Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т. - Колектив авторів

У Кодексі визначено виключний перелік інформації, який надається платниками податків та податковими агентами, яка обробляється, зберігається та може використовуватись у діяльності контролюючих органів. Це інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронному вигляді копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документах, які ведуться в електронному вигляді, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України збирається інформація про об’єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами. Зазначена інформація повинна містити, зокрема, вид, характеристики, індивідуальні ознаки об’єкта оподаткування (за наявності), за якими його можна ідентифікувати. За результатами здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та Національний банк України направляють інформацію до податкових органів про результати здійснення такого контролю. Для забезпечення діяльності податкових органів використовується інформація, що міститься у звітних документах (крім персоніфікованої статистичної інформації, фінансових звітів), які подаються платником податків органам виконавчої влади та/або органам місцевого самоврядування. Органами державної статистики інформація надається відповідно до плану державних статистичних спостережень. Органи місцевого самоврядування мають право, в межах своєї компетенції, визначеної Кодексом, встановлювати ставки місцевих податків, зборів, надавати певні податкові пільги. Інформація про такі встановлені ставки місцевих податків, зборів та надані податкові пільги також надається податковим органам для використання цієї інформації в діяльності податкової служби. Крім того, надається інформація про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності, які видаються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та Національним банком України. Крім того, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація про експортні та імпортні операції платників податків, яка надається відповідними державними органами.

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби може бути використана інформація від банків, інших фінансових установ про наявність та рух коштів на рахунках платника податків.

Крім того, в роботі податкової служби може використовуватись інформація про результати контрольно-перевірочної роботи контролюючих органів.

Передбачено надходження податкової інформації і від інших джерел, яка може бути використана для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби.

Пунктом 72.1.2.5 статті 72 передбачено, зокрема, що дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності повинні містити наступні обов’язкові реквізити:

— найменування платника податків, якому видані такі дозволи, ліцензії, патенти;

— податковий номер або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи;

— вид дозвільного документа;

— вид діяльності, на провадження якої видано дозвільний документ;

— дату видачі дозвільного документа;

— строк дії дозвільного документа, інформацію про припинення (зупинення) дії дозвільного документа із зазначенням підстав такого припинення (зупинення). Така інформація надається органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та Національного банку України, які видають зазначені дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності в межах своєї компетенції.

Кодекс надає чіткий перелік відомостей, інформація про які повинна надаватися до податкової служби в обов’язковому порядку.

Передбачається, що для здійснення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби може бути також використана й інша інформація, яка не зазначена в переліку, але надійшла до податкових органів з ініціативи джерела інформації або за запитом податкового органу.

Водночас, згідно з Кодексом, якщо за наслідками отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, це є підставою документальної позапланової виїзної перевірки (пункт 78.1.1 пункт 78.1 статті 78). Відповідно, не може бути джерелом податкової інформації інформація, що є суб’єктивною, або поширюватися з метою дискредитації того чи іншого платника податків. Тому в Податковому кодексі України акцентовано увагу на тому, що податковою інформацією можна вважати виключно ту інформацію, яка офіційно оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства, тобто публічна інформація. Публічна інформація — це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом України «Про доступ до публічної інформації».

За режимом доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Держава здійснює контроль за режимом доступу до інформації. Завдання контролю за режимом доступу до інформації полягає у забезпеченні додержання вимог законодавства про інформацію органами державної податкової служби та недопущенні необґрунтованого віднесення відомостей до категорії інформації з обмеженим доступом.

Інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація.

Обмеження доступу до податкової інформації здійснюється відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Інформація з обмеженим доступом має надаватися державною податковою службою — розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше.

Інформація з обмеженим доступом має надаватися державною податковою службою — розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше.

Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.