Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану - Олексій Анатолійович Кононенко

Ймовірно, родоначальник племені ерсарі (арсарі). Деякі дослідники ототожнюють ерсарі із сариками. (Карпов Г. И. Туркмены. /Туркменоведение, 1927, № 4, с. 37/).

Тупа – у часи пізнього середньовіччя й у нові часи в узбеків мало значення: 1) родоплемінна група, більша, ніж рід, але менша, ніж плем'я; 2) територія, зайнята підрозділом племені.

Сучасні текінці, сарики, ерсарі та йомуди у XVI–XVII ст. входили до складу великого племінного об'єднання «зовнішніх салорів», на чолі якого стояло плем'я салорів; «внутрішні» салори мешкали на берегах Каспійського моря, до них зараховувалися також «хорасанські туркмени»; «зовнішні» салори мешкали на схід від моря до річки Амудар'ї (Бартольд В. В. Очерк, с. 43). Боротьба між «зовнішніми» і «внутрішніми» салорами відображена в «Книзі мого діда Коркута» (гл. XII, «Пісня про те, як зовнішні огузи повстали проти внутрішніх огузів і як помер Бейрек»).

Азлар – Даразлар – Дараз.

Золотоординський хан Джанибек правив з 1342 по 1357 р. (Бартольд В. В. Очерк, с. 44).

Аяз (Айаз) – так звали улюбленого раба Махмуда Ґазневі. За Махмудом Кашгарським, ayas: 1. «чисте (безхмарне) небо»; 2. «ім'я, яке дають рабам [гулямам], тому що обличчя у них прекрасні». Аяз став персонажем легенд: «Образ хороброго і мудрого раба – богатиря Аяза – один з найдавніших образів середньоазійського тюркського фольклору. З його іменем легенда пов'язує «живописну пам'ятку Давнього Хорезму, фортецю перших століть нашої ери – Аяз-кала» (Толетов С. П. По следам древне-хорезмийской цивилизации, с. 22).

Чора – «наближені», «фаворити» (Будагов Л. Ср. словарь, т. І, с. 494); «рабочий» (Радлов В. Опыт словаря, т. II, столб. 2019).

Куртиш – Кертиш – Гердиш. (Бартолъд В. В. Очерк, с. 45).

С. П. Толстов вважає, що хизирський іль – нащадки племен, що переселилися у X ст. в Хіву з Волги (СЭ, 1946, № 2, с 93).

Протока Актам впадає в Балканську затоку Каспійського моря

Кіма – велика плоскодонна барка-каюк на Аму-Дар'ї.

Вірогідно, Аральське море (Примітки А. Г. Туманського в кн. «Родословная туркмен», с 71). Туркмени, киргизи і каракалпаки Аральське море називали «денгиз (тенгиз) море» (Берг Л. Аральское море, с 111); аджи – гіркий.

Бердібек-хана було убито в 1359 р. (1361 р.?); (Греков Б. Д., Якубовский А. Ю. Золотая Орда и ее падение, с. 271).

Огурча – Огричі – Агрича – урочище, яке згадується в джерелах XV і XVI ст. Знаходиться там, де «впадає південний рукав Аму-Дар'ї – Аджай-ба – в Каспій» (Марущенко А. Существенные поправки, с 13–14). Вперше ця назва зустрічається у Захір-ад-діна (1392 р.). (Бартолъд В. В. Сведения об Аральском море, с 72–93).

Арсар'ї – ерсарі.

Балобан, балабан – «Птах родини соколиних, хижак; довжина тіла до 60 см, розмах крил до 1 ЗО см.