Ми — це наш мозок - Дік Свааб
На сканері також було видно, що при сексуальному збудженні в чоловіків і жінок активуються ділянки мозку. У жінок це були переважно моторна і сенсорна кора, у чоловіків — окципітально-скронева кора (рис. 1) і клауструм. Клауструм — це тоненький шар кори, розташований одразу під інсулярною частиною (рис. 24). Всупереч позиції нобелівського лауреата сера Френсіса Кріка, що клауструм задіяний у вищих мозкових функціях, у нашій свідомості, видно, що ця структура принаймні в чоловіків займається також такою ницою діяльністю, як секс. У чоловіків сексуальна активність також активує інсулярну ділянку, ту ділянку мозкової кори, яка регулює частоту ударів серця, дихання і кров’яний тиск. Цікаво, що в обох статей мозок досягає тієї ж мети — оргазму — різними шляхами. В обох статей знижується активність мигдалеподібної залози. Вона гальмує нашу сексуальну поведінку тоді, коли нам треба займатися не сексом, а іншими справами. Але зниження активності мигдалеподібної залози призводить до того, що під час статевого акту ми стаємо менш обережними. Під час оргазму видимі на сканері схеми активності й гальмувань у чоловіків та жінок у цілому були ідентичними. Так само в обох статей був сильно активований мозочок. М’язові скорочення в чоловіків та жінок керувалися із мозочка. Передлобна і скронева кора під час оргазму були менш активними, що давало на цьому етапі ще більш нестримну сексуальну поведінку. У такі моменти людина дійсно на деякий час стає безтямною. Під час оргазму тільки в чоловіків активується невеличка стовбурова ділянка — періадуктальна сіра ділянка. Вона активується також в опіатних наркоманів при введенні героїну.
Звісно, дослідження Гольстеґе за допомогою сканера наштовхнулося на протидію.
В інтерв’ю Гольстеґе сказав, що один колега з пуританських США перед його презентаційними постерами на якусь мить заціпенів, густо почервонів і, відходячи, пробурмотів: «Невже більше не залишилося нічого святого?»
Сексуальність і гормони
По-третє, слід пригадати, що всі наші
психологічні положення колись треба поставити
на ґрунт їхніх органічних основ. І тоді, цілком імовірно,
виявиться, що є особливі речовини та хімічні процеси,
які впливають на сексуальність і є посередниками
продовження індивідуального життя і життя виду.
Ми беремо до уваги таку ймовірність, заміщуючи
особливі хімічні речовини особливими психічними силами.
Зиґмунд Фройд, «Вступ до нарцисизму», 1914
Гормони беруть участь у всіх аспектах нашої сексуальної поведінки. Чоловічий гормон тестостерон впливає на сексуальне збудження. У деяких літніх чоловіків рівень тестостерону занадто низький, що веде до зниження лібідо, сексуального інтересу і депресій. У таких випадках введення тестостерону сприятливо впливає як на сексуальність, так і на настрій. У жінок тестостерон також стимулює лібідо. У них цей гормон виробляється в наднирниках та яєчниках. Одна пацієнтка з пухлиною, яка виділяла тестостерон, після операції з видалення пухлини гостро переживала її нестачу, оскільки завдяки підвищеному тестостерону в неї було надзвичайно інтенсивне сексуальне життя.
Щомісячні коливання рівня жіночих гормонів подають мозку сигнал, коли починається плідна фаза. У період овуляції американські студентки на підсвідомому рівні одягалися більш привабливо. Вони воліли носити спідниці, а не штани, накладали більше косметики, більше показували відкритого тіла і поводилися сексуально активніше. Сигнали, які жінки несвідомо випромінюють під час плідної фази, впливають на їх оточення. У дні овуляції стриптизерки заробляли близько 335 доларів чайових за вечір, в той час як в інші дні циклу їм вдалося зібрати «тільки» по 185 доларів. У період овуляції жінок більше приваблює мужній голос і чоловіча поведінка. 2008 року дослідження цієї теми Джефрі Міллером (Geoffrey Miller) і Брентом Джорданом (Brent Jordan) були відзначені «Іґнобелівською премією», яка пародіює справжню нобелівську відзнаку.
