Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т. - Колектив авторів

При оформленні документів, які містять інформацію про об’єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків, відповідальність фактично настає за бездіяльність — за незазначення реєстраційного номера.

Документами, які містять інформацію про об’єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків, можуть бути будь-які документи, до яких нормативні акти вимагають включати відомості про об’єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату фізичними особами податків.

Якщо такими документами є податкова звітність, умовою притягнення до відповідальності за пунктом 119.4 є відсутність ознак правопорушення, передбаченого пунктом 119.2 статті 119 ПК. Це означає, що у випадках, наприклад, подання податкової звітності, яка містить недостовірні відомості як про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку і суми утриманого з них податку, так і про недостовірний реєстраційний номер облікової картки платника податків, застосовується лише п. 119.2 ПК.

Коло осіб, які є суб’єктами цього правопорушення, окреслене у п. 70.12, де обов’язок використовувати при оформлені документів (їх складанні і видачі) реєстраційний номер облікової картки платника податків покладений на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм, включаючи

установи Національного банку України, банки та інші фінансові установи, біржі, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичні особи-підприємців, а також фізичні особи в усіх документах, які містять інформацію про об’єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків.

120.1. Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), —

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, —

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

120.1.1. Виключено Законом України від 07.07.2011 р.№ 3609-VІ.

120.2. Невиконання платником податків вимог, передбачених абзацом другим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності —

тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов’язання (недоплати).

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов’язань інші штрафи, передбачені цією главою Кодексу, не застосовуються.

(Стаття 120 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2011 р. № 3609-VІ)

120.1.Абзаци перший і другий цього пункту ст. 120 ПК встановлюють відповідальність за правопорушення, яке може вчинятися як у формі бездіяльності, так і у формі активної поведінки (дії):

— неподання платниками податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків);

— несвоєчасне подання платниками податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків).

Неподання декларації за змістом цього пункту ст. 120 ПК — це відсутність поданої декларації, по-перше, після закінчення встановленого строку і, по-друге, на момент прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за це порушення в порядку ст. 116 ПК.

Несвоєчасне подання декларації — це її подання, по-перше, після закінчення встановленого строку і, по-друге, до отримання повідомлення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за неподання декларації в порядку ст.116 ПК.

Тобто диспозиція цього пункту сформульована таким чином, що хоча неподання декларації у строк є закінченою формою правопорушення, наступне (із запізненням) подання цієї декларації утворює нову форму порушення — несвоєчасне подання. Правопорушення вчиняється в одній з цих двох форм, оскільки одна і та ж декларація однією особою в один момент часу не може бути і неподаною, і поданою несвоєчасно.

За порушення вимог статей 46–51 ПК щодо форми і змісту податкових декларацій та порядку їх складання відповідальність за п. 120.1 не передбачена.

Про строки та порядок подання податкових декларацій див. коментар до ст. 49 ПК, а про правила обчислення строків подання інформації (у т. ч. податкових декларацій) — коментар до п. 117.1 ст. 117 ПК.

Суб’єктами правопорушення та відповідальності є:

— платники податків (див. коментар до ст. 15 ПК);

- інші особи, зобов’язані нараховувати та сплачувати податки, збори (див. коментар до ст. 18 і ст. 19 ПК).

Якщо податковим агентом неподана або несвоєчасно подана податкова звітність про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків-фізичної особи, суми утриманого з них податку, це підпадає одночасно під дію як п. 120.1, так і п. 119.2 ПК (конкуренція правових норм). У таких випадках вчинене слід кваліфікувати за п. 119.2 як спеціальною нормою.

Абзаци третій і четвертий п. 120.1 встановлюють відповідальність платника податків за повторні дії, тобто за несвоєчасне подання податкових декларацій (розрахунків), вчинене протягом року після застосування до нього штрафу за таке порушення.

Відповідальність платника податків за повторну протягом року бездіяльність, тобто за повторне неподання податкових декларацій (розрахунків), цим пунктом ст. 120 не передбачена і тому така бездіяльність, незалежно від наявності чи відсутності ознаки повторності, має кваліфікуватися за абз. 1 п. 120.1 ст. 120 ПК.

Суб’єктами кваліфікованого правопорушення та відповідальності є лише платники податків. Інші особи, зобов’язані нараховувати та сплачувати податки, збори в абзаці третьому пункту 120.1 (на відміну від абзацу першого цього пункту), не зазначені як суб’єкти правопорушення і відповідальності за цією нормою.