Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь 1569-1999 - Тімоті Снайдер

543

Senn Alfred Erich. Lithuania Awakening. — Berkeley: University of California Press, 1999. — p. 99; Popovski Vesna. National Minorities and Citizenship Rights in Lithuania, 1988–93. — Houndmills: Palgrave, 2000. — p. 132–133; Lossowski Piotr. The Polish Minority in Lithuania // Polish Quarterly of International Affairs, 1, 1–2 (1992). — p. 83; Kultura, 499 (1989). — s. 106–112; Chajewski. Polityka polska wobec Litwy wiatach 1989–1994. — s. 96; Gazeta Wyborcza, 27 вересня 1989 p. — s. 6.

544

Widacki. Stosunki polsko-litewskie. — s. 41–44; Gazeta Wyborcza, 5 жовтня 1990 p. — s. 6.

545

Як сказав Ернест Ренан: «Забута історія або, краще сказати, історична помилка є одним з головних чинників творення нації». Цит. за: Ренан Е. Що таке нація? // Націоналізм: Антологія / Проценко Олег, Лісовий Василь (упор.). — К.: Смолоскип, 2010. — с. 255. Про це див. також: Андерсон Бенедикт. Уявлені спільноти. — К.: Критика, 2001. — с. 245–248.

546

Kostrzewa-Zorbas Grzegorz. Stare і nowe // Gazeta Wyborcza, 22 вересня 1989 p. — s. 6.

547

Лист у: Gazeta Wyborcza, 15–17 вересня 1989 p. — s. 2. Кпини про Владивосток див.: Gazeta Wyborcza, — 8–10 вересня 1989 р. — s. 1. Див. також: Gazeta Wyborcza, 11 вересня 1989 р. — s. 6; 5 червня 1990 р. — s. 6.

548

Aide-memoire w sprawie potrzeb mniejszosci polskiej w Republice Litewskiej // Polskie Ministerstwo Spraw Zagranicznych, 26 листопада 1990 p. Ця кампанія зі здобуття територіальної автономії не була помічена на Заході саме тому, що їй не вистачало (за виразом Роджерса Брюбейкера) «націоналізаційної зовнішньої батьківщини», яка підтримала б її претензії. Див.: Брюбейкер Роджерс. Переобрамлений націоналізм: статус нації та національне питання у новій Європі. — Львів: Кальварія, 2006. Голоси автономістів див. у: Nasza Gazeta (Wilno), 22 жовтня 1989 р. — s. 3; 22 жовтня 1989 p. — s. 1; 8 листопада 1989 p. — s. 1, 3; 4 грудня 1989 р. — s. 2; 8 квітня 1990 р. — s. 1–2; 23 квітня 1990 р. — s. 2; 13 травня 1990 р. — s. 1; 3 червня 1990 р. — s. 2; 15 жовтня 1990 р. — s. 2.

549

Senn. Gorbachev s Failure in Lithuania. — s. 145.

550

Gazeta Wyborcza, 23 травня 1991 р. — s. 7; 18 січня 1992 р. — s. 1; Rzeczpospolita, 11–12 квітня 1992 р. — s. 7; Chajewski. Polityka polska wobec Litwy. — s. 102.

551

Sprawozdanie stenograficzne (49), 11 січня 1991 p. — s. 111.

552

Snyder imothy. National Myths and International Relations Poland and Lithuania, 1989–1994 // Eas European Politics and Societies, 9, 2 (1995) — p. 318–319; Gazeta Wyborcza, 14 січня 1991p., s. 3.

553

RFE Daily Report, 20 лютого 1992 p.

554

Gazeta Wyborcza, 12–13 січня 1991 p. — s. 1; 15 січня 1991 p. — s. 1; 21 січня 1991 p. — s. 11.

555

Gazeta Wyborcza, 14 січня 1991 p. — s. 1; 15 січня 1991 p. — s. 1; 18 січня 1991 p. — s. 3; Лист Лєшека Єсеня авторові від 9 квітня 2000 р.

556

Gazeta Wyborcza, 12–13 січня 1991 р. — s. 1; 14 січня 1991 р. — s. 3.

557

Пор.: Larrabee Stephen F. Eas European Security after he Cold War. — Santa Monica, Calif: RAND, 1993. — p. 11–12.

558

До 1993 р. Європейський Союз (ЄС) називався Європейська Спільнота. Щоб уникнути плутанини, я постійно використовуватиму абревіатуру ЄС. До 1992 р. про бажання Польщі приєднатись до НАТО вголос не говорили, відвертіше про це висловлювалися прем'єр-міністри Ян Ольшевський і Ханна Сухоцька, але не Скубішевський. Ще в 1991 р. (якщо не раніше) це питання стало предметом переговорів із західними партнерами.

559

Skubiszewski. Polityka zagraniczna. — s. 205.

560

Ibid. — s. 29.

561

Основні засади політики див. у: Sprawozdanie stenograficzne (14), 8 травня 1992 р. — s. 152–159; Skubiszewski. Polityka zagraniczna. — s. 274, 282, 299–308. Про погляди посла в 1992–1997 рр. див. також: Widacki Jan. Stosunki polsko-litewskie // Kultura, 602 (1997). — s. 46; Norkunas Zilvinas. Steering the Middle Course // Lithuania in the World, 4, 2 (1996) — p. 18–23; а промову наступного міністра закордонних справ Анджея Олеховського в: Sprawozdanie stenograficzne (20), 12 травня 1994 р. — s. 27.

562

«Polska — Ukraina — Bialorus» // Polska w Europie, 12 (1993). — s. 111–112.

563

Останній безпосередньо посилався на Копенгагенську декларацію 1990 р. про права меншин. Vertrag zwischen der Bundesrepublik Deutschland und der Republik Polen uber gute Nachbarschaft und freundschaftliche Zusammenarbeit. 17 червня 1991 p., стаття 20 (доступ за адресою: www.auswaertiges-amt.de).

564

Polityka (Warszawa), 3 лютого 1996 р. — s. 40. Див. також: Skubiszewski. Polityka zagraniczna. — s. 126, 206; Ukraincy w Polsce / Czech Miroslaw (oprac.). — Warszawa: Zwiazek Ukraincow w Polsce, 1993. — s. 278.

565

Genscher Hans-Dietrich. Rebuilding a House Divided. — New York: Broadway Books, 1998. — p. 525; Kohl Helmut. Ich wollte Deutschlands Einheit. — Berlin: Ullstein, 1996. — s. 446–447. Про «європейський» характер німецько-польської угоди 1991 р. див.: Bingen Dieter. Die Polenpolitik der Bonner Republik von Adenauer bis Kohl. — Baden-Baden: Nomos, 1998. — s. 292–306. Див. загалом: imothy Garton Ash. In Europe's Name. — New York: Random House, 1994.

566

Czech. Ukraincy w