Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т. - Колектив авторів
123.2. Використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов’язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, — тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов’язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.
(Стаття 123 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2011 р. № 3609-VІ)
123.1. Відповідальність за цим пунктом ПК настає не за те, що контролюючий орган самостійно визначив суму податкового зобов’язання, або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, а за ті дії чи бездіяльність платників податків, які утворили підстави для контролюючого органу самостійно визначити суми податкового зобов’язання, зменшити суми бюджетного відшкодування тощо.
Відповідно до вказаних нижче норм ПК зазначені підстави утворюють такі випадки дій та (або) бездіяльності платників податків:
— неподання платником податків в установлені строки податкової (митної) декларації (підпункт 54.3.1 п. 54 ст. 54 ПК);
— заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, якщо про це свідчать дані перевірок результатів діяльності платника податків (підпункт 54.3.2 ст. 54 ПК);
— ухилення від сплати податків, про що свідчить рішення суду, що набрало законної сили, і яким особу визнано винною в ухиленні від сплати податків (підпункт 54.3.4 ст. 54 ПК);
— порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб податковим агентом, якщо про це свідчать дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента (підпункт 54.3.5 п. 54 ст. 54 ПК);
— заниження або завищення податкових зобов’язань, визначених платником у митних деклараціях, якщо про це свідчать результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів (підпункт 54.3.6 п. 54 ст. 54 ПК).
Таким чином, обов’язковою ознакою для трьох з п’яти вказаних вище підстав для притягнення до відповідальності за п. 123.1 цієї статті є наявність даних перевірок (контролю), які підтверджують факт правопорушення. Ще одна з цих ознак може бути підтверджена лише рішенням суду, що набрало законної сили.
Щодо поняття перевірок (контролю), порядку їх проведення та оформлення отриманих результатів (даних перевірок) дивись главу 8 ПК та коментар до її статей.
Особа може бути визнана винною в умисному ухиленні від сплати податків вироком суду за кримінальною справою, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах див. ст. 212 КК).
Особа може бути визнана винною в ухиленні від сплати податків за рішенням суду за адміністративною справою (ст. 163-2 та ст. 163-4 КАП), якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у розмірах, які не є значними.
Відповідальність за даною нормою виключається, якщо контролюючий орган без даних перевірок, коли вони є обов’язковими, або без наявності судового рішення, яке набрало законної сили, самостійно визначає суму податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/ або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків.
Суб’єктом правопорушення та суб’єктом відповідальності є платник податків, у тому числі податковий агент (у випадку застосування даних перевірок щодо утримання податків податковим агентом).
Абзаци третій і четвертий п. 123.1 цієї статті встановлюють відповідальність за кваліфікований (за ознакою повторності) склад правопорушення, передбаченого абзацом першим, тобто повторне протягом 1 095 днів неподання платником податків в установлені строки податкової (митної) декларації, ухилення від сплати податків тощо.
Повторність утворюють будь-які варіанти послідовності порушень, що є підставою для контролюючого органу самостійно визначити суму податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків. Наприклад, заниження суми податкових зобов’язань після неподання декларації або навпаки. Однак умовою застосування відповідальності за абз. 3 і 4 п. 123.1 є повторне визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання з того податку, за яким відбулося визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання вперше (на це вказує словосполучення «з цього податку»).
Для підтвердження наявності повторності порушень, які встановлюються даними перевірок (контролю) чи судовими рішеннями, необхідні самостійні (окремі) перевірки або судові рішення, що набрали законної сили, як за першим, так і за повторним фактом порушення.
Повторність утворюється незалежно від того, чи була застосована фінансова санкція за перший випадок.
Якщо платник податку був притягнутий до відповідальності за перше порушення — відлік річного строку починається з дня уплати штрафу за попереднє правопорушення і закінчується 1 095 календарним днем включно.
Якщо ж за перше порушення штрафні санкції не застосовувалися, строк починається з наступного дня після оформлення належним чином рішення контролюючого органу самостійно визначити суму податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків. Якщо на момент притягнення до відповідальності не сплили строки давності, передбачені ст. 114, можливе застосування штрафних санкцій як за перше, так і за повторне правопорушення. Тобто застосовується штраф у розмір 25 відсотків відповідної суми за перше порушення і штраф в розмірі 50 відсотків — за повторне.
123.2. Цей пункт не містить ознак окремого правопорушення, а лише визначає додаткові наслідки у випадках, коли
