Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода
61 Старі українські богослови пов'язували цю думку з наукою Авіустина. Наприклад, Петро Могила писав: "Яко мовит Авіустин: 'Двои суть людей товариства, с которых єдно предуставлено єст на вѣки царствовати з Богом, а другоє вѣчнос однести каранє'" [Могила П. Крест Христа Спасителя и всякаго человѣка // Тітов Хв. Матеріяли для історії книжної справи на Вкраїні в XVI-XVIII в.в.: Всезбірка передмов до українських стародруків. - Київ, 1924. - С. 281].
62 Книга Ісуса Навина 5: 13.
63 Парафраза Євангелії від св. Дуки 9: 55. Пор.: кбегш дХ^л єстЗ вві.
(Ч Парафраза Третьої книги царств 19: 12. Пор.: глЗсъ ^ллдл тбнкл.
<2> Парафраза Євангелії від св. Івана 4: 24. Пор.: д^ъ (єств) вгъ.
64 Сковорода має на думці слова: Бнйдите орки/ии врлты: йкш прострЗннлА врлтЗ й широкій пітв ВВОДАЙ ВЪ пЗгХбХ, Й /ИНО^И сХтВ В^ОДАфІИ Й/ИЪ: ЧТО Oy"?KtlA врлтЗ, й тісный пХть вводай въ живбтъ, й талш й^ъ єсть, йже шврітлкітъ ЄГО (Євангелія від св. Матвія 7:13-14).
65 Символ дороги - один із найбільш поширених у літературі українського бароко. Справа в тому, що зазвичай людина поставала тут мандрівником-"перегрином" (homo viator), а її життя - повсякчасною екзистенційною мандрівкою. Отож, образи мандрівника й дороги належали до кола сталих виражальних засобів нашого письменства XVII-XVIII ст. Наприклад, Кирило Ставровецький писав: "Странствіє наше в мирѣ сем зѣло єст прудкоє, яко наибыстрѣйшая рѣка плынет без постоянія текутце, тако и мы течем и приближаємся к смерти, яко бвг конскій до кресу, и дни нашв прудко преходят, яка тВнь облака безводнаго и яко корабль волнами морскими и вѣтры носимый без постоянія, яко камень з горы на дол летит и ниже опертися мало может, тако приближаєтся живот наш к смерти и мы, яко странницы в мирѣ сем, понеже странствуєм невидимым странствієм през позорище мира, яко през нВкую гостинницу" [Транквіліон-Спшеровецький К. Євангеліє учителноє. - Рахманів, 1619. - Арк. 353]. Самого Христа було заведено змальовувати "небесным Пелгримом" [див.: Транквіліон-Стаероеецький К. Перло многоцВнноє. - Могилів, 1699. - Арк. 57], а його дочасне життя - "уставничим пелгримством" [див.: Радивиловський А. Вѣнец Христов. - Київ, 1688. -Арк. 424 (зв.)]. Попри все розмаїття житейських шляхів, вільна воля людини мала обирати, зрештою, одну з двох доріг: ліву (дорогу гріха) чи праву (дорогу порятунку). Мабуть, найяскравіший образ цих двох доріг на тлі "великого ланцюга буття", тобто неба, землі й підземного світу, Сковорода змалював у своїй візи «Брань архистратига Михаила со Сатаною".
66 Лат. prospectivus - 'видноколо'.
67 "Ліва" ("широка") та "права" ("вузька") дороги людського життя - мотив, який бере свій початок з Євангелії від св. Матвія 7: 13-14. Він був надзвичайно поширений у старій українській літературі. От як описував ці дороги, наприклад, Климентій Зиновіїв: "Двѣ дороги вѣм на сем свѣтВ ся обрѣтают, / которьіє человѣков до двох стран привождают. / Єдна до преисподних мѣст грѣшников уводит, / другая праведников самого неба доводит. / Лѣвая то дорога знать ведет в вѣчны муки, / а правая до неба приводит Боїу в руки" [Климентій Зіновіїв. Вірші. Приповісті посполиті. - Київ, 1971. - С. 200].
68 Див. прим. З—4 до поезії «Est quaedam moerenti flere voluptas» та прим. 752-753 до діалоіу «Сѵмфоніа, нареченная Книга Асхань».
69 Гр. Еѵбаціоѵіа - 'щастя; достаток'.
70 Сковорода має на думці слова: С/Иѵрнл й стекти й каиа СЗ рй^ъ твой^ъ (Книга Псалмів 44 (45): 9).
71 Гр. бЕ^ісоца - 'подання правої руки'; в переносному значенні: 'союз, дружба'.
72 Окреслення сьшовє світл зринає в Євангелії від св. Луки 16: 8 (пор.: сьшовє вікл сегш /иХдрійши пЗчє сыншвъ світл) та в Євангелії від св. Івана 12: 36 (пор.: дбндеже світъ Йліате, вірХйтє во світъ, да сьшовє світл вХдете).
73 Пор.: Веніамін: сын дній, або добродѣтелей, або правицы" [БериндаП. Лексікон славеноросскій и имен толкованіє. - Київ, 1627. - Ст. 376].
74 Ці роздуми про єство "правого" та "лівого" навіяні, мабуть, євангельською візією Страшного суду: й постЗвитъ овцы шдєснХгс севє, л кш^/іицм шшХгскі (Євангелія від св. Матвія 25: 33) та посталими на її Грунті фразами на взір: "шуицу грѣшным всѣм людєм презначаєт" [Климентій Зіновіїв. Вірші. Приповісті посполиті. - Київ, 1971. -
С. 150]; "Избави нас, Бог, от шуего стояния..." [Пословицы русского народа. Сборник
В. Даля. - Москва, 1957. - С. 43] тощо. Крім того, як свідчив Володимир Даль, одне зі значень слова "шуя" - "полова" [Даль В. Толковый словарь живого великорусского язы-ка. - Москва, 1956. - Т. IV. - С. 651].
75 Неточна цитата з Послання св. ап. Павла до галатів 4: 14. Пор.: йкоже агглл бжїа ПрЇАСТе /ИА.
76 Неточна цитата з Другого послання св. ап. Павла до коринтян 2: 15. Пор.: юртово Б/1Г0Х^НЇЄ ЄС/ИЬІ.
77 У Третій книзі царств 1: 3 зринає фраза отроковйцы дбврьіА.
78 Пісня над піснями 1: 3.
79 Очевидно, Сковорода має на думці слова: дѣвйцы /иоа й йншты /иой (Яидбіш въ П/і^нъ (Плач Єремії 2: 21).
80 Неточна цитата з Книги пророка Амоса 8: 13. Пор.: шскХд^гстъ дѣвы дшврьіА.
81 Фраза рбдъ /іХмвъ й пре/ігсвод^йный зринає в Євангелії від св. Матвія 16: 4.
82 Євангелія від св. Матвія 25: 12.
83 Неточна цитата з Євангелії від св. Луки 4: 9. Пор.: вер^исА (ЯшдХ дб/іХ.
84 Євангелія від св. Івана 8: 23.
85 Євангелія від св. Івана 8: 23.
86 В Євангелії від св. Матвія 6: 28 зринає фраза крТнъ