51, 201 (зв.)], Мелетія Смотрицького [див.: Smotryc'kyj М. 0Qf|vo<;, to iest Lament iedyney s. Powszechney Apostolskiey Wschodniey Cerkwie z obiasnieniem dogmat wiary. - Wilno, 1610. - K. 18 (v.)], Петра Могили [див.: Могила П. Крест Христа Спасителя и кождого человѣка // Тітов Хв. Матеріяли для історії книжної справи на Вкраїні в ХѴІ-ХѴІІІ в.в.: Всезбірка передмов до українських стародруків. - Київ, 1924. - С. 275, 284; Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. - С. 934], Лазаря Барановича [див.: БарановичЛ. Трубы словес проповѣдных. - Київ, 1674. - Арк. 117 (зв.)], Антонія Радивиловського [див.: Ради-виловський А. Вѣнец Христов. - Київ, 1688. - Арк. 460^60 (зв.)], Дмитра Туптала [див.: Туптало Д. Книга житій святых. - Київ, 1689. - Арк. 80 (зв.)], Паїсія Величковського [див.: Величковський П. Листи // Житие и писания молдавского старца Паисия Величковского. -Москва, 1892. - С. 224, 240], Івана Леванди [див.: ЛевандаІ. Слова и рѣчи. - Санкт-Петербург, 1821. - Ч. 1. - С. 150-151] та інших авторів.

43 "Новим (другим) Адамом" називають Христа. Див., наприклад, у книзі «Алфа і Омега»: "...Новый Адам Христос есть..." [Алфа і Омега. - Супрасль, 1788.- Арк. 610 (зв.); пор.: Сакович К. Трактат про душу// Пам'ятки братських шкіл на Україні. Кінець XVI - початок

XVII ст. - Київ, 1988. - С. 482; Винницький І. Катихисіс, албо Наука христіанскія. - Унів, 1685. - Арк. 17; Туптало Д. Поученіє о четвероконечном креств // Сочиненія святаго Димитріа, митрополіта Ростовскаго: В 5 ч. - Москва, 1842. - Ч. 3. - С. 469].

44 Алюзія на епізод відвідин св. ап. Павлом афінського ареопагу (див.: Дії св. апостолів 17: 21). Цей епізод старі українські письменники часом використовували для змалювання марнотного способу життя. Наприклад, Стефан Яворський у своєму полемічному трактаті «Камень вѣры» писав: "Тако древле в Аѳинѣх нѣцыи от епікур Павлу святому Воскресеніє Христово благовѣствующему ругахуся... И якоже оніи аѳинейстіи епікуры ни во чтоже упражняхуся, развѣ глаголати что, или слышати новоє, тако и вам, подражателєм тВх, вся новая угодна бьіваєт" [Яворський С. Камень вѣры. - Київ, 1730. -С. 111].

45 Парафраза Книги пророка Захарії 2: 6. Пор.: W, ш, важите СЗ уеши с^верньїА.

46 Послання св. ап. Павла до ефесян 5:14.

47 Книга пророка Ісаї 25: 10.

48 Цей рядок нагадує церковні піснеспіви. Пор.: "Обыйде нас послѣдняя бездна, нВсть избавляяй" [Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. -С. 882].

49 У бароковій картині світу страх відіграє дуже важливу роль. На ту пору навіть єство людини часом окреслювали як "просякнуте страхом твориво". Пор.: "твар, смрада и ужаса исполненна" [Максимович І. Молитва Отче наш. - Чернігів, 1709. - Арк. 8 (зв.)-9].

50 Стародавні греки вважали оленя посвяченим Аполлонові та улюбленою твариною Геркулеса. У християнській традиції олень став символом Христа й праведної душі [див.: СумцовН. Культурные переживания. Олень в произведениях народной словесности и искусства // Киевская старина. - 1889. - Т. XXIV. - Янв. - С. 68-70], а також людини, яка розмірковує над Святим Письмом (див.: Августин. Сповідь, 11. II. 3). Олень - один із найулюбленіших образів Сковороди. Навіть свої листи він запечатував печаткою, на якій був зображений олень. Поет протиставляв його павичеві - яскраво бароковому уособленню "марного світу" - та верблюдові. Образ душі-оленя походить із Книги Псалмів: "Як лине той олень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя" (Книга Псалмів 41 (42): 2). Так само старим є й уявлення про те, що олень пожирає змій (див., наприклад: Пліній Старший. Природознавча історія, IX, 53, 115). Обидва ці мотиви поєднувались у середньовічних бестіаріях, які були здавна відомі в Україні [див., наприклад: Слово и сказание о зверях и птицах // Памятники литературы Древней Руси. XIII век. - Москва, 1981. - С. 477]. Образ оленя був поширений також у ренесансно-бароковій емблематичній літературі. Популярність цього образу за часів Сковороди засвідчує й те, що він став об'єктом пародіювання. Наприклад, у пародії 1779 р. на дяків-"пиворізів" сказано таке: "О елене быстротекущіе на источники трубнія! О онагри в жажду пянства своего неутолимія!" [ПетровН.И. Правило увѣгцателное піяницам...// Україна. -1907. - Т. І. - Март. - С. 385].

51 Див.: Євангелія від св. Луки 23: 33-34; Євангелія від св. Івана 19: 18. Пор.: "Сый врач, Христе, исцѣли страсти сердца моєго" [Октоїх, сирѣчь Осмогласник. - Київ, 1739. -Арк. 17(зв.)]; "...на врача Господа начах уповати" [Климентій ЗіновІів. Вірші. Приповісті посполиті. - Київ, 1971. - С. 184]; "...Христос єст лѣкарь добрый и хитрый, што без ніякых лѣкув и зѣля, коли єму єст воля, может исцѣляти" [Няговские поучения. Факсимильное воспроизведение текста по изданию А. Л. Петрова с вводной статьей Ласло Дэже / Под редакцией и с предисловием Андраша Золтана. - Ньиредьхаза, 2006. - С. 58].

52 Ідеться про Івана Богослова (пом. між 98-117 pp.) - апостола з 12-и, євангеліста, улюбленого учня Христа, автора Євангелії, трьох послань та пророцької книги «Апокаліпсис».

53 Книга Псалмів 142 (143): 10.

54 День Святої Тройці, кондак по 6-ій пісні, глас 8-ий. Пор.: "Егда снизшед языки слія".

55 Переробка ірмосу 7-ої пісні канону утрені П'ятдесятниці. Насправді ці слова звучать так: "Согласная возшумѣ органская пѣснь, почитати златосотворенный бездушный истукан". Тим часом Сковорода двічі (в діалогах «Разглагол о древнем

Відгуки про книгу Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: