ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ - Віктор Бідь

Головні завдання:

1) з’ясування кола осіб, причетних до події, що вивчається;

2) отримання вихідних даних, які характеризують подію, що вивчається.

Запитання 1. «Ви знаєте, чому Вас запросили на цю бесіду?»

Відповіді

А. Правдива відповідь людини, яка не має відношення до злочину, як правило, неухильна і нерідко містить згадку злочину, деякі міркування про нього. Людина не пов’язує цю подію з собою, а тому їй немає потреби замислюватися про значення повідомлюваної нею інформації.

Б. Нещира — вкрай невизначені відповіді можуть свідчити про причетність до події (злочину). Вслуховуючись у пояснення, юрист може вловити прояви прихованого акценту на повну непричетність опитуваного в ланцюжку «подія — суб’єкт — бесіда». Демонстрація цього акценту для людини настільки важлива, що вона іноді жертвує природністю своєї заяви.

Запитання 2. «Ви вірите в те, що цей (цю) злочин (подію) дійсно було скоєно?»

Відповіді

А. Правдива — непричетні особи, зацікавлені в установленні істини, не маючи підстав для приховування відомої їм інформації, як правило, погоджуються з тим, що подія мала місце.

Б. Нещира — винні часто дають інші відповіді, бо намагаються будь-яким способом приховати свою обізнаність, ускладнити встановлення обставин події, спрямувати слідство на обманний шлях і усунути необхідність подальшого розслідування.

Запитання 3. «Хто, на Вашу думку, міг би це зробити?» Це запитання виявляє бажання людини допомогти слідству.

Відповіді

А. Правдива — ті, що не мають причин щось приховувати, як правило, називають прізвища.

Б. Нещира — винні ухиляються від згадування конкретних імен. Коли ж називають їх, у відповіді обов’язково містяться вигадані обставини, які моделюють слідову картину причетності цих осіб до події (злочину).

Запитання 4. «Чому Ви так думаєте?» Таке запитання спонукає особу аргументувати свої припущення конкретними фактами, які можуть дати додаткову інформацію про обставини події (злочину) і свідчити про ступінь обізнаності особи про нього.

Відповіді

А. Правдива — невинні часто дають пояснення, які узгоджені з відповіддю на попереднє запитання і обґрунтовують зв’язок названих осіб із фактами.

Б. Нещира — причетні особи або дають вкрай розпливчасті і невизначені відповіді, або якщо називають конкретних осіб, то їхня аргументація відрізняється детальністю, зв’язністю, що зазвичай свідчить про попередню продуманість того, що можна «підсунути» слідству, а також про обізнаність щодо події. Якщо відповідь наперед не продумана, то вона буває розпливчастою, при цьому імена не називаються.

Запитання 5. «Хто, на Вашу думку, міг би скоїти цей злочин (подію) з найменшою ймовірністю?» Запитання є контрольним, воно прямо протилежне запитанню 3, потребує відновлення і відтворення тих асоціативних зв’язків, які були створені у ході нещирої вимушеної відповіді, викликає труднощі, дає змогу отримати додаткову інформацію про подію і осіб, причетних до неї.

Відповіді

А. Правдива — непричетні постараються назвати імена.

Б. Нещира — причетні прагнуть ухилитися від того, щоб виключити будь-кого з числа підозрюваних.

Запитання 6. «Хто мав найкращі можливості це зробити?» Формулювання запитання передбачає оцінку опитуваним об’єктивних (відсутність алібі, наявність знарядь і засобів скоєння злочину і т. д.) і суб’єктивних (задум, мотив, мета, знання і вміння, навики і т. п.) можливостей особи, причетної до події.

Відповіді

А. Правдива — непричетні до події особи зазвичай називають конкретні імена, детальна аргументація в силу їхньої необізнаності, як правило, відсутня.

Б. Нещира — причетні зазвичай кажуть, що це міг зробити будь-хто, боячись мимовільно проявити обізнаність про деталі події.

Запитання 7. «Як Ви думаєте, що заслуговує людина, яка це зробила?»

Відповіді

А. Правдива — непричетні запропонують реалістичне покарання без врахування будь-яких обставин, які пом’якшують чи збільшують провину.

Б. Нещира — причетна особа, знаючи, хто скоїв злочин, буде поблажлива і почне наводити обставини, які пом’якшують провину, готова «спустити все на гальмах».

Запитання 8. «Ви думали коли-небудь про те, щоб зробити щось подібне?»

Відповіді

А. Правдива — непричетний відкидає таку можливість.

Б. Нещира — причетна особа допускає можливість помилки в раніше даних відповідях і прагне профілактувати її, повідомляючи, що раніше думала про це, але в силу певних причин не здійснювала ніяких дій.

Запитання 9. «Ви коли-небудь брали щось «в позичку» без наміру потім повернути?» Запитання схоже на попереднє, але дає можливість причетному «зберегти своє лице».

Відповіді

А. Правдива — непричетна людина відразу ж відкине таку можливість. Інша назва вчинку, який нею здійснюється, не змінить її ставлення до нього, і тому незадоволення, виявлене нею, буде природним.

Б. Нещира — причетна особа може сказати, що вона думала про це, навіть припускає таку можливість за певних умов, але ніколи не робила нічого подібного.

Запитання 10. «Якби Ви захотіли зробити щось подібне, як би Ви це здійснили?»

Відповіді

А. Правдива — чесні люди зазвичай не мають готової відповіді, бо вони не розглядають нічого подібного стосовно себе.

Б. Нещира — винні особи часто описують, як насправді було скоєно злочин або дають пояснення, які мають багато спільного зі справжньою подією (в їхньому описі досить часто присутні реальні деталі події).

У кінці першої бесіди-опитування доцільно подякувати опитуваного і всім виглядом показати, що бесіда