Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода
21 Ці рядки Сковороди композиційно й образно перегукуються з народними замовляннями. Пор.: "...іди проч, та йди на ліси, на очерети, та на луги, та на пущі..." [Сборник малорусских заклинаний / Составил П. Ефименко. - Москва, 1874. - С. 8]. Стилістика церковних заклинань дещо інакша. Пор.: "...отиди в землю безводную, пустую, недѣланную, на ней же человѣк не обитаєт..."; "отиди от созданія сего в пустая и безводная мѣста, идеже ниже человѣк, ниже звѣрь обитаєт..." [МогилаП. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. - С. 347 (третя пагін.), 378 (третя пагін.)].
22 Книга пророка Ісаї 8: 8-9. З Великого Повечір'я на Різдво Христове: "С нами Бог, разумѣйте, языцы, и покаряйтеся: яко с нами Бог".
23 Парафраза Другого послання св. ап. Павла до коринтян 1: 21-22. Пор.: И^в^ствХай же
НЛСЪ СЪ Bd/ИИ ВО Й ПО/Ш^ВЫЙ НЛСЪ, ВГЪ, Йже Й ^апічатлк НЛСЪ, Й ДіІДе шврХченїе
А^л въ сердце нЗіш.
24 Неточна цитата з Послання св. an. Павла до галатів 4: 6. Пор.: пос/id вгъ cfid своегш въ сердце ваша.
25 Фразу йкш съ нами вгъ узято з Книги пророка Ісаї 8: 10.
26 Див.: Книга пророка Даниїла 2: 34-45.
27 Див.: Друга книга Мойсеєва: Вихід 3: 2-А. Даниілів камінь та неопалима купина символізують тут Христа, тобто є месійними прообразами. Як писав, наприклад, Стефан Яворський, "образы оныя далечайшыя, якоже камень пустынный, или манна, или купина... и прочая, бяху не тако образы, якоже прообразованія, или предображенія, Христова..." [Яворський С. Камень вѣры. - Київ, 1730. - С. 151; пор.: Різдвяна драма// Резанов В. Драма українська. Старовинний театр український. - Київ, 1927. - Вип. 4: Шкільні дійства різдвяного циклу. - С. 180]. їх було заведено трактувати також у марійній стратегії. Пор. церковні піснеспіви: "Образ честнаго Рождества твоєго распаляємая купина" [Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. - С. 886].
28 У четвертому томі рукописного зібрання Михайла Ковалинського зберігся зроблений ним-таки список цієї пісні. Тут вона має назву «Cantus nativit[a]tis Christi» («Пісня Різдву Христовому»).
29 Євангелія від св. Луки 2: 7.
30 Фразу нево невеее взято з П'ятої книги Мойсеевої: Повторення Закону 10: 14. Пор. також: "Небеса небес не довлѣют тебѣ..." [МогилаП. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. - С. 45 (третя пагін.)].
31 Парафраза Євангелії від св. Луки 10: 23. Пор.: вижени очи вЙдацли, иже вйдите.
32 Можливо, Сковорода має на думці слова молитви: "...и доспѣти в мужа совершенна, в мѣру возраста исполненія и разума Христова..." [МогилаП. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. - С. 991].
33 Апокаліпсис 12: 15.
34 Парафраза Першої книги Мойсеевої: Буття 3: 15. Пор.: той твого В/іюсти вХдетъ Г/ілвХ. Щоб зрозуміти сенс цього виразу, варто пригадати, що в «Требникові» є слова: "пріидите вѣрніи, древу поклонимся, имже сподобихомся невидимых врагов сокрушити главы" [Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. - С. 21 (друга пагін.)], - які мають за джерело Книгу Псалмів 73 (74): 14 (тві еокрХшй/іъ єсй Г/ілвХ В/жевХ) і набули поширення в духовній ліриці, наприклад, у молитовній поезії Климентія Зиновїїва: "дондеже имам главы врагов своих стерти" [Климентій ЗіновІів. Вірші. Приповісті посполиті. - Київ, 1971. - С. 35].
35 Парафраза Книги пророка Ісаї 22: 16. Пор.: С/івши, нво, й внХшй, і,шле.
36 Див.: Книга Ісуса Навина 3: 15-17. Пор. з молитвою «Троице пресущественная»: "Іордан возвратися воспят, видВв огнь Божества тѣлеснѣ низходящ и входящ вонь. Іордан возвратися воспят, видя Духа Святаго в видѣніи голубинѣ сходяща и лѣтающа на тебв. Іордан возвратися воспят, зря невидимаго видѣна бывша, создателя воплощенна, Владыку в рабіи зрацѣ. Іордан возвратися воспят, и горы взыграшася, Бога во плоти видяще..." [МогилаП. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. - С. 45 (друга пагін.)].
37 Ідеться про Івана Предтечу (Хрестителя) - сина священика Захари та Єлизавети, останнього старозаповітного пророка, двоюрідного брата Христа.
38 Цей образ узято з молитовних текстів. Пор., наприклад: "Днесь бо благодать Пресвятаго Духа в видѣніи голубинѣ на воды пріиде" [МогилаП. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. - С. 44 (друга пагін.)]. Він є одним із найпопулярніших "преєстественньїх", тобто надприродних, образів-знаків. Як писав, скажімо, Стефан Яворський, "голубь на ІорданВ явлшійся бысть образ и знаменіє присущаго невидимо Святаго Духа" [Яворський С. Камень вѣры. - Київ, 1730. - С. 433].
39 Пор.: "На крестѣ пригвождаєм, Христе Боже, яко человѣк, человѣческое єстество обожил єси и начало злобнаго умертвил єси змія..." [Октоїх, сирѣчь Осмогласник. - Київ, 1739. -Арк. 25 (зв.)].
40 Євангелія від св. Матвія 28: 16.
41 Це - алегоричне тлумачення притчі про сіяча (Євангелія від св. Луки 8: 5-15). Крім того, Сковорода, очевидно, має на думці слова з Першого послання св. ап. Павла до коринтян 15: 36-38: Бе^Х/Ине, тві єже е^еши, не шживетъ, ацк не о^/иретъ: й єже с^еши, не т^/іо вХдХфее е^еши, НО ГО/ІО зерно, Зфе С/іХчЙтСА, пшенйцві й/ій йнбгш (Я прбчи^ъ: вгъ же длетъ g/ИХ Т^/ІО, йкоже вос^бфетъ, Й КОЄ/ИХжДО е^/иени СВОЄ Т^/ІО, - що їх Оріген (Про першооснови, II, X, 3) коментував таким чином: "Так само й наші тіла, слід думати, наче зерно, падають у землю. Але в них укладена сила, та сила, яка містить тілесну субстанцію; саме ця сила, котра завжди зберігається в тілесній субстанції, за Божим словом, воздвигне із землі, обновить і відновить тіла, хоч вони й померли, згинули й розпались..." [Ориген.
О началах. - Санкт-Петербург, 2007. - С. 170]. А загалом, сковородинський образ зернятка походить з емблематики. Принаймні сам філософ називав його емблемою, вказуючи на те, що цей образ споконвіку означав мислення або думку. Крім того, покликаючись на емблематику, Сковорода називав зерням серце, ба навіть