Європейська конвенція з прав людини та кримінальний процес - Джеремі Макбрайд
«Де Йонґ, Бальєт і Ван Ден Брінк проти Нідерландів» (De Jong, Baljet and Van Den Brink v Netherlands), 8805/79, 8806/79 і 9242/81, 22 травня 1984 року.
51. ... Формулювання пункту 3 ... («має негайно постати перед»), якщо його тлумачити з огляду на його предмет і призначення, виявляє невіддільну від нього «процесуальну вимогу»: «суддя» або судова «посадова особа» повинні насправді заслухати затриману особу і ухвалити належне рішення ...
«Мамедова проти Росії» (Mamedova v Russia), 7064/05, 1 липня 2006 року.
81. Слід відзначити, що в рішенні від 22 лютого 2005 року обласний суд постановив, що потреби заслуховувати думку сторін про матеріали, представлені прокурором для обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою, не було. У цьому зв’язку Суд нагадує, що пункт 3 статті 5 зобов’язує «посадову особу» особисто заслухати обвинувачуваного, перевірити всі факти, що свідчать за й проти досудового ув’язнення, і викласти в рішенні про тримання під вартою факти, якими воно обґрунтовується ... Отже, продовження строку тримання заявниці під вартою без заслуховування її думки, без надання їй змоги прокоментувати матеріали, представлені прокурором, і без прийняття належним чином її доводів на користь звільнення є несумісним із гарантіями, закріпленими в пункті 3 статті 5 Конвенції.
d. Потреба в автоматичному розгляді рішень по суті«Т. В. проти Мальти» (T W v Malta), 25644/94 [GC], 25 квітня 1999 року
43. Здійснювати судову перевірку підстав для тримання під вартою треба не тільки негайно, але й автоматично ... Не можна її ставити в залежність від попереднього подання заяви утримуваної під вартою особи. Така вимога не тільки б змінила характер передбаченого в пункті 3 статті 5 захисту, який не є тотожним тому, що встановлює пункт 4 статті 5, і гарантує право ініціювати провадження з метою перевірки правомірності тримання під вартою в судовому порядку ... Вона могла б навіть позбавити сенсу гарантію, передбачену пунктом 3 статті 5 — оборонити особу від довільного позбавлення волі, забезпечивши обов’язковість незалежного судового нагляду за актами позбавлення волі ... Негайна судова перевірка підстав для затримання також є важливою гарантією проти жорстокого поводження з особою, взятою під варту... Більше того, заарештовані, що зазнають такого поводження, можливо, були б нездатні подавати судді клопотання про перегляд підстав для їхнього тримання під вартою ...
e. Потреба в повноваженнях звільнювати з-під варти«Т. В. проти Мальти» (T W v Malta), 25644/94 [GC], 25 квітня 1999 року.
48. ... Суд вважає, що те, що 7 жовтня 1994 року заявник постав перед суддею, не могло забезпечити відповідність до пункту 3 статті 5 Конвенції, оскільки той суддя не мав повноважень видати постанову про його звільнення. Відповідно, це спричинило порушення цього положення.
«Маккей проти Сполученого Королівства» (McKay v United Kingdom) [GC], 543/03, 3 жовтня 2006 року.
31. За своєю побудовою пункт 3 статті 5 як частина цієї системи гарантій стосується двох окремих питань — ранніх етапів після арешту, коли людина потрапляє під владу органів, та періоду до можливого судового розгляду в кримінальному суді, протягом якого підозрюваний може перебувати під вартою чи бути звільненим на певних умовах або без них. Ці дві частини надають різні права і номінально не перебувають у логічному чи часовому зв’язку одна з другою.
48. Суд нагадує, що заявника заарештували 6 січня 2001 року, о 10-й вечора, за підозрою у скоєнні пограбування автозаправної станції. Йому висунули обвинувачення о 12:37 наступного дня. 8 січня 2001, о 10-й ранку, заявник уперше постав перед судом магістратів, який постановив залишити його під вартою. Те, що магістрат мав повноваження розглядати законність арешту й тримання під вартою та наявність достатніх підстав для підозр, а так само те, що він мав право видавати постанову про звільнення, якщо ці вимоги не були виконані, не оскаржується. Це вже само по собі забезпечувало достатні гарантії проти зловживання повноваженнями з боку органів влади і забезпечувало дотримання умов першого елемента пункту 3 статті 5, будучи негайним, автоматичним і таким, що відбувається перед належним чином вповноваженою судовою посадовою особою.
49. Питання про звільнення на час досудового слідства було особливим і окремим питанням, що логічно набуло значення для справи тільки після встановлення правомірності та передбаченої в Конвенції підстави для затримання. У справі заявника його розглянув приблизно через 24 години, 9 січня 2001 року, Високий суд, який і видав розпорядження про його звільнення. Ні один із елементів можливого зловживання або довільності не випливає ні з того факту, що це зробив інший суд або суддя, ні з того, що розгляд поставили в залежність від його клопотання. Адвокат заявника подав таке клопотання без будь-яких перешкод чи труднощів ...
51. Отже, пункт 3 статті 5 Конвенції порушений не був.
6. Обов’язок обґрунтовувати тримання під вартою«Курт проти Туреччини» (Kurt v Turkey), 24276/94, 25 травня 1998 року.
123. Необхідно також підкреслити, що автори Конвенції підсилили захист від свавільного позбавлення особи волі, створивши комплекс прав, покликаних звести до мінімуму небезпеку сваволі, які встановлюють, що позбавлення волі має перебувати під
