Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь 1569-1999 - Тімоті Снайдер

472

Про польську та радянську інтерпретації української історії див.: Velychenko Stephen. Shaping Identity in Eastern Europe and Russia. — New York: St. Martins, 1993; Вілсон Ендрю. Українці: несподівана нація. — К.: К.І.С., 2004.

473

Особистий досвід автора у Львові (липень 1999 р. і червень 2000 р.). Існує польська пісня про Волинь зі схожими словами, записана в спогадах поляків, що втекли з краю в 1943 р.

474

Зауваження про ескімосів див. у: Babinski. Pogranicze polsko-ukrainskie. — s. 109. Історію про костьол Св. Терези та собор Св. Івана Хрестителя наведено в: Hann Chris. Postsocialis Nationalism // Slavic Review, 57, 4 (1998). — p. 840–863. Керівник комітету «Захисту польського костьолу» висловив свої погляди на сторінках Pogranicze (Przemysl). — s. 24–28 (1991).

475

Przesiedlenie ludnosci polskiej / Cieselski Stanislaw (red.). — Warszawa: Neriton, 1999. — s. 27.

476

Kersten Krystyna. Forced Migration and he ransformation of Polish Society in he Postwar Period // Ethnic Cleansing in Eas Central Europe, 1944–1948 / Ther Philipp, Siljak Ana (eds.). — Boulder, Colo.: Rowman and Li lefield, 2001. — p. 75–87.

477

Про етнічну чистоту і комуністичну легітимізацію див.: Gross Jan. A angled Web // The Politics of Retribution in Europe / Deak Istvan, Gross Jan, Jud ony (eds.). — Princeton: Princeton University Press, 2000. — p. 107–114; Hoirszowicz Lukasz. he Jewish Issue in Post-War Communis Politics // The Jews in Poland / Abramsky Chimen, Jachimczyk Maciej, Polonsky Antony (eds.). — Oxford: Blackwell, 1986. — p. 199–208; ych Feliks. Dlugi cien Zaglady. — Warzsawa: Zydowski Instytut Historyczny, 1999. — s. 74; Mironowicz Eugeniusz. Bialorusini w Polsce, 1944–1949. — Warszawa: PWN, 1993. — s. 146–151; Paczkowski Andrzej. Od sfalszowanego zwyciestwa do prawdziwej kleski. — Krakow: Wydawnictwo Literackie, 1999. — s. 224.

478

Опитування називалось «Зміни поляків» і тридцять відповідей на нього було надруковано в номерах газети «Polityka» від 9 листопада, 16 листопада, 23 листопада, 30 листопада, 7 грудня і 14 грудня 1968 р. Тадеуш Котарбінський був єдиним, хто згадав про користь розмаїття. Юзеф Халабінський був єдиним, хто відкрито згадав про євреїв, використавши фразу «не згадуючи євреїв». Слід додати, що кілька опитаних стверджували, що поняття польського суспільства та польського типу має сенс лише в повоєнний період, і це відповідає концепції, запропонованій мною в цій праці.

479

Ukraincy w Polsce / Czech Miroslaw (oprac.). — Warszawa: Zwiazek Ukraincow w Polsce, 1993. — s. 12, 269; Zabrowarny Stefan. Polityka narodowosciowa polskich wladz komunistycznych w kwestii ukrainskiej // Polityka narodowosciowa panstw Europy Srodkowowschodniej / Pietras Jacek, Czarnocki Andrzej (red.). — Lublin: IEWS, 1993. — s. 147; Bej Boris. Ukraincy w Polsce // Kultura, 429 (1983) — s. 123–126. Див. також: Krol Marcin. Komentarz // Res Publica Nowa, 54 (1993). — s. 39.

480

Berger Manfred. Jaruzelski. — Dusseldorf: Econ Verlag, 1990. — p. 245–248; Ash imothy Garton. he Polish Revolution: Solidarity. — London: Penguin, 1999. — p. 356–363. Думку Ярузельського див. у вид.: Jaruzelski Wojciech. Stan wojenny dlaczego. — Warszawa: BGW, 1992.

