Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода
1 Реєстр дійових осіб подано за списком В. У списках А і Б його немає.
2 Фраза рлдость сердецъ зринає в Плачі Єремії 5:15.
3 Сковорода має на думці притчу про багатого й Лазаря: "Був і вбогий один, на ім'я йому Лазар, що лежав у воріт його, струпами вкритий, і бажав годуватися кришками, що зо столу багатого падали..." (Євангелія від св. Луки 16: 20-21).
4 До цього місця текст подано за списком Б.
5 Слова "Подлинно великим" подано за списком Б (замість "Правду говориш" у списку А та В).
6 Слова "Вѣрно там их много" подано за списком Б. У списках А та В їх немає.
7 Слово здесь подано за списком Б. У списках А та В його немає.
8 До цього місця репліку подано за списком Б (наголоси в поодиноких словах - за списком А).
9 У списку Б: "выгнать обовладавшую вами скуку".
10 У списку В: завесть.
11 У списку Б ця репліка має такий вигляд: "Одно то, естли узнать, в чем состоит истинное щастье, и приобрѣсть оное".
12 У списку Б цієї репліки немає.
13 У списку Б ця репліка має такий вигляд: "Правда мы родились к истинному щастію, и путешествуем к нему; а жизнь наша есть путь, как рѣка текущій".
14 Див. прим. 65 до діалогу «БесВда 2-я, нареченная Observatorium. Specula. Еврейски: Сіон».
15 У списку Б подано іншу репліку: "Я давно уже ищу щастія, да нигдв я сыскать его не моїу".
16 У списку Б ця репліка має такий вигляд: "Ежели вы подлинно сыскать его хотите, то развяжить мнв сей вопрос, что есть для человѣка лучшее всего?"
17 Слова так у списку Б немає.
18 Слова "то и выше всего, а что выше всего" подано за списками Б і В. У списку А їх немає.
19 Гр. цЁуютоѵ ауавдѵ, лат. summum Ьопит. Серед грецьких філософів це поняття використовували, зокрема, Платон та Арістотель, а серед римських - Ціцерон і
Сенека. Велику увагу приділяли йому й отці Церкви, наприклад, Августин [див.: Erdmann Е. von. Unahnliche Ahnlichkeit. Die Onto-Poetik des ukrainischen Philosophen Hryhorij Skovoroda (1722-1794). - Koln; Weimar; Wien, 2005. - S. 431]. Перегодом до нього зверталися, скажімо, Ніколай Кузанський у вступі до «Вченого незнання» [див.: Николай Кузанский. Сочинения: В 2 т. - Москва, 1979. - Т. 1. - С. 49-50], Ян Амос Коменський у своєму «Лабіринті світу та раї серця» [Коменский Я. А. Сочинения. -Москва, 1997. - С. 15] й інші. Це поняття було звичним і в українській інтелектуальній традиції XVII-XVIII ст. [див., наприклад: Прокопович Ф. Етика // Прокопович Ф. Філософські твори: У 3 т. - Київ, 1980. - Т. 2. - С. 514]. Воно відлунює ще в «Енеїді» Івана Котляревського: "Де общеє добро в упадку, / Забудь отця, забудь і матку, / Лети повинность ісправлять" [Котляревський L Енеїда // Котляревський L Повне зібрання творів. - Київ, 1969. - С. 170].
20 Форму завысокосился подано за списком В. У списку А: зависокосился. У списку Б ужито форму множини: "Вы очень завысокосылись".
21 У списку Б: возволновал.
22 У списку Б: подчиненные.
23 У списку Б: добродѣтелны.
24 Захоплену характеристику стародавніх римлян Сковорода подав у листі-присвяті свого перекладу Ціцеронового трактату «De senectute».
25 Історичний центр Венеції забудований палацами (palazzo), а Флоренція, крім усього іншого, славиться своїми садами та парками (Boboli, Cascine). У старій Україні Італію зазвичай сприймали як країну, де панує розкіш. Наприклад, Василь Григорович-Барський із неабияким захватом розповідає про її солодку мову, звичаї та обичаї, прекрасну архітектуру, карнавали й ремесла: "Что же реку о оных сладких словесах и прекрасных бесѣдах, их же слышати єдино услажденіє иноземцу, что же паки реку о множествѣ купеческих лавок и различных товарах, или о множествѣ искусных во всяком художествѣ дѣлателей, иже от наших, аки небо от земли, разнствуют..." [Григорович-БарськийВ. Странствованія. - Санкт-Петербург, 1778. - С. 68]. Пор. у Гоголя («Рим»): "И самое это чудное собрание отживших миров, и прелесть соединения их с вечно-цветущей природой - все существует для того, чтобы будить мир, чтоб жителю севера, как сквозь сон, представлялся иногда этот юг, чтоб мечта о нем вырывала его из среды хладной жизни, преданной занятиям, очерствляющим душу, - вырывала бы его оттуда, блеснув ему нежданно уносящею в даль перспективой, колизейскою ночью при луне, прекрасно умираюгцей Венецией, невидимым блеском и теплыми поцелуями чудесного воздуха, -чтобы хоть раз в жизни он был прекрасным человеком..." [Гоголь Н. В. Полное собрание сочинений. - Москва, 1938. - Т. 3. - С. 242-243].
26 У списку Б: "как бык на шерсть"; у списку В репліка закінчується на слові как. Пор. із приказками: "Мужик багатий, як бик рогатий" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період / Упорядники: В. Бобкова, Й. Багмут, А. Багмут. - Київ, 1963.-С. 99]; "Богатый - что бык рогатый..."; "Мужик богатый, как бык рогатый" [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. - Москва, 1957. - С. 84, 730].
27 Пор. з народною приказкою: "Багатий, як жид" [Франко, № 1247].
28 Пор.: "Здоров, як бик" [Франко, №13153]; "Здоров, как бык..." [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. - Москва, 1957. - С. 397].
29 Див.
