Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

30 У списку Б ця репліка має такий вигляд: "Дюжим, как лев, пригожим, как Венера...". Однодворцями називали ту групу державних селян, яка сформувалася в Російській імперії XVIII ст. з нащадків дрібного служилого люду й обіймала серединне становище між селянством та дрібномаєтковою шляхтою.

31 У списках А та В: позвольте.

32 У списку Б: "на то древо, которое".

33 У списку Б: смоквою.

34 Цей реєстр-ампліфікація нагадує «Рахубу древам розным» Климентія Зиновіїва: "Дубына, Грабына, Рябына, Вербына. / Соснина, Кленина, Тернина, Вышнина / Ялына, Калына, Вязына, Лозына..." [Климентій Зіновіїв. Вірші. Приповісті посполиті. - Київ, 1971. - С. 266].

35 У списку Б слів "и премудрая" немає.

36 Судячи з усього, цей образ Матері-природи Сковорода запозичив у Сенеки (Моральні листи до Луцілія ХС, 38): "Вона ж гойно постачала ними всіх - дбайлива матір, опікунка" [Ауцій Анней Сенека. Моральні листи до Луцілія / Переклав з латини Андрій Содомора. -Київ, 2005. - С. 371; див. про це: Erdmann Е. von. Unahnliche Ahnlichkeit. Die Onto-Poetik des ukrainischen Philosophen Hryhorij Skovoroda (1722-1794). - Koln; Weimar; Wien, 2005. -S. 433].

37 У списку Б слова как немає.

38 У списку Б слова так немає.

39 У списку Б слів "во вселенной" немає.

40 У списку Б: "день и ноч воплют, ничим не доволны".

41 У списку Б: "быть не нещастливыми".

42 Слова "Вот и благополучіе, сирѣч полученіе" подано за списком Б (у списках А та В їх немає).

43 У списку Б слів арєтт), virtus немає.

44 Сковорода переінакшує тут поширений у старій українській літературі образ крил віри та добрих справ, без яких людина не може долетіти до Царства Небесного. Слід сказати, що православні богослови різко заперечували притаманне передовсім кальвінізмові радикальне обмеження свободи волі, здійснюване шляхом абсолютизації Божої благодаті [див.: Могила ЕІ. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. - С. 82; Туптало Д. Книга житій святых. - Київ, 1689. - Арк. 120; Яворський С. Камень вѣры. - Київ, 1730. - С. 891-1026; Сѣмя слова Божія. - Почаїв, 1772. - С. 38, 311-312]. Протестантській апології "самостайної" віри вони протиставляли максиму "віра без діл - мертва!" (Соборне послання св. ап. Якова 2: 26), яка навіть стала приказкою [див.: Франко, № 3293]. Ось тут і зринав образ двох крил. Скажімо, Лазар Баранович писав про це так: "Вѣра єдино крило. Дѣла другоє. Кая птица єдиньїм крилом лѣтаст? Вѣрою и дѣлы лѣтаніс извѣстно на небо" [БарановичЛ. Трубы словес проповѣдных. - Київ, 1674. - Арк. 321]. Те саме в Івана Величковського: "Рекл би ктось: 'Сама вѣра до неба досягнет', / отвѣщаю: 'И кождій того з вѣри прягнет', / Леч питаю: 'Мертвій труп лѣтати чи может? / A вѣра без дВл мертва, як же то возможет?' / Вѣра єдно єст крило, о єдном несмѣло / крилѣ летѣти, звлаща морем - страшно дѣло" [Величковський L Твори. - Київ, 1972. - С. 168; докладніше див.: УшкаловЛ. "Що є свобода? Добро в ній яке?" // УшкаловЛ. З історії української літератури ХѴІІ-ХѴІІІ століть. - Харків, 1999. - С. 31-33].

45 Слова "как остро-дално-зрителной орлиной глаз" подано за списком Б (замість "Как орлиное крило" у списках А і В).

46 Старовинний мандрований сюжет про сліпця та хромця вперше в українській літературі опрацював іще у XII ст. Кирило Турівський («Притча о человѣчестѣй души и о тѣлеси»). За часів бароко до цього сюжету зверталися, скажімо, Григорій Димитрович («Приповѣсть о тѣлѣ чловеческом и о души») [див.: Еіеретц В. El. К истории украинской повести XVII в. // Перетц В. Н. Исследования и материалы по истории старинной украинской литературы XVI-XVIII веков. - Денинград, 1926. - Вып. 1. - С. 118-119], Іван Максимович [див.: Максимович І. Ѳесщэоѵ, или Позор нравоучителный царем, князем, владыком. - Чернігів, 1708. - Арк. 141 (зв.)-142] та інші. Цей сюжет був популярний і в емблематичній літературі. Під номером 187-им ("Mutum auxilium") він є, наприклад, у збірці емблем Андреа Альчіаті («Emblemata», 1531), а під номером 15-им - у збірці Отто Ван Вена «Amorum emblemata, figuris aeneis incisa» (Антверпен, 1608).

47 У списку Б: конечно.

48 Початок репліки подано за списком Б. У списках А та В він набагато коротший: "Вообрази себѣ, что видиш путника, возлѣ путй сидягцаго".

49 Слова "чрез лѣса, рѣки, стремины" подано за списком В. У списку А їх немає.

50 У списку Б ця частина фрази має такий вигляд: "отсель живое око его, взирало с веселою жадностію через рѣки, лѣса, стремнины, чрез пирамидных гор верхушки, на блистаюгцій издали замок".

51 У списку Б: "который был" (речення продовжується).

52 Див.: Євангелія від св. Дуки 16: 20-31. Сюжет про багатого й Дазаря був надзвичайно популярний у старій українській літературі [див., наприклад: Транкеіліон-Стжроеецький К. Євангеліє учителноє. - Рахманів, 1619. - Арк. 316-316 (зв.); Транкеіліон-Стжроеецький К. Зерцало богословіи. - Унів, 1692. - Арк. 53; Євангеліє учителноє. - Київ, 1637. - С. 596-604; BaranowiczL. Lutnia Apollinowa. - Kiiow, 1671. - S. 346-347; Туптало Д. Слово в недВлю о мытари и фарисеи // Сочиненія святаго Димитріа, митрополіта Ростовскаго: В 5 ч. - Москва, 1782. - Ч. 1. - Арк. 11-11 (зв.); ТупталоД. Поученіє в недВлю двадесят вторую по Святом ДусВ // Сочиненія святаго Димитріа, митрополіта Ростовскаго: В 5 ч. - Москва, 1842. - Ч. 2. -С. 584-594; ТупталоД. Поученіє в недВлю тридцать вторую по Святом ДусВ// Сочиненія святаго Димитріа, митрополіта Ростовскаго: В 5 ч. - Москва, 1842. - Ч. 2. - С. 668; КониськийТ. Слово в недВлю двадесят третію// Собраніе сочиненій Георгіа Конисскаго, архієпископа Бѣлорусскаго. - Санкт-Петербург, 1835. - Ч. 1. - С. 22-28; Кониський Т. Слово в день святой великомученицы Варвары // Там само. - С. 263; Величковський П. Дисти // Житие и писания