481

У 1989 р. оглядачі не виказували особливого оптимізму щодо відносин між Польщею та її східними сусідами. Див.: Nelson Daniel. Europe's Unstable East // Foreign Policy, 82 (1991). — p. 137–158; Mearsheimer John. Back o the Future: Instability in Europe after he Cold War // International Security, 15, 1 (1990). — p. 5–56; Michta Andrew. Eas Central Europe after he Warsaw Pact. — Westport, Conn.: Greenwood Press, 1992. — p. 82; Lewandowski Jozef. Miedzy Sanem a Zbruczem // Kultura, 519 (1990). — s. 128–134; Darski Jozef. Ukraina: historia, wspolczesnosc, konflikty narodowe. — Warszawa: Sorograf, 1993. — s. 69; Bilinsky Yaroslav. Basic Factors in he Foreign Policy of Ukraine: he Impac of he Soviet Experience // The Legacy of History in Russia and he New States of Eurasia / Starr Frederick S. (ed.). — Armonk, N.Y.: M. E. Sharpe, 1994. — p. 174, 186.

482

Як невеличка згадка про польсько-український союз 1920 р. у Варшавському університеті існувала кафедра історії України, а в місті функціонував Інститут українських студій. Саме там вийшов друком перший український переклад «Пана Тадеуша» Максима Рильського.

483

Велика частина лондонських емігрантів походила зі східних територій, що відійшли до Радянського Союзу, тому їхній реваншизм був особистим. Звісно, рідний для Гедройця Мінськ на переговорах у Ризі у 1921 р. польські націоналісти добровільно віддали більшовицькій Росії, що, можливо, вплинуло на його ставлення до кампанії польських націоналістів із повернення Львова та Вільно після 1944 р.

484

Ці факти взято з кн.: Giedroyc Jerzy. Autobiografia na cztery rece. — Warszawa: Czytelnik, 1996; розмова з Єжи Гедройцем у Мезон-Лафіті, Франція, 7 листопада 1998 р. Про його вплив див.: Friszke Andrzej. Opozycja polityczna w PRL 1945–1980. — London: Aneks, 1994. — s. 242, а також наведені нижче дослідження «Культури».

485

У 1950-ті рр. через побоювання Радянського Союзу виношувались плани створення Центральноєвропейської федерації. Після радянського вторгнення до Чехословаччини в 1968 р. «Культура» зосередила увагу на майбутній європейській геополітиці після поразки комунізму та розпаду Радянського Союзу. Див.: Korek Janusz. Paradoksy paryskiej «Kultury»: ewolucja mysli politycznej w latah 1947–1980. — Stockholm: Almqvist & Wiksell International, 1998. — s. 93–96; Suszko Marek. Kultura and European Unification, 1948–1953 // Polish Review, 45, 2 (2000). — p. 183–195.

486

Наступні параграфи стосуються праць Юліуша Мєрошевського «Polska «Ostpolitik»" і «Rosyjski «Kompleks Polski» i ULB» обидві див. у кн.: Mieroszewski Juliusz. Materialy do refleksji i zadumy. — Paris: Instytu Literacki, 1976. — s. 110–122, 175–186. Див. також: Mieroszewski Juliusz. ABC polityki Kultury // Spotkania z paryska «Kultura» / Kudelski Zdzislaw (oprac.). — Warszawa: Pomost 1995. — s. 131–144; Kopczynski Krzysztof. Przed przystankiem Niepodlegosci: paryska «Kultura» i kraj w latach 1980–1989. — Warszawa: «Wiez», 1990. — s. 11; i Habielski Rafal. Realizm, wizje, i sny romantykow // Mieroszewski Juliusz. Final klasycznej Europy. — Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Sklodowskiej, особливо c. 50. Пор.: Bromke Adam. Poland's Politics: Idealism vs. Realism. — Cambridge, Mass.: Harvard University Press, 1967.