Основи загальної психології. Том I - Оксана Василівна Полозенко

31. Умовисновок, у якому людина йде від загальних суджень до суджень часткових і поодиноких, називається:

а) аналогією;

б) індукцією;

в) дедукцією;

г) порівнянням.

32. Умовисновок, у якому людина йде від фактів до узагальнень, називається:

а) індукцією;

б) дедукцією;

в) синтезом;

г) аналогією.

33. Індивідуальна особливість мислення, яка характеризується часом, упродовж якого різні люди виконують одне й теж саме завдання, — це:

а) швидкість;

б) послідовність;

в) критичність;

г) самостійність.

34. Мислення поняттями шляхом розмірковувань — це:

а) наочно-образне;

б) предметно-дійове;

в) практичне;

г) словесно-логічне.

35. Поняття — це форма:

а) сприймання;

б) мислення;

в) пам’яті;

г) мовлення.

36. Уміння швидко змінювати свої дії при зміні ситуації, готовність швидко переключатися з одного способу розв’язання завдань на інший характеризують таку особливість мислення, як:

а) критичність;

б) швидкість;

в) широта;

г) гнучкість.

37. Судження — це форма:

а) пам’яті;

б) мислення;

в) мовлення;

г) сприймання.

38. Вид умовисновку, у якому здійснюється перехід від окремих випадків до загального положення, називається:

а) індуктивним;

б) дедуктивним;

в) індуктивно-дедуктивним;

г) абстрактним.

39. Сукупність розумових здібностей, які забезпечують успішність пізнавальної діяльності людини, називаються:

а) мислительними операціями;

б) інтелектом;

в) критичністю мислення;

г) креативністю мислення.

40. Теоретичне й практичне мислення розрізняють:

а) за типом завдань, що розв’язуються;

б) за характером узагальнень;

в) за активністю суб’єкта;

г) за провідним аналізатором.

41. Відносно стійка структура розумових здібностей — це:

а) мислення;

б) інсайт;

в) інтелект;

г) обдарованість.

42. Миттєве усвідомлення рішення деяких проблем — це:

а) мислення;

б) інтелект;

в) інсайт;

г) евристика.

43. На систематичний і всебічний розгляд питання або проблеми орієнтований такий стиль мислення, як:

а) реалістичний;

б) ідеалістичний;

в) прагматичний;

г) аналітичний.

44. В умінні проникати в сутність складних явищ, процесів виражається така якість мислення, як:

а) широта;

б) глибина;

в) самостійність;

г) гнучкість.

45. Теоретичне й емпіричне мислення розрізняють за:

а) провідним аналізатором;

б) характером узагальнень;

в) типом розв’язуваних завдань;

г) активністю суб’єкта.

46. Наочно-образне мислення яскраво проявляється у віці:

а) 2–3 років;

б) 4–6 років;

в) 7–8 років;

г) 9-10 років.

47. Несвідомий, як правило, акт моментального «охоплення» структури ситуації або завдання є мисленням:

а) дискурсивним;

б) теоретичним;

в) аналітичним;

г) інтуїтивним.

48. Метод пошуку, який зі значною ймовірністю дозволяє відбирати найбільш успішні способи розв’язання завдань, називається:

а) евристикою;

б) інсайтом;

в) проникливість;

г) «осяянням».

49. Узагальненість, абстрагованість, абстрактність є істотними характеристиками такого виду мислення, як:

а) наочно-образне;

б) наочно-дійове;

в) практичне;

г) абстрактно-логічне.

50. Широта мислення — це характеристика його:

а) виду;

б) рівня;

в) форми;

г) якості.

1. Роль мислення у професійній діяльності інженерів.

2. Основні етапи розвитку мислення.

3. Психологія творчого мислення.

4. Мислення та інтелект інженера.

5. Діагностика розумового розвитку.

6. Особистісні якості творчої людини.

7. Теорії розвитку когнітивних