Реакція мозку на еротичні зображення залежить не тільки від статі та віку, але й від рівня гормонів глядача. Коли людина бачить такі зображення, функціональні зміни відбуваються в десятках ділянок мозку. У молодих чоловіків зображення викликають більше сексуальне збудження та більшу активність у певних ділянках мозку, ніж у молодих жінок. У чоловіків на цій ранній стадії сексуальної стимуляції перш за все гіпоталамус та мигдалевидна залоза (рис. 24) активізуються сильніше, ніж у жінок. У жінок ступінь активності також залежить від стадії менструального циклу. У період овуляції вони сильніше реагують на такі подразники, ніж під час менструації. У чоловіків середнього віку (46—55 років) в деяких ділянках, як, наприклад, таламусі й гіпоталамусі, вже не видно активізації, що вказує на зменшення з віком реакції збудження еротичними стимулами.
Окситоцин — це гормон, що виробляється мозковими клітинами гіпоталамуса і через гіпофіз потрапляє в кровообіг (див. розділ ІІ.2, 3). Він впливає на м’язові волокна органів розмноження. Коли він виділяється прямо в мозок, то впливає також на нашу поведінку. Крім того, у чоловіків виділений у гіпоталамусі окситоцин важливий для ерекції. У фазі сексуального збудження в чоловіків та жінок виявляється високий рівень окситоцину, який в обох статей задіяний в оргазмі. Він стимулює скорочення гладкої мускулатури і таким чином потім викликає у чоловіків еякуляцію. До того ж він управляє транспортуванням сперми вперед і одночасно переміщенням яйцеклітини в зустрічному напрямку, так що їй не уникнути зустрічі зі спермою.
Впливаючи на просування сперми, оргазм у жінки також впливає на вибір нею партнера, бо той, хто може довести її до оргазму, має еволюційну перевагу, отримавши можливість запліднення. Крім того, в жіночому оргазмі виявили присутність спадкового складника. Отже, все говорить про те, що жіночий оргазм слід розглядати як адаптивний механізм, що виник шляхом природного добору. Це спростовує неприємну для жінок гіпотезу, що жіночий оргазм — такий сам рудимент, як і чоловічий сосок, який має якусь функцію тільки в протилежної статі. Сильний викид у мозку окситоцину сприяє утворенню пари. Почуття щастя, яке ми при цьому переживаємо, посилюється тому, що в цю мить окситоцин вивільняє із інших мозкових клітин опіатоподібні речовини. Ось чому люди, що страждають на хронічні болі, кажуть, що після статевих стосунків болі турбують їх значно менше. Максимальний рівень окситоцину в плазмі, який досягається при сексуальному збудженні, гальмує систему стресу і має розслаблювальну дію. На перший погляд, окситоцин видається неврологічним втіленням гасла шістдесятих років «Make love not war» («Займайся коханням, а не війною»). Та він не тільки гальмує агресію всередині групи, але й розпалює ворожнечу до всіх поза нею. Тому не такий безневинний, як здається.
Нейропсихіатричні порушення і сексуальність
У мисленні багатьох людей гріховність сексу
затінює знання про продовження роду.
Дж. Паркс, 1966
Пошкодження мозку та мозкові захворювання
Пошкодження головного чи спинного мозку можуть спричинити порушення сексуальних функцій. Вид порушення залежить не стільки від причини пошкодження, як від його місця. Воно може бути спричинене церебро-васкулярним інсультом (апоплексичним ударом), хворобою Паркінсона, травмою, множинним склерозом (MS), інфекціями чи пухлиною. Пошкодження передлобної кори може призвести до апатії і послаблення сексуальності, або також до розгальмованості та зростання сексуальної активності. При деменції послаблення гальм через дегенерацію мозкової кори
