Європейська конвенція з прав людини та кримінальний процес - Джеремі Макбрайд

«Дикме проти Туреччини» (Dikme v Turkey), 20869/92,11 липня 2000 року.

55. ... перший заявник ... стверджував, що службовці, які почали допит, були членами підрозділу «анти-Дев-Соль» ... і що після першого допиту, близько 7 години вечора, працівник секретної служби залякував його, кажучи: «Ти належиш до «Деврімчі Соль» (Devrimci Sol), і, якщо не повідомиш нам, що нам потрібно, то тебе звідси винесуть уперед ногами!».

56. На думку Суду, ці слова досить точно вказували на підозри щодо першого заявника. Отож, зважаючи при цьому на те, що відповідна організація була заборонена законом, і на причини, які він, можливо, мав для того, щоб не виказати себе і боятися поліції (його сестру було вбито в сутичці з поліцією ...), Суд вважає, що пан Дикме на цьому етапі мав чи міг би вже зрозуміти, що його підозрюють у причетності до заборонених видів діяльності, подібних до тих, якими займалася «Дев-Соль»...

«Г. Б. проти Швейцарії» (H B v Switzerland), 26899/95, 5 квітня 2001 року.

48. ... негайно після арешту заявника 12 травня 1993 року його письмово повідомили про різні правопорушення, в яких його підозрювали. Окрім того . суддя-слідчий усно повідомив заявникові про обвинувачення, висунуті компанії Б., та й він дійсно добре знав про інтерес органів кримінального переслідування до компанії. Усі ці відомості дали заявникові змогу в день його арешту подати власноручно написану скаргу до апеляційного суду кантону Солотурна (Solothurn) ...

49. Пам’ятаючи про те, що заявник, будучи членом правління та керівником компанії Б., знав про фінансове становище компанії як фахівець, Суд вважає, що заявника після арешту було належним чином повідомлено про «основні правові та фактичні підстави його арешту з тим, щоб він міг, якщо [вважав, що] треба, оскаржити в суді його правомірність» ...

«Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v United Kingdom), 14310/88, 28 жовтня 1994 року.

76. ... службова особа, що здійснювала арешт, — капрал Д., окрім проголошення необхідних за законом офіційних слів про арешт, також назвала пані Мюррей статтю Закону 1978 року, згідно з якою здійснювався арешт. Вказівка тільки на правову підставу арешту сама по собі не є достатньою для цілей пункту 2 статті 5. ...

77. ... На думку Суду, пані Мюррей мало бути очевидним, що її допитують з приводу її можливої причетності до збору коштів на придбання зброї для Тимчасової ІРА її братами в США. Звичайно, говорячи словами судді, що розглядав справу, «ніякого детального допиту з приводу збору нею грошей не було», однак, як відзначили національні суди, сталося це через відмову пані Мюррей відповідати на будь-які запитання, крім запитання про те, як її звуть. ...Отож Суд вважає, що причини її арешту були достатньою мірою доведені до її відома під час допиту.

78. Пані Мюррей була заарештована в своєму будинку о 7 годині ранку й допитана в армійському центрі того ж дня між 8:20 і 9:35 ранку. У контексті справи цей інтервал не можна вважати таким, що виходить за рамки обмежень у часі, визначених поняттям негайності в пункті 2 статті 5. ...

«Дикме проти Туреччини» (Dikme v Turkey), 20869/92,11 липня 2000 року.

56. ... У будь-якому разі інтенсивність і частота допитів також дають змогу припустити, що вже на першому з них, який [розпочався за кілька годин після арешту, о 7:30 ранку, і] тривав до 7 вечора чи трохи пізніше, пан Дикме міг би набути деякого уявлення про те, в чому його підозрюють. ... Часових обмежень, які встановлює поняття негайності в пункті 2 статті 5, ... було, таким чином, дотримано, зокрема, з огляду на те, що перший заявник якоюсь мірою сприяв продовженню відповідного періоду, не називаючи себе.

«Ніколова проти Болгарії» (Nikolova v Bulgaria) [GC], 31195/95, 25 березня 1999 року.

49. ... Перш ніж говорити, що «посадова особа» здійснює «судову владу» за змістом [пункту 3 статті 5] ..., вона має задовольняти певні умови, що забезпечують затриманій особі захист від довільного і необґрунтованого позбавлення свободи ...

Отож «посадова особа» повинна бути незалежною від виконавчої влади та сторін. У зв’язку з цим істотними є формальні ознаки об’єктивності на момент прийняття рішення про затримання: якщо на той час видається, що «посадова особа» може згодом вступити в подальше кримінальне переслідування від імені органу обвинувачення, то незалежність і неупередженість такої особи можуть сприйматися як такі, що викликають сумнів. ... «Посадова особа» має заслухати особу, припроваджену до нього, особисто та перевірити з застосуванням правових критеріїв, чи обґрунтоване її тримання під вартою, чи ні. Якщо обґрунтованість не буде встановлена у такий спосіб, то ця «посадова особа» повинна мати повноваження видати обов’язкову для виконання постанову про звільнення затриманого ...

50. ... Після її арешту 24 жовтня 1995 року заявниця була припроваджена до слідчого, який не мав повноважень приймати правомірні рішення щодо її тримання під вартою і не