Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь 1569-1999 - Тімоті Снайдер

382

Умовно кажучи (франц.).

383

Про Голодомор див.: Graziosi Andrea. he Grea Sovie Peasan War. — Cambridge, Mass.: Ukrainian Research Institute, 1996. — p. 66–67; Martin erry. he 1932–33 Ukrainian error // Presentation a Ukrainian Research Institute. — Cambridge, Mass., 5 лютого 2001 p., а також його he Affirmative Action Empire. — Ithaca, N.Y.: Cornell University Press, 2001.

384

Про такі випадки див.: Переселення поляків та українців 1944–1946 / Przesiedlenia Polakow і Ukraincow 1944–1946. / Gajowniczek Zuzana (red.). — Warszawa: Archiwum Ministerstwa Spraw Wewnetrznych i Administracji RP; Київ: Державний архів СБУ 2000. — с. 425–430, 679–687.

385

Ibid. — c. 93–102.

386

Цит. Гомулки див. у: Madajczyk Piotr. Polska polityka narodowosciowa po 1945 roku // Nasze Slowo (Warszawa), 15 серпня 1999 p. Напередодні Гомулкової промови місцевий партійний осередок опублікував вірша під назвою «Польща: лише для поляків» (Gazeta Robotnicza, Katowice, 19 травня 1945 р.) // Ilustrowany przewodnik po Polsce stalinowskiej: 1945–1956 / Baliszewski Dariusz, Kunert Andrzej (red.). — t. 1. — Warszawa: PWN, 1999. — s. 300.

387

II/2266/p, II/1914, II/1286/2kw, II/1328/2k, AWKW. Див. також: «Biuleteny nr 62» // Zwiazki Ziem Wschodnich Rzeczypospolitej, 15 вересня 1947 p., zesz. A. 9.V., ecz, 10, MSW, Archiwum Muzeum Polskiego w Londynie, dzial narodowosciowy (AMPN). Дані про чисельність див.: Депортації. Західні землі України кінця 30-х — початку 50-х рр. / Сливка Юрій (упор.). — т. 1. — Львів: НАНУ 1996. — с. 25.

388

Пор.: Переселення поляків та українців 1944–1946. — с. 251–261 і 495–497.

389

Про УПА див.: Ciesielski Stanislaw. Przesiedlenie ludnosci polskiej z kresow wschodnich do Polski 1944–1947. — Warszawa: Neriton, 1999. — s. 316. Коли поляки залишили Радянський Союз, НКВС втратив важливих агентів, див.: Burds Jeffrey. AGENTURA: Sovie Informants' Networks and he Ukrainian Rebel Underground in Galicia, 1944–1948 // Eas European Politics and Societies, 11, 1 (1997). — p. 89–130 і Переселення поляків та українців 1944–1946. — с. 747, 789, 877, 914–917.

390

Сергійчук. Депортація поляків з України. — с. 102; Переселення поляків та українців 1944–1946. — с. 627.

391

Ці польські чиновники самі були пішаками в значно серйознішій грі. Радянський НКВС ставився до них безжально, часто заарештовував і ув'язнював: Ciesielski. Przesiedlenie ludnosci polskiej. — s. 201–203.

392

Саме так у 1939–1991 рр. називалась Рівненська область. — Прим. перекладачів.

393

Ткачов Сергій. Польсько-український трансфер населення 1944–1946 рр. — Тернопіль: Підручники і посібники, 1997. — с. 51–53, 99–122; Ciesielski. Przesiedlenie ludnosci polskiej. — s. 384–385 і далі.

394

Ciesielski. Przesiedlenie ludnosci polskiej. — s. 342.

395

Ciesielski. Przesiedlenie ludnosci polskiej. — s. 214.

396

У межах кордонів, передбачених угодою, укладеною в липні 1944 р., близько 600 тис. україномовних осіб становили менше ніж 3% польського населення. Див.: Repartiacja czy deportacja? / Misilo Eugeniusz (red.). — t. 1. — Warszawa: Archiwum Ukrainske, 1996. — s. 17–18. За тиждень до підписання таємного договору Хрущов звернувся до Сталіна з проханням приєднати до УРСР території навколо Холма. Таким чином, місце народження його дружини опинилося б у межах Радянського Союзу.

397

На цих територіях радянська влада звернула увагу на націоналізм місцевих поляків. Див.: Трагедія українців Польщі / Ред. Сергійчук Володимир. — Тернопіль: Тернопіль, 1997 — c. 128–132; Переселення поляків та українців 1944–1946. — c. 183.

398

ІІ/2196р., AWKW; «Informacja z prasy ukrainskiej nr. 2» // zesz. A.9.V., ecz. 9, MSW, AMPN; див. також звернення, наведені нижче.

399

Цит. за: Переселення поляків та українців 1944–1946. — с. 923. Про ререпатріації див.: Misilo Eugeniusz. Repartiacja czy deportacja?. — t. 2. — Warszawa: Archiwum Ukrainske, 1999. — s. 19, 125, 160; Депортації / Сливка Юрій (упор.). — т. 2. — Львів: НАНУ 1998. — с. 16.

400

Переселення поляків та українців 1944–1946. — с. 797; Misilo. Repartiacja czy deportacja? — t. 2. — s. 160, 180.

401

Misilo. Repartiacja czy deportacja? — t. 2. — s. 262.

402

Misilo. Repartiacja czy deportacja? — t. 2. — s. 103–104.

403

Misilo. Repartiacja czy deportacja? — t. 2. — s. 81–82, 94, 104–105; дані взято з: Wnuk Rafal. Wierzchowiny i Huta // Polska 1944/1945–1989. Studia i materialy. — t. 4. — Warszawa: PAN, 1996. — s. 87, i Motyka Grzegorz. ak bylo w Bieszczadach: walki polsko-ukrainskie 1943–1948. — Warszawa: Volumen, 1999. — s. 238–241.

404

Misilo. Repartiacja czy deportacja? — t. 1. — s. 85–87.

405

Szczesniak Antoni, Szota Wieslaw. Droga do nikad. — Warszawa: MON, 1973. — s. 257. Ця дуже корисна праця має недоліки, зумовлені її публікацією в Польській Народній Республіці. Попри ті приклади, які наведено в книзі, її автори зводять український націоналізм до різновиду нацизму. Причини цього цілком очевидні, але від такого трактування треба дистанціюватись, щоб зрозуміти мотивацію українських партизанів у Польщі.

406

Про Лемківщину див.: 1947: Пропамятна книга / Ред. Гук Богдан. — Варшава: Тирса, 1997. — с. 13, 19, 32–33, 61, 123. Майже всі опитані розповідають про службу в УПА або ставлення до неї. У книзі поіменно згадується 371 місцевий вояк УПА. Див. також 507 біограм у книзі: Повстанські могили / Ред. Місило Євген. — Варшава, Торонто: Літопис УПА, 1995; список вояків УПА, засуджених до смерті в 1947 р., див.: УПА в світлі польських документів / Ред. Місило Євген. — т. 22. — Торонто: Літопис УПА, 1992. — с. 567–573.

407

Сергійчук. Трагедія українців Польщі. — с. 151. Спогади